Caedmil, друзі. Майже два тижні тому вийшли останні три серії останнього сезону «Відьмака», де головну роль грав хоч хтось, хто дійсно любив ігрову та книжкову серію від пана Анджея Сапковського та CD Projekt Red. Я не знаю що там буде в четвертому сезоні творіння мадам Шмідт, але якщо сам Генрі Кавілл покинув серіал, то схоже це ще не весь маразм, який нам продемонстрували шоураннери серіалу. Але давайте про те, що вже всі побачили. Про сюжет, героїв, монстрів та інтриги, які нам показали уже прокатані на стрімінгу три готових сезони, і спробуємо підбити проміжні підсумки проєкту. Поїхали.
Сезон №1. У цьому сезоні все більш-менш нагадує книжкові події, за винятком двох останніх серій. Різанина в Блавікені, полон Ґеральта і Любистка у короля ельфів Філавандреля, розчаклування стриґи, заручини у Цінтрі — усе як книжка пише. Але з іншого боку ці часові стрибки, у яких розібратися змогли тільки одиниці та відсебетина по типу перетворення відмінниць на вугрів чи чорного ельфа, з яким тинялась Цірі і те, що вона отак ні з того ні з сього кидається в обійми здорованя з білим волоссям дуже псують картину. Бо наприклад у серіал не увійшло оповідання «Меч Призначення», де Цірі та Ґеральт вперше бачаться у Брокілоні, де й дізнаються що вони призначені один одному, і відьмак, не бажаючи брати маленьку княжну у Каер-Морен залишає її вихователеві Мишовуру. А вже потім війна з Нільфгардом і Битва на Содденському пагорбі, де загинуло під сто тисяч людей з обох сторін, де впали такі маги як Литта Нейд та Горазд, а Трісс Мерігольд отримала важкі рани на грудях, а Йеннефер із Венґерберга взагалі сліпне. І до речі про битву. Коли у книгах це було масштабне бойовище, у якому об’єднані сили Реданії, Темерії, Кедвену, Едірну та Лирії змогли завдати численній армії Нільфгарду стратегічної поразки, у серіалі ж все звелося до магічних перестрілок, у яких Фрінгілла Віго кастувала портали, через які лучники пускали у тил ворога стріли, Трісс просто наростила грибів, які вбивали ворога спорами, Вільгефорц хапнув тягла від простого офіцера Кагіра еп Келлаха, а Йеннефер просто обвалила на всіх вогонь. А могли ж зняти щось крутіше крутіше за Битву на Чорноводній чи Битву Бастардів у «Грі Престолів». Але, як писав колись Михайло Булгаков, Аннушка уже розлила молоко, і цього вже не зміниш. Тому переходимо до того, що змусило мій зад випускати атомні вибухи. До другого сезону.
Сезон №2. Єдине, що було більш-менш нормальним у другому сезоні — перший епізод. Трохи змінена по таймлайну історія проклятого шляхтича-розбійника Нівеллена. Зовнішній вигляд чудовиська зовсім не той, що в книгах, бо там він описується як ведмідь, а тут… якийсь гібрид орангутанга з вепром. І його кохання до брукси Вереени також гарно обіграли, і розчаклування шляхом вбивства коханої. Але те, як він розповідав про своє прокляття… чомусь у книгах він без «б» сказав «Так, я взяв насильно жрицю, бо хлопці сказали мені що час стати чоловіком», а тут він це каже тільки в кінці. Але це лише чверть біди, бо далі йде історія Йеннефер і арка знайомства із королевою ельфів Франческою Фіндабайр, найвродливішою жінкою на світі, могутньою чародійкою та вмілою інтриганткою в книгах… і абсолютною бездарністю в серіалі. Вона просто хоче дитину. Чистокровну дитину-ельфа, хоча в книгах вона ще сто років тому змирилася з виходом із фертильного віку. Далі ця хатка на курячих ніжках і абсолютно висмоктаний з пальця персонаж Веллет-Мейїр, демон, що живиться болем. Демон, якого запечатали перші відьмаки… вам це історію Кагуї з «Наруто» не нагадує? Жарти вбік, адже Йен втрачає магію, і ключ до її повернення — Цірі. Подальший абсурд із тим, як наша улюблена чародійка бігає з сокирою на очах у сотні магів і ще більшого числа солдатів опустимо. Перенесімося краще у Каер-Морен. Типу таємне помешкання відьмаків, куди за бажання можна цілий мандрівний бордель затягнути. Відьмаків тут чоловік з двадцять. Двадцять, хоча у книгах на зиму залишилися тільки Весемір, Ламберт, Ескель, Коен і Ґеральт з Цірі. Перше що впадає в око — Ламберт з Ескелем помінялися тілами. Інакше я не поясню чому Ламберт більше не той «хер моржовий», яким він був у книгах та іграх, а Ескель…. а що Ескель? Прийшов, заразився лєшським коронавірусом і здох. Ага, так і було в книгах. Далі тренування Цірі, монстри і якісь моноліти. Це що «Сталкер»? Тай назви монстрів — окрема пісня. Чорнобог, такий собі диявол слов’янської міфології, тут якась летюча образіна, яку на раз-два вальнув Ґеральт. Потім храм Мелітеле, який чомусь не в темерійському Елландері, а в реданському Оксенфурті. І прямо в храмі Ґеральт валить братів Мішле. Господи, за що? Зрештою кінцівка була ще тією феєрією, і я її так і не зрозумів. Як і сезон та слова авторів що «все буде як книжка пише». Невже в Америці відповідати за свої слова це «патріархальний пережиток»? Мабуть що так.
Сезон №3. На фоні плутаного і рваного першого та висмоктаного з пальця другого, третій сезон — на безриб’ї і рак риба. Я не буду дуже вдаватися в сюжет, бо він і так простий як 5 копійок. Я зупинюся більше на тому, кого беруть на роль чародійок, про яких у цьому ж серіалі гонець Аппелґатт згадував як про жахливих відьом що кров дівок п’ють для збереження краси і молодості. Вони серйозно? Ці… бодіпозитивна Маргарита Ло-Антіль та дуже специфічна Кейра Мец красиві спокусниці? Тоді я напевно Бред Пітт, дивно що за мною дівки натовпами не бігають. Тепер перейдемо до реданського двору. По-перше, це що за костюми? У Речі Посполитій чоловіки носили довгі перські сарафани? По-друге, що ви зробили з королем Візіміром ІІ? У книгах це старий чоловік, досвідчений і мудрий правитель, який десять разів подумає перш ніж щось зробити. А тут… це скоріше Генсельт з Кедвену, але точно не Візімір. А Радовід… о сили небесні, хто автор цього безумства? По-перше, Радовід був сином Візіміра та Гедвіги, і на момент «Часу Погорди» йому було десь тринадцять років. А тут він брат короля, і на додачу гей. Я не маю нічого проти геїв, хіба що цього гея звуть Антон Красовський або Сергій Сосєдов. Але цей фінт вухами де Любисток лупиться по засосах з Радовідом — перепрошую, хуйня з-під нігтя. У «Відьмаку» є достатньо ЛГБТ-персонажів (наприклад Ортолан і йиго учень-полюбовник Сорель Дегерлунд), але чомусь боси студії вирішили знову зіпсувати канон. Чесно, ця ліва повістка дня вже заїбала. І схоже що я не один такий, адже на всіх сайтах новий сезон отримав оцінки нижче середніх. І буде ще гірше, адже тепер нема нікого, хто дійсно б переймався за книжково-ігровий канон. Але я відволікся, адже у цьому сезоні гинуть Арторій Віго, Стреґобор та Філавандрель, і знаєте що — мені байдуже. Це настільки другорядні персонажі, що їх смерть зовсім мене не чіпає. Також мені здається що у авторів якесь особливе ставлення до Йеннефер, адже тут Франческа Фіндабайр не перетворює її на нефритову статуетку. Зате ми бачимо невдалий роман Тіссаї де Фрьєс та Вільгефорца, де Тіссаю кинув коханець, який на додачу виявився козлом, і через це вона ріже собі вени. Саме через нерозділену любов, а не боязнь потрапити в руки якоїсь із ворогуючих сторін. І знамено підхоплює Йеннефер, а не як у книгах спільно Філіппа Ейльгарт, Кейра Мец, Трісс Мерігольд, Маргарита Ло-Антіль і Шеала де Танкарвіль, і схоже що саме Йен створить Ложу Чародійок, а не як в книгах, втече зі свого першого засідання. А справу пошуку Цірі передасть Ґеральту з Любистком, хоча сама може на раз-два вистежити її. А Цірі тим часом зустрічає Щурів, і бачачи дуже канонічний склад банди, підозрюю що буде якась шляпа.
Замість епілогу. Скажу вам чесно, я вважаю що серіал буде і далі втрачати авдиторію. І це очевидно. адже масовий місс-каст, перешиття білими нитками канону і зрештою відхід Генрі Кавілла, і цілком ймовірно що також і Фреї Аллан усе зведе на пси. Ліам Гемсворт зараз і так не дуже бажаний гість програм через розлучення з Майлі Сайрус, і якщо з серіалу піде щей Цірі, то дні до закриття серіалу посередині сюжету, як до цього ще одного творіння під назвою «Проклята», полічені. І я тільки буду цьому радий, бо ще одне пробудження Мангекьо-Шарінгану від перегляду цього відео-фанфіку мої очі не витримають. Я все, а тепер пишіть коменти. До відзеня, до зобаченя.