Повний текст
Ну чому так тремтить рука
Я ж до губ підношу флакон,
Що позбавить мене від зла,
Це життя перетворить в сон.
Ну чому так тремтить рука,
І вагання, і сум, і страх,
Якщо скоро забуду біль,
Що палав у її очах?
Легко так піднести флакон —
Розіллється нектар у крові.
І свободи зведу бастіон,
Там не буде ярма й хазяїв.
Легко так випив смерть би до дна,
Тільки слабкість я рву мов полин!
Бо у Лілі лишився син,
В нього буде своя війна