Місто заліза і ланцюгів

***

Місто заліза й ланцюгів

Не розізлить, бо накличите гнів.

Здалеку скелі зачеплять ваш погляд

Вільної Марки - міста рабів.

Місто поглине, в собі розтворить.

Десятиліття мине в одну мить.

Стане відступник останній героєм,

Останній герой свою честь тут зганьбить.

Блазень і дурень, можливо, а все ж

Виживе, бо свою долю вже знає авжеж:

Написано бути йому Чемпіоном 

У місті, де церква панує за троном.

Хоча й доведеться побути пажем,

На бій із мечем не виходять з ножем.

Як правило, меч заміняють на посох

І бігають з ним по всій залі як “man”.

Для поєдинку і стелі замало 

І зранку прокинешся, ніби був п’яний.

За порятунок медальку дадуть,

Статую з брухту у доках складуть.

Можливо поет ще напише балладу

Про “Чемпіона” та його банду.

А може щоденник у гнома вкрадуть

І замітки його за медяк продадуть.

Як би то було, уже все одно.

Пам’ятатимуть Гоука як важливе звено

У місті заліза й ланцюгів,

Де проблеми усіх розгрібати він вмів.