Повернутись до головної сторінки фанфіку: дежавю?

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

Можливо, колись давно, Хьонджин радів, що в нього є можливість поспати, але зараз це було суцільним кошмаром. Чому? Пропоную дізнатися далі.

Це сталося не так давно. Декілька років тому, він просто хотів цікаво провести час з друзями, вони були його порятунком, особливо після того, що творилося в нього вдома. Він вважав, що це жах, що так не повинно бути, що це просто сон, страшний сон, який зовсім скоро закінчиться. Він був прихильником вуличних перегонів, та й сам часто брав участь, звичайно ніхто не знав, що він неповнолітній, по ньому так і не скажеш, тим паче він завжди був у масці, ховаючи не тільки своє лице, а й душу. Удача завжди була на його боці, він швидко злетів, але за такими злетами слідувало болюче падіння. Друге червня він запам’ятає назавжди. День який розділив його життя на до і після. День, який він хотів би не згадувати ніколи.

Мати не хотіла відпускати сина, вона завжди намагалася довести тому, що це не прості перегони, як говорив він, це набагато гірше, кращих прибирають аби стати на їх місце, та й ворогів собі Хван нажив немало, тому кожного разу коли її син з’являвся цілим і неушкодженим, вона не відходила від того ні на крок. Хто ж знав, що день, коли мати не впізнає свого сина, а батько назавжди перекреслить гарне ставлення сина до нього, настане зовсім скоро.

Він готувався до цього занадто довго, щоб просто відступити, ігнорував всі попередження, всі погрози, все зле, що надходило на його адресу. Це було поганою ідеєю, тому коли він з’явився на перегонах на нього дивились дивно, наче вони щось приховували від нього, зневажали, ненавиділи, хотіли його смерті. Змагання почалися через двадцять хвилин після приїзду хлопця, всі були на лінії старту, всі відчували внутрішню тривогу, кожен вболівав за свого улюбленця, хотів їх виграшу, бо ставки були високі, ці гроші могли бути порятунком, а люди просто ставили їх навіть не думаючи про своє майбутнє, це дуже погано. Джин ніколи не хотів підвести своїх фанів, він жадав перемоги, а сьогодні особливо, тому як тільки всі рушили з місця, він займає головну позицію, що є дуже вигідно. Не надовго. Повороти, ось що було складним для хлопця, він не завжди міг вписатися в них гарно і при цьому майже не втратити свою позицію, в цей раз йому не вдалося, його обганяють одразу двоє, що розчаровує одразу, але здаватися так просто було б просто безглуздо. Педаль газу надавили до кінця, дивлячись як цифра на спідометрі росла з високою швидкістю, сміх заповнив салон автомобіля, адреналін бушує в крові, здається ось-ось і машина полетить. Один противник залишається позаду, а от інший, він був значно сильніший, Хьонджин це знав, не раз його бачили на інших перегонах, він перемагав силою, хитрістю і мало хто намагався бути на його шляху, тим паче ніхто не хотів навіть зв’язуватися з ним, це завжди закінчувалось погано, але що зробиш, коли молода кров хоче перемоги, визнання, любові.

Хван не очікував, що його так просто пропустять, без жодних хитрощів, противник навіть не намагався його підрізати, завадити нормально їхати, цього всього не було, що дуже дивно, адже в це неможливо було повірити. Очікування чогось поганого давило на груди, тим паче що машину, яка довго слідувала за ним не було видно зовсім, це насторожувало, лякало, викликало тремтіння, але зупинятися було рано, попереду ще половина шляху, яку він обов’язково подолає. Міг би подолати, як би він слідкував за всім, що відбувається навколо нього. Ця маленька помилка зіграє важливу роль в його житті, тому що всього декілька секунд і машина противника вирівнюється з його і починається повне протистояння з якого переможцем вийде тільки один і ніхто не хоче поступатися.

Поєдинок на шосе тривав довго, один поворот вирішив все, противник дуже добре знав, що сама тут слабке місце, тому виштовхував Джина з дороги і йому це вдалось. Він втрачає керування, його зносить в кювет, перший переворот за ним інший, скло розбивається, людина втрачає свідомість. Чи вижив він? Безсумнівно, але те що буде далі, здаватиметься жахом.

Кажуть, що людину може зупинити лише смерть. Та чи варто віддавати своє життя заради того, щоб отримати славу, гроші, любов? Можливо, в цьому є якась правда, але думати потрібно не тільки про вигоду, а й про те, що буде далі, чи зможуть близькі жити з тим, що тебе немає? Напевно ні, чому це не хвилювало хлопця в чорній машині, не знав ніхто, можливо, в нього не було тих хто його чекає? Це неважливо в такій ситуації, він просто розважався, це було особливим видом його відпочинку, але цей відпочинок закінчився фатально..

    Ставлення автора до критики: Обережне