На підлозі посеред купи розбитого скла і вцілілих банок лежав високий, рудоволосий хлопець, а на ньому світловолоса дівчина, яка боялася підняти погляд, тому і далі лежала вткнувшись йому в груди, а в голові прокручувалося тільки одне питання « Ну що за день сьогодні?»
До цього моменту
- Ну купи, купи, купи… - молодший брат дивився на Емілія щенячим поглядом, якого не можна було відмовити. Важко зітхнувши дівчина відповіла:
- Ти пам’ятаєш чим це закінчилося минулого разу? – на слова сестри, Чарлі образливо нахмурив брови.
- Так, зіпсована вечеря та улюблена каструля мами, але… - маленький хлопчик намагався, хочу якось виправдати свій невдалий жарт. - Я думав, що її можна буде відмити.
Дивлячись на сестру і розуміючи, що вона не піддається вмовлянню, маленький Чарлі вдався до кращих хитрощів. Він виліз на диван, де сиділа сестра і міцно обійняв її за шию.
- Я люблю тебе, ти найкраща старша сестра. – нижнім голосом промовив Чарлі на вухо Емілі.
Хоч це і були лестощі, але не піддаватися вмовлянням брата Емілі вже не змогла.
- Гаразд, я куплю.
Хлопчик радісно підскочив і ледь не впав з дивану.
- Обережно! – крикнула Емілі схопивши брата. Посміхаючись Чарлі поцілував сестру у щоку.
- Дякую, ти найкраща!!!
- Так, що тобі потрібно.
- Та всього пару речей: фальшиві чарівні палички-надувалочки, пампушечки з-носа-юшечки, гарячі льодяники, їстівні Чорні мітки, набір початківця негідника, чудова вибухівка, любовне зілля, подовжувальні вуха, могливські фокуси, відволікаючі обманки.
Після оголошення всього списку очі Емілі стали «квадратними».
- І це пару речей? Та тут 10 найменувань! І навіщо тобі «Набір початківця негідника», ти вже пройшов цей етап.
- Я пообіцяв Тому, що подарую йому такий, а у нього через тиждень день народження, мама його точно не купить.
- Зрозуміло… - занотовуючи продиктований братом список, дівчина дійшла до ще одного цікавого найменування. - А любовне зілля тобі для чого? – Емілі хитро поглянула на хлопчика.
- Я просто хочу дещо спробувати. - відповідаючи Чарлі почервонів і Емілі вирішила перестати знущатися з нього і далі записувала список.
- Емілі… - Чарлі подівся милим поглядом. – Але ти купиш це все? Ти ж мене любиш?
Дівчина важко зітхнула. – Люблю, де це все можна купити?
- Ти не знаєш назви найвідомішого магазину для розіграшів? - Чарлі подивися на сестру обурливим поглядом.
- Не знаю, що тут такого?
- Моя тобі порада, ти коли ходиш по Косій алеї дивися ще і на інші магазини, а не тільки на ці де можна купити щось для випічки, так ти побачиш ще дуже багато нових для тебе магазинів.
- Такий розумний? Може мені відмовитися від твоєї пропозиції?
- Чому ти сприймаєш усі слова буквально? Я пожартував… і мені вже час спати. На добраніч. - Чарлі обійняв та поцілував сестру у щоку і побіг до своєї кімнати, але виглянувши зі сходів на останок крикнув. – Але хіба я не правий? – і сміючись побіг далі.
- Чарлі!
Емілі бігла до магазину «Відьмацькі витівки Візлі» з думкою Хоч би втиснути, сьогодні точно не мій день. і це було своєю рідною правдою. Клієнт відмовився забирати замовлений торт, бо він переплутав назву крему і йому потрібний інший, але ж дівчина зробила той, який він сказав. В тім його було не переконати, а що ще більше розізлило дівчину, на сварку з ним вона витратила багато часу, а вранці вона пообіцяла брату, що купити все, що він просив, бо і так відклала цю покупку вже тиждень і зараз дуже запізнювалася. Тому на цю мить у дівчини була одна ціль – встигнути до закриття магазину.
Входячи в магазин дівчина не дивлячись по сторонах просто швидко почала шукати потрібні їй речі, але нічого не траплялося зі списку »Та де ж воно?» злившись ще більше Емілі помітила сходи на другий поверх. Розштовхнувши людей, які прямували до каси, щоб оплатити покупки, Емілі опинилася біля сходів. Дівчина, не дивлячись у гору, просто побігла по них. В той момент спускався хлопець. Зіштовхнення було не минучим. Хлопець не встиг відреагувати та почав падати, дівчина не встигла схопитися за перила й почала також летіти вниз. Останнє що встиг зробити хлопця, це схопити дівчину в обійми та впасти на спину самому.
На весь магазин пролунав гучний звук падіння та битого скла.
На підлозі посеред купи розбитого скла і вцілілих банок лежав високий, рудоволосий хлопець, а на ньому світловолоса дівчина, яка боялася підняти погляд, тому і далі лежала вткнувшись йому в груди, а в голові прокручувалося тільки одне питання «Ну що за день сьогодні?»