Гейські жарти для Щурятника були не те що нормою, вони були базою, ґрунтом, основою, так би мовити. Без ляпасів по дупі, пропозицій спільного душу, недвозначних обіймів на публіці Щури просто не уявляли свого існування. При всьому цьому, всі вони були стовідсотковими натуралами. Або думали, що всі…
- Ще раз, ти, бздюн, заснеш із цигаркою, Я ТЕБЕ БЕЗ ЗМАЗКИ ВИЇБУ, - гаркнув Рудий просто на вухо молодому Щуру, - ТИ МЕНЕ ЗРОЗУМІВ?
Той зніяковіло тупив погляд, не маючи сил суперечити ватажкові, поки інші навстіж відчиняли вікна і двері. У кімнаті стояв їдкий запах паленого сміттєвого мішка. Мішок і справді горів, але не сміттєвий, а спальний, не випраний від самого пошиття, напевно, не раз обіссаний спальник Мікроба. І він згорів би разом із кімнатою, якби не Білопуз. Лише він помітив тонку смужку диму, і червоні язички вогню, що розповзаються по колу тліючої тканини. Без вагань мовчки набрав відро води і так само мовчки вилив її на мішок разом із господарем. Через що, звісно ж, отримав копняків, але після розбору деталей ситуації - похвалу, подяку і навіть подарунки. А копняків отримав уже Мікроб.
- Усі геть із кімнати! - скомандував Рудий, - Нехай вивітриться.
Сам вийшов останній. Як він думав. І зачинив кімнату на ключ.
- Дві години всім гуляти!
«А чи вистачить двох годин, щоб зник запах паленого щура? - подумав Рудий і сам про себе захихотів. - Палений щур, звучить двозначно…»
Він ліниво пройшовся до Кавника, випив філіжанку кави, спустився в Четверту. Там Табакі вчив Куряку грати в покер. Ніби Фазану це цікаво взагалі, і чому Табакі з ним носиться? Побачивши Рудого, Шакал радісно вереснув і сказав, що тепер він покаже юному падавану, що таке справжній покер. Падаван же полегшено відповз на інший кінець ліжка, навіть не вдаючи, що його це цікавить. Але грати удвох виявилося нудно, і вистачило їх ледве на годину, за внутрішніми відчуттями Рудого, годинника із собою він, звісно, не мав. Розпрощавшись із Табакі, він рушив назад у Другу.
У кімнаті гуляло свіже повітря, але бруд нікуди не дівся. «Треба б затіяти прибирання, як небудь днями,- подумав Рудий, скептично оглядаючи житло”. Його погляд упав на тендітну хлоп’ячу фігурку біля стіни.
Білопуз сидів у позі йога, спершись на стіну, незмінно в навушниках, чи то медитував, чи то спав.
Рудий підійшов, загороджуючи світло - нуль реакції. Помахав п’ятернею перед обличчям - те ж саме. Тоді він висмикнув один навушник, і тут же чіпка рука Білопуза схопила його за зап’ястя, так різко, що Рудий майже злякався.
- Ніколи. Так. Більше. Не. Роби. - Білопуз процідив це з невластивою йому злістю, але розплющивши очі, запнувся. Він не посмів би розмовляти так із ватажком, якби знав.
- Ти що, сидів тут увесь цей час? - запитав Рудий.
- Так.
- Чому не постукав, коли я закрив тебе?
Білопуз знизав плечима. Його великі блакитні очі дивилися від низу до верху так покірно, а його губи знаходилися прямо на рівні ширінки… Рудий нервово ковтнув. Цей хлопець із незвичайною андрогінною зовнішністю давно вже чіпляв погляд Рудого, від чого йому ставало не по собі. Ні, ну що за хуйня, адже він переїбав половину дівчат Дому, він міг довести їх до оргазму самими лише пальцями, він ще сильніше збуджувався, побачивши їхні оголені тіла, і кінчав під їхні гучні стогони. Але цей хлопець з тонкими рисами обличчя і ляльковими очима змушував його йти посеред ночі в туалет, щоб подрочити, інакше заснути було неможливо. Ось і зараз, його член зрадницьки випирав під джинсами, і Білопуз це точно помітив. Він поклав тонкі пальці Рудому на ремінь і запитав так буденно, ніби цікавився, чи не піде той курити:
- Хочеш я тобі відсмокчу?
Рудий вибухнув:
- Я ТОБІ ЩО, ПІДОР ЧИ ЩО?
- Ні. - так само буденно відповів Білобрюх. - Тобі ж подобаються дівчата. І мені подобаються.
Від цієї логіки вибухали мізки.
- Але тобі хочеться спробувати. Я бачив, як ти на мене дивишся.
«Бачив, як ти на мене дивишся, що за сопливу хуйню він несе, - думав Рудий, поки Білопуз, не зустрічаючи опору, звільняв його член від тканини джинсів.”
По-дівочі м’які губи обхопили голівку збудженого члена, а кінчик язика виводив химерні кола. Білопуз усе ще дивився на нього знизу вгору, і від цієї картини Рудий ледь не скінчив одразу, але заплющив очі і стримався. Член ковзав між вологих губ легко і плавно, що приємно дражнило, але хотілося більшого. Рудий поклав руку на світлу маківку і штовхнувся вперед, Білопуз натяк зрозумів і, розслабивши горло, взяв усю довжину. Рудий штовхався швидше і глибше, так що на очах Білобрюха виступили сльози. Але він не пручався, і від цієї німої покірності Рудому знесло дах. Він кінчив, міцно стискаючи світле волосся в кулаці, Білопуз задихнувся кашлем.
Бах! Двері відчинилися і в кімнату вальяжно ввалився Мрець. Обомлівши від картини, що відкрилася, він, не зупиняючись, перекрутився на п’яті й мовчки вийшов геть.
- Туди не можна, - не своїм голосом гримнув він з-за зачинених дверей, - там цей-во, смердить ще. Дуже сильно.