якщо б не диктатор
я б вже жили за сорок хвилин маршруткою від дому
від мами
[вибач це майже твоя провина я тебе люблю коли в тобі немає шести обертів по вісім разів]
від брата
[вибач це зовсім не твоя провина і я не хочу тебе залишати це все переварювати я тебе люблю коли ти любиш мене і вмієш думати]
від бабусі
[вибач це дуже-дуже трохи твоя провина я тебе люблю коли в смітнику немає скляної пляшки що не стає льодом в морозилці]
від вітчима
[це трошки твоя провина я ненавиджу те що ти приніс з собою але тебе мені шкода найбільше]
якщо б не диктатор
я б не отримали три місяці без сварок
матусі та її мами
і хоча б двадцять дві години в добу
без сварок мами і вітчима
я б не звикали і не курили інтенсивніше
ваші діти б не росли в цьому
і мали б здорові стосунки в майбутньому
але все повернулось і повернеться втричі
коли чоловік від чиїх грошей все залежить
через чиї гроші я не можу сказати іди до чорта і розстаньтеся нарешті
незаконно перетне кордон
тепер «вскритися» в якості плану «б»
коли все йде не так плавно-ніжно-повільно
перестрибує на перший і єдиний план
я не маю майбутнього
ні тут
ні вдома
ні за сорок хвилин від дому
шматок мертвого м‘яса в роті дворового кота
знайшовшого мертвого щура
розкладається всередині
і судячи з вигляду вже ззовні
проте зараз я б віддали все
щоб з‘їхати до батька
і не мати майбутнього там
жити в порожній кімнаті з портретом на стіні
і бабусею
вперше в житті переживати і сумувати за батьком
на військовій службі
бути його собачкою
заради такого не соромно й кинути палити
і зняти чотирнадцять пірсингів
нездорово схуднути на тридцять кілограм
і вдягатись як десятирічна дитина
зібравши веселку і викинувши теміше від сірого на один тон
я хороші
я хороші
я хороші
полюбіть себе і запишіться до психотерапевта
мене і мені вже не треба
я обіцяю