Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
— От ти де, мудило! — вигукнув нинішній власник «Алтея Індастріс» – Ленс Макклейн, увірвавшись у двері.
— На своєму робочому місці? — очікуючий візіту Кіт підняв голову.
— Ти вкрав мого клієнта! Ми були вже за крок до того, щоб укласти угоду, а ти як завжди заскочив туди в останню хвилину і тикнув їм свою жалюгідну пропозицію з обманом! — Ленс підвищив голос, спираючись руками на стегна, злісно дивлячись на генерального директора конкурентної компанії, самого диявола в людському тілі, — Кіта Коґане.
Це по-дурному довге чорне волосся, ця безглузда темночервона краватка та ця довбана зухвала посмішка, яку Ленс мріє зірвати з його обличчя одного дня, або кожну ніч безпомилково.
Шкода, що його роздратування лише розважало чоловіка напроти.
— Це не моя провина, що ми готові запропонувати більше за кращу ціну, ніж ви зможете потягнути, містер Макклейн.
— Не використувуй цю ввічливу хрінь до мене, Кіте! Це добре, що твої двері звукоізоляційні, тому що я хочу бути впевненим, що ніхто не почує, як ти кричиш по допомогу, поки я відриваю цей дурний малет з твоєї голови! — сердито повідомляє Ленс, вже обходячи чужий стіл.
— Припини бути настільки невдахою, Ленсе, — хмикнув Кіт, використавши колесики на своєму стільці, щоб маневрувати подалі від спроби іншого генерального директора схопити його, — Ти що, серйозно покинув свій офіс просто щоб сказати це? Міг би просто подзвонити. Ти ж знаєш мій номер.
— Ага, щоб марно витрачати час, набираючи номер твоєї дурної компанії! — прохрипів Ленс, по-дитячому незграбно схопивши ручку з Кітового стола, щось нашкрябуючи на папері.
— Однак ти завалився в мій офіс. Хіба це не в тебе така успішна компанія, що ти втікаєш звідти кудись? — хмикнув Кіт, відчувши трепет, який він завжди відчував, коли через нього на обличчі іншого чоловіка широко розплющувались очі, а вираз ставав приголомшливим. Це було весело.
— Ти-! Боже, вщіпніть мене хтось. В мене хоча б немає дурного малету, — відповів Ленс, здається, підписуючись своїм іменем на липкому папірці, який він вкрав, — У вас що, немає якогось дрес-коду? Думаю, ти виглядаєш як ходячий кримінальний злочинець.
— Гаразд, тобто «Алтея Індастріс» дозволяє своїм працівникам мати пірсинг пупка?
Ленс підняв голову, вже маючи червоні щоки, щоб зиркнути на чорноволосого хлопця.
— Ми були на відпочинку для поїздки на конференцію компанії! Ти застав мене невчасно, а те що я роблю у вільний неробочий час – не твоя справа! — пискнув він, — І п-плюс, я завжди можу його зняти!
Кіт Коґане просто кивнув.
— Оу, звісно, тобто, якщо я прямо зараз припідніму твою сорочку, я не знайду під нею сріблясту сережку? — Він звів брови.
Кубинець відкрив рота, щоб щось сказати, але слова завмерли на його язиці, коли вони обидва почули стукіт у двері. Ленс швидко сів на вільне місце навпроти столу, вмостившись відповідно, як і сам Кіт.
— Зайдіть, — покликав темноволосий чоловік, миттєво стерши ту диявольську посмішку з обличчя.
Акша, секретарка «Мармора Емпайрз», просунула голову в двері.
— Перепрошую, містер Коґане, але в мене є кілька документів, де треба ваш підпи- Ох, я не знала, що в вас відвудувач, вибачте.
Ленс повернувся, щоб привітатись.
— Не хвилюйтесь, я вже завершував невелику справу з містером Коґане і вже збираюся йти. Не звертайте уваги на мене, — він легко посміхнувся, поки жінка ввічливо кивнула у відповідь.
— Просто залиш папери тут, і я все передивлюсь, дякую, Акша.
Спокій і тиша наповнювали кімнату до того моменту, поки секретарка не зачинила за собою двері.
— Це вражаюче, — прокоментував Кіт, небдало пробігаючись поглядом по першому документу з нової папки на столі.
— Що саме? — питає Ленс, зводячи брови і вже готуючись до суперечки.
— Те, яким професійним ти можеш показати себе, коли як насправді ти наче дитина, — заявив Кіт. Краї його губ злегка скивились вгору, ніби він намагався стримати посмішку.
— Як би там не було, ти єдиний, хто так вважає! Ти так високомірно поводишся зараз тільки тому що вкрав у мене клієнта! — прохрипів Ленс, дістаючи липкий папірець, на якому писав, з кишені свого пальто, вліпивши (якось обережно) його на Кітовий лоб.
Вороноволосий хлопець збентежено спробував зиркнути собі на чоло вгору, поки Ленс підвівся, щоб вийти.
— Я б залишився, щоб читати тобі лекції далі, але моя п’ятнадцятихвилинна перерва вже закінчилася, а у тебе паперова робота! — сказав він, висунувши язика на прощання, перш ніж Кіт встиг відповісти.
Темноволосий керівник проричав, коли відліпив записку зі своєї голови, щоб подивитись, що інший чоловік нашкрябав там.
Зустрів його малюнок купи лайна з декількома мухами, що дзижчали над ним, та стрілкою, вказуючою на нього з табличкою «Кіт» в краєчку, як підписав Ленс.
Кіт фиркнув, потішившись з цього, та подивився у велике скляне вікно поряд із собою, яке виходило прямісінько на будівлю навпроти його власної:
«Алтея Індастріс».
***
— Їбать, — чорноволосий хлопець вилаявся собі під ніс, будучи притиснутим обличчям у те саме скляне вікно через кілька годин, як всі вже повинні були поїхати додому. Це вже була пізня ніч, але він застряг в своєму офісі, але… не через паперову мішанину з документами.
— Чесно кажучи, я це і роблю, лялечко, — з нетерпінням наспівував Ленс йому в шию, рухаючи стегнами так, що його затверділий член затиснувся між щоками Кіта, які вже були яскраво-червоними від шльопків, які він отримав раніше, — Ти був таким нахабою сьогодні ввечері.
Кіт заскиглив, повністю знеснесилений прелюдією, але все ще не кінчивший жодного разу. Він закусив нижню губу в спробі заглушити свої стони, поки Ленс повільно погладжував його член, мучаючи.
— Л-Ле…ах..нсе, будь ласка, — Кіт задихнувся на словах, губи розпухли від довгого смоктання, коли він дозволяв Ленсу трахати його в рот так грубо, як він хотів, без жодних претензій.
— Ленсе? Оу, крихітко. Я думав, що навчив тебе набагато краще, — Ленс цокнув, відтягуючи назад його волосся, наблизивши обличчя Кіта до власного, поки хлопець не міг навіть витерти слину, що капала з рота.
— Пане, — видихає він, — Будь ласка, пане, — він хлопнув темними віями, зробивши спробу відпочити, але вищий хлопець підняв його і повів назад до столу Кіта.
— Ні, крихітко. Я не чую стоп-слова, тому змушу тебе стрибати на моєму члені знову, а ти просто прийматимеш це, — Ленс говорив тихо, вже сівши на стілець Кіта, та всміхнувся, споглядаючи, як Коґане розтягнув свою похітливу дірку навколо Ленсового великого статевого органа, поки його бліді щоки горіли сум‘яттям. Власнику «Алтеї Індастріс» навіть не треба було нічого робити, тільки спостерігати, як менший хлопець опускається на ньому зі сльозами в куточках його очей від переповнюючого задоволення, та починає «їздити» на Ленсі самостійно, прагнучи догодити йому.
Боже, він такий хороший хлопчик.
— Прошу, пане, будь ласка дайте мені к-кінчити! Ах! — Кіт плакав, здіймаючи груди, жадібно продовжуючи трахати себе великим товстим членом знову і знову, знаючи, що Ленс уважно споглядає, і знаючи, що він зараз схожий на якусь відчайдушну повію і, чорт, чому це тільки збуджує ще більше?
— Продовжуй, крихітко, просто продовжуй, — вищий хлопець схопив його за талію та почав цілеспрямованіше вбиватися, вдаряючись у простату Кіта знову й знову, змушуючи того бачити зірки. Він любив чути, як Коґане скиглить на його члені, надто сповнений задоволенням, щоб втямити, наскільки він зараз гучний, любив перетворювати цього нахабу на хтиве благаюче місиво, навіть не зважаючи на той факт, що Кіт і сам любив грубо, любив таке поводження з ним, любив бути використаним, а також трахнутим практично крізь, де тільки побажають.
Вони зробили це для зняття стресу, гаразд? Такий «обмін задоволенням» тривав вже майже чотири місяці і, чорт, Ленс ніколи не мав настільки жорсткого і гарячого сексу до того, як Кіт з‘явився.
Він пам‘ятає, як це почалось.
Звісно вони були лише заклятими суперниками з різних підприємств до одного фатального вечора, коли були повністю п’яними під час спільної святкової вечірки компаній і він трахнув Кіта на задньому сидінні своєї машини, а потім знову у своєму ліжку тої ж ночі, коли привів його додому.
Макклейну подобалась кожна секунда, яку він провів, розтягуючи Кіта на своєму члені, змушуючи його щоки червоніти від одного лише дотику, те, як він міг стерти зухвалу посмішку з його обличчя, засунувши член між його м‘якими нахабними губами, а потім наказавши смоктати, бо той зробить це миттєво по команді.
Він любив знати, що під всіма шарами костюму, Кітова бліда шкіра була власницьки позначена та всипана синцями після їхнього маленького сеансу зняття стресу вночі, в той час як цього не знав ніхто.
— П-пане… Пане! Ах! Чорт, Пане! — Кіт задихався, все ще насаджуючись на член, як йому було наказано, поки Ленс поглинався у тісний жар.
— Що таке? — тихо питає Макклейн, стиснувши руки на Кітовій щелепі, загіпнотизований тим, як його язик висувався, наче у собаки, — Чого хоче повія? — мило питає він.
— Прошу, пане, я хочу- Ах! Я хочу кінчити! Я хочу кінчити для вас, будь ласка-
Він плакав, коли Ленсові поштовхи стали ще швидшими, поки той тримав його за талію, щоб він не міг нічого зробити, окрім як приймати це.
— Це мило, котику. Ти кінчиш тільки від мого члену, правда? Ти кінчиш, не торкаючись себе, для мене? — прошепотів він у вухо хлопчику, а Кіт, натомість, почав швидко кивати головою, — Оу, нумо, крихітко, я все ще не закінчив з тобою. Ти можеш рухатись далі і кінчити, але я не зупинюсь, — наспівував Ленс, мацаючи його щоки та різко ляснувши одну зі звуком, що відлунав в кімнаті, змусивши Кіта застогнати від змішаного болю і задоволення.
— Т-так, пане! Чорт, так! Ах! Б-благаю, використайте мене! Продовжуйте, будь ласка, просто дайте мені кінчити, пане! — Кіт голосив, стискаючи плечі Ленса якомога міцніше, поки його нігті залишали сліди на шкірі, — А потім використовуйте мене, поки не захочете наповнити мене, будь ласка, наповніть мене! — він схлипнув і Ленс почав його втішати:
— Тшш… тш, добре, крихітко. Все гаразд. Я зрозумів тебе, продовжуй, — Макклейн посміхнувся, притискаючи лоба до лоба іншого хлопця, дивлячись йому прямо в очі.
Він починає вбиватися в тепло швидше, споглядаючи, як Кіт втрачає самовладнання, коли його очі закочуються мало не до потилиці, а він видає найсолодший чортів стогін, кінчаючи між їхніми животами, та мляво падає на груди Ленсу.
Вищий хлопець дав час Кіту відновити дихання, обережно обіймаючи того руками, поки його голова втопилася у морі чорного довгого волосся. Ленс відсторонився, щоб добряче роздивитися хлопця. Коли важке дихання прийшло в норму, він все ще був всередині Кіта, ніби той був особистим чохлом для члену.
— Ти впевнений, що хочеш, щоб я продовжував? Якщо це забагато, ми можемо зупинитись на сьогодні, — м‘яко пробурмотів Ленс, перебираючи пасма волосся між пальцями.
Кіт миттєво захитав головою.
— Н-ні, прошу! Будь ласка… Я-я хочу, щоб ви наповнили мене…— він подивився на Макклейна широко розплющеними очима, поки його розчервоніле обличчя було все ще, очевидно, затуманеним після сексуального кайфу, адже він не став би так мило благати, щоб Ленс не дражнив його за це.
Чорт, як він тільки може сказати «ні» цьому обличчю?
Ленс обережно гойднув стегнами, оцінюючи Кітовий вираз обличчя, перш ніж пришвидшити темп.
— Ах! — все тіло Кіта почало здригатись.
— Тихіше, крихітко. Ти чутливий, правда, ми можемо просто-
— Ні, Ленсе, будь ласка… Благаю, не з-зупиняйся… — Кіт благав, а його очі були наповненні туманним бажанням, поки він слабко намагався насадитися далі на член. Дідько, дуже мило.
— Добре, але якщо це забагато, використовуй стоп-слово, гаразд? Це все ще-
— Вольтрон! Так, я знаю, бар, де ми напились і зависали, нумо, трахни мене вже, — нетерпляче застогнав Кіт.
Ленс глузував, коли схопив талію меншого хлопця, притягнувши його на стіл і штовхнувши на спину, перш ніж невблаганно штовхнутися в тісне тепло, змусивши Кіта кричати.
— Бляха, ти такий нахаба. Клянуся, що ти показуєш хороші манери лише коли хочеш чогось, га? — він прогарчав, споглядаючи, як Кіт звивався навколо його члена, чіпляючись за його спину у відчайдушній спробі призупинитись, але Ленс різко схопив його зап‘ястки, притискаючи їх до столу по бокам від його голови.
— Це ж те що ти хотів, правда? Хотів, щоб я добряче трахав тебе? Хочеш бути таким наповненим, що не зможеш думати, крихітко? — дражнив Ленс, наблизивши своє обличчя до Кітового, спостерігаючи, як хлопець намагається скласти хоч одне слово, випускаючи лише-но відчайдушні видихи і протяжні стони, — Дідько, ти хочеш цього так сильно, що тобі начхати, наскільки ти все ще чутливий зараз, — запирхався Ленс, коли милувався, як пасмо хлопця прилипло до його слизького від поту чола, як його рот був злегка привідкритий, як ці жадібні переливчасті очі благали більшого.
— Ч-чорт, Ле..ах..нсе! — Кіт плакав повністю зірваним голосом, в той час, як Ленс розводив його ноги ширше, тримаючи руки на його стегнах, поки трахав його глибше, переслідуючи власне задоволення зараз.
Вранці все прийде до ладу, вони знову вгризатимуться один одному в горлянки та заглиблюватись у роботу, поки хтось з них не огризнеться і не покличе другого на пізню розмову. Коли це почалось, ці сенси зняття стресу були лише періодичними, поки…
Поки раз на тиждень не стало двічі, а двічі на тиждень не стало тричі, поки, ЧОРТ, Ленс просто не міг дочекатись, коли доторкнеться до тіла меншого хлопчика майже кожного вечора, після того, як всі розійдуться по домам. В цьому теж був якийсь трепер, щось накшталт гейтфаку – дивитись, як твій суперник стогне на твоєму члені, бути єдиним, хто змусив його слухатись.
Треба було переживати за тримання це в таємниці та хвилюватись, коли робите це у власних офісах. Трахатись у власному кріслі генерального директора, на столі, навпроти гігантського вікна будівлі компанії з ймовірністю, що їх спіймають, чорт.
Він прийшов до тями, коли відчув, що Кіт почав навмисно стискати дірку навколо його члена, ніби захотів більше уваги.
Чорт.
Тепло, зібране в животі Ленса все зростало, поки його поштовхи не стали неохайними.
— Я скоро, крихітко… — він простогнав, щільно переплітаючи їхні пальці, поки поглиблювався в тісне тепло.
— Наповни мене, прошу, наповни мене… — Кіт благав, повністю вичавлений. Мала калюжа сперми впала йому на живіт, чорт, цей нахаба знову кінчив самостійно.
Боже, все, що пов‘язано з ним, таке…
Тісне тепло, те, як він стогнав, його віддтрахане обличчя, те, як його темне волосся розпласталось на столі, як малий німб, його гарні темні вії, що намокли від сліз.
Як він може бути таким…
Ленс відчув себе переповненим за край, виплескуючи густу порцію гарячої сперми прямо всередину Кітової неохайної дірки, як він і благав, поки його коханець протогнав від почуття заповненості.
Як він може бути таким-
Після того, як Макклейн відновлює дихання, він підводить погляд, зустрівшись зі знайомою парою переливчастих очей. Він споглядав, як сердечний Кіт з палаючими щоками блиснув йому кривою ситою усмішкою.
ідеальним?