Богдан розстібнув ґудзик та блискавку. Мережево, що визирнуло з-за поясу штанів дало зрозуміти — це комплект. О так, нижче був не менш цікава білизна.
Юра сковтнув, подумки стягуючи ці нудні офісні штани якомога скоріш, але проти нього грала фізика. В такій позиції зняти їх було нереально.
— А я бачу, тобі вже не йметься, — Богдан поковзав стегнами, змусивши Юру прикусити губу та стримано застогнати від гостроти відчуттів. Його член все ще був в тісному полоні одежі та поки ніхто не намагався щось з цим зробити. Ні власник, ні Богдан. — І як тобі? Бачив вже таке колись? — він провів руками вздовж тіла, піддіваючи лямки.
— Тільки на жінках. Але тобі воно личить капець як краще.
— Приємно чути, — посміхнувшись, Богдан відсунувся. Переставив руку та перекинув ногу на один бік, розвертаючись боком.
Юра перелякався, що на цьому і все. Що він сказав щось не те і Богдан зараз просто вдінеться назад та виставить його за двері.
Підскочив на ліжку та підсів ближче. Але Богдан нікуди не збирався тікати. Юра не міг ніяк визначитися, яким Богдан йому виглядав. Хитрим чи хтивим. Той наче лис крутив пухнастим хвостом, приманюючи за собою та напираючи одночасно. Це і бентежило, і вабило.
Притиснувшись носом до шиї та втягуючи терпкий аромат тіла, Юра обійняв Богдана, вкрай забувши, що на ньому був екзотичний аксесуар.
Накривши груди долонями, стиснув, відчуваючи під пальцями пружність м’язів та м’якість тканини. Потягнув на себе, накрив губи поцілунком, змусивши закинути назад голову, та продовжував м’яти груди, відчуваючи як під долонями набрякають соски.
Хміль наче з новою силою вдарив у голову. П’янкий поцілунок, запах, що чарує, вид. Юра схрестив руки, знову намагаючись затягти Богдана глибше на ліжко, але той різко перервав поцілунок і таке чарівне марево.
Юра глянув йому через плече, щоб побачити як зісковзують штани. Як з’являється нове мережево, стрічки, резинки. Маленькі ажурні трусики та підтяжки. В голові не вкладалося як він раніше не помічав їх під одягом. Скільки вже вони працювали разом? Два тижні? Три? Все ті кляті хтиві думи, що весь час тримали його в полоні та не давали розгледіти очевидного. Хоча якби розгледів, думи тим паче не давали б йому спокою до поки його б однозначно не звинуватили у домаганнях та не випхали з компанії.
— Як же ж так? — собі під ніс пробурмотів Юра та потягнувся рукою вниз.
Ковзнувши по резинкам, пальці накрили не менш збуджений ніж його власний член. Він навіть бачив як з-під мережива виглядала голівка. По руці одразу мазнуло, а Богдан застогнав, варто було лише стиснути долонь сильніше.
Юра потягнувся і другою рукою, продовжуючи споглядати за дійством через чуже плече. Ковзнув по ногах, підсунувши пальці під резинки підтяжок. Повів угору, насолоджуючись переминанням м’якої тканини під пальцями та тяжким диханням поряд.
Рука Богдана пройшлась по шиї, завмерши на юриній потилиці. Втягнувши в поцілунок, він трохи збив Юру з дослідження, знову викликаючи бажання стиснути його в обіймах на нікуди не відпускати.
Юра ще довго міг насолоджуватися миттю, але у Богдана були інші плани.
— Роздягайся. Подивимося, на що ти здатен, — штовхнувши Юру в груди та змушуючи лягти, Богдан заповз далі на ліжко. — Сподіваюся мене чекає не менше видовище, — на останньому слові він зробив акцент, який Юра не зрозумів.
Втім, через секунду було вже не до роздумів.
Юра встиг розстібнути сорочку лише на половину, коли Богдан знову перекинув ногу через нього, але не поспішав сідати. Піднявшися на колінах, він взявся за бантики по боках. Потягнув, роблячи стрічку все довшою. А потім хоп і вузлики розв’язалися, відпускаючи тканину. Білизна впала, даючи свободу налитому члену.
Як же ж він пасував до мережива. Чи то воно до нього. Не важливо. Почепив би хтось на нього бантик і Юра б сказав, що то кращій з подарунків, що він колись отримував.
— Слова всі проковтнув? — Богдан відпустив трусики, давши їм впасти десь поряд на постіль. — Все ж сподіваюся, що язик залишився на місці.
Взявшись руками за бильця позаду, Богдан підсунувся, тикаючи членом в губи. Пропонуючи. А хто Юра був такий, щоб відмовитися від такої щедрої пропозиції.
Обхопивши головку губами та відчуваючи солонуватий присмак на язику, Юра взявся за сідниці, показуючи стати ближче. Грався язиком, потроху пропускаючи член далі та власноруч регулюючи темп. Поза не дозволяла взяти глибоко, але подобалося їм обом.
Юра м’яв сідниці, продовжуючи стогнати та слухаючи тяжке дихання Богдана. Пальці ковзали по шкірі, зачіпаючи резинки. Хотілося закотити очі, повністю віддавшись цьому почутті. Однак, на новому поштовху палець задів щось тверде. Те, що однозначно не мало там бути.
Горло стиснуло від здивування та Юра закашлявся, подавившися новим рухом.
— Все добре? — Богдан одразу відсунувся, заглядаючи в лице.
Юра швидко закивав, намагаючись розслабити м’язи.
Як тільки спазм пройшов, потягнувся до сідниць. Пальці ковзнули між ними, намацуючи теплий метал.
— То ти ще й готувався?
— В мене були деякі плани на після посиденьок, — скинувши брови, Богдан швидко змінив позу. Відп’явши сідниці назад, дозволив світлу від лампи відбитися на дзеркально відшліфованому металі. — Подобається?
— Дуже, — притиснув носа до впадини між сідницями та провів язиком до самої пробки.
Юра відчув, що Богдан зупинався, припинивши розстібати сорочку. Хмикнув та схопився пальцями за металевий кінець, покрутивши пробку.
— Ти зараз будеш кінчати лишень від рук, — Богдан, очевидно, встиг розстібнути штани та стис збуджений член через білизну.
Застогнавши від пройшовшого тілом струму, Юра підкинув стегна вгору, але рука вже зникла і зовсім не збиралася знову залучатися до справи.
Засмучений таким перебігом і розуміючи, що вже пора щось робити, Юра потягнув пробку. Бачачи, що вона легко йде, доклав більше зусиль.
«Чпок», наче з бородатого анекдоту, рознісся кімнатою, змусивши їх двох завмерти. Вони розсміялися одночасно, а Богдан ще й ледь не скотився з Юри.
— Ніколи такого не було, — мовив собі під ніс Юра, роздивляючись блискучу пробку, з вологим слідом.
— І от знов? — Богдан таки зіскочив та потягнувся до шухляди, поряд з ліжком. — Ти сам напросився. Так до дому і підеш.
Юра думав, що йому все ж пригрозили виставленням за двері з розстібнутими штанами та збудженим що край членом, але виявилося зовсім ні. Богдан одним рухом стягнув боксери, які все ще прикривали член Юри та вилив на нього змазку.
Провівши кілька разів по стовбуру, підняв його вертикально та насадився зверху. Не поспішаючи. Примружуючи очі та закусуючи губу. Юра спробував притримати Богдана за стегна, але це було зайвим. Тим паче важко було відволіктися від відчуття як його, сантиметр за сантиметром, приємно стискає теплом.
За кілька секунд Богдан рикнув, вже сидячи на стегнах Юри та трохи соваючись взад-вперед.
— Так і будеш там знизу лежати? — скинутої брови виявилося достатньо для переключення з пасивного споглядача до активного учасника.
Юра так різко підкинув стегна, що Богдан ледь не впав на нього. Сміючись та підбадьорюючи, Богдан потягнувся вперед, впершись руками в груди Юри, стискаючи на кожному відчутному поштовху. Хотілося одночасно вставити на всю довжину, завмерши на кілька секунд, та перейти на швидший темп. Ні перше, ні друге зараз здалося неможливим. Йому подобалося і так. Різко, не спішно, бачачи, як Богдан реагує на кожний поштовх.
Руки потягнулися до напружених сосків, які проглядалися через маленькі трикутники тканини. Стиснувши їх, Юра відчув як напружилося тіло партнера, як стисло його внизу, як новий різкий поштовх вирва гучний стогін.
Рикнувши, Юра в момент перекинув Богдана, навалюючись зверху та тикаючись обличчям в чужі груди. Ковзав носам по стрічках, прихопив один з бантиків, відтягуючи. Руками совав резинки не перестаючи трахати й трахати це чудове тіло.
Відсунувши трикутник, широко лизнув сосок і одразу прикусив, відчуваючи, як руки Богдана вп’ялися в його спину. Як він стогнав, щось казав. Але Юра вже не міг розібрати, відчуваючи як підступає оргазм, як його член стискають сильніше, як він протискується через напружене кільце м’язів.
Голосно крикнувши, Юра кінчив, щільно стиснувши Богдана в руках, та все ще притискаючись лобом до його грудей.
— Я бачу, що тобі подобається навіть більше ніж мені, — чужа рука ковзнула зі спину на шию, швидко занурюючись в густе волосся та розминаючи потилицю.
Юра нічого не відповів. Ще раз ковзнув щокою по м’якому мереживу та потягнувся за поцілунком.
Це було настільки чарівно та солодко, що не хотілося закінчувати.
Стиснувши руки за спиною Богдана, Юра підхопив його, почувши нерозбірливий здивований звук, та, не розриваючи поцілунку, опустився на постіль фактично накриваючи партнером.
Було так приємно просто лежати, відчуваючи поєднання з партнером не тільки на фізичному, але й на чуттєвому рівні.
Руки самі потягнулися до застібки бюстгальтера, яку виявилося не так і легко розстібнути. Богдан не допомагав, тому коли це таки вдалося, Юра відчув маленьку перемогу, яка неочікувано віддалася новим приливом крові до члена. Богдан це помітив, оскільки все ще був на нього насаджений.
— Ну раз ти готовий й повторити, то в мене є ще щось цікаве, — трохи відсунувшись, Богдан прошепотів на саме вухо: — Що ти скажеш стосовно панчіх?
За секунду в голові Юри пронісся калейдоскоп картин. От Богдан в панчохах, що доповнюють його комплект білизни. От лише в них та підтяжках. От вже в білих прозорих та з рукавичками у комплекті.
— Неси, бо я зараз від самих фантазій збуджуся настільки, що вже не до них буде.
— Дуже цікаво, обов’язково розкажеш, що там ти нафантазував. Я люблю послухати, — прошепотівши останнє в самі губи, Богдан швидко його поцілував та, виплутався з обіймів, вийшов з кімнати.
***
— Фух. Якби я не кинув курити, то зараз був би саме час для цього.
— А давно кинув? — спитав Юра, повільно обводячи пальцем сосок Богдана.
— Років п’ять назад. Може шість, — Богдан скинув надокучливу руку, але не став вибиратися з доволі щільних обіймів.
Металевий спалах одразу висмикнув Юру з блаженної неги, осівши холодком всередині.
— То як твоя дружина ставиться до такого твого хобі? — побачивши здивований погляд Богдана, швидко додав. — Чи вона не в курсі? І ти таке робиш лише в її відсутність?
— Ааа, — протягнув Богдан, хлопнувши себе по лобу рукою з каблучкою. — То обманка. Я не одружений. Кільце, звісно, справжнє, але шлюб — ні.
— Тоді навіщо? — взявши руку Богдана у свою, Юра підніс її ближче, почавши роздивлятися простеньке кільце.
— Бо одразу обрубує підкати багатьох жінок. Як виявилося, це діє на них набагато краще ніж звичайна фраза «я одружений». Одразу слідом йдуть запитання чого ж тоді немає обручки, а чи настільки я ціную мої стосунки з дружиною, — закотивши очі, Богдан сам потягнувся зняти кільце. — Як можеш здогадатися, з моїми вподобаннями партнера мені знайти іноді доволі складно. Зазвичай я використовую спеційні сайти, але і там не часто все йде далі однієї зустрічі. Бачив би ти, яких збоченців мені довелося зустріти. Ооо…
— То я, виходить, виключення? Чи теж збоченець, судячи з моєї реакції?
— А це ми ще подивимося, бо я ладен дати тобі шанс, — Богдан підвівся на лікті, заглядаючи в очі. — Завжди мріяв, щоб мені відсмоктали на якійсь важливій нараді.
— А це не буде дуже… помітно? — Юра посміявся, не знаючи говорить Богдан серйозно чи ні.
— Ну добро, для початку можна обмежитися порожньою залою для нарад та відеодзвінком, — широко посміхнувшись, Богдан грайливо скинув брови. — Чи викликати підлеглого до себе та покарати за погано зроблену роботу.
— В тебе немає свого кабінету, — Юра і сам підвівся, весело посміхаючись. — Хіба що знову забронювати кімнату для перемовин.
— Зате я можу ногою під столом до тебе чіплятися. Спробуй потім не дати зрозуміти оточенню.
— Чи може закритися у двох у кабінці туалету та швидко трахнутися на обіді?
— Або ж на столі якомусь. Чи сканері.
— Хочеш побачити, як він зафіксує, як я входжу в тебе по самі яйця?
— Хочу, — блиснувши вогником в очах, Богдан знову потягнувся за поцілунком, навіть не намагаючись зробити його ніжним.
— Продовжуй в тому ж дусі й трахати я тебе до ранку буду, — поки ще повільно, але кров почала знову текти на південь.
— О ні, я в ванну. Ти з мене вже сім потів зігнав, — Богдан зіскочив з постілі та як був голий, попрямував з кімнати. — Але якщо що, то я в душі, — і зник у проході.
Богдан кілька разів моргнув, а потім широко посміхнувся. Прислухавшись до себе, піднявся з ліжка та пішов слідом.
— Слухай, а в тебе дома є рожеве худі? Велике таке, щоб вільно сиділо? — почувши заперечну відповідь та питання нащо цікавиться, відповів ніби то було буденна розмова: — Просто питаю.
Та поставивши собі подумки задачу, відчинив двері ванної кімнати, де вже було чутно, як біжить вода.