— Давай хутчіш, бо ти наступна. Зараз звільниться Хлоя й мені ще треба буде підмалювати їй стрілки та присипати стразами.
Кивнувши, Хлоя побігла до вбиральні, а Сергій продовжив вимальовувати пір’їни на очах Мілени, стриптизерки, виступ якої от-от мав би розпочатися. Можливо така увага до деталей і не буде помітною в мерехтливому світлі нічного клубу, але це було важливо для Сергія. Він волів, щоб виступи, за які відповідав він, проходили ідеально та запам’ятовувалися надовго, сіючи серед клієнтів бажання приходити знову і знову.
Тримаючи все в фокусі, він одразу здригнувся, почувши гучні звуки з боку сцени. Натовп горланив, а музика стухла.
— Якого біса? — він глянув на двері гримерної, а потім на не менш збентежену Мілену. — Нафарбуй поки губи. Я зараз.
Хлопець вибіг у коридор як раз для того, щоб побачити, як дві його колеги тягли третю під руки у його сторону. За їх спинами охорона вже скручувала чоловіка, що сипав прокльонами в їх адресу та обіцяв привести сюди перевірку, щоб закрити це “зміїне кубло”.
Музика знову заграла, перекриваючи галас, а Сергій підскочив та підхопив майже безсилу Лору на руки.
— Колишній! — одразу почала пояснювати одна з двох інших стриптизерок, намагаючись перекричати пісню. — Вона з ним порвала, бо він неадекват, і от результат!
— Тобі щось болить? Він тебе вдарив? — Сергій швидко зосередився на дівчині, яку ніс.
Лора виглядала звичайно, але не відкривала очей і зовсім не тримала голову. То був поганий знак.
Обережно опустивши її на софу, Сергій потягнувся за пледом, щоб прикрити напівоголену дівчину та не створювати їй ще більшого дискомфорту. Повівши головою, Лора щось почала нашіптувати, але її не було чутно через гучну музику.
— Закрийте хтось двері! — гукнув Сергій, піднявши очі та побачив, як в приміщення входить Хлоя.
— Господи, що сталося?! Лоро!
— Викличте швидку! Він вдарив її по голові пляшкою.
— А чому крові немає?
— Так це у будь-якому випадку погано!
Дівчата заголосили всі разом, перекрикуючи навіть власні думки Сергія. Поряд з ним вже присіла Хлоя — найкраща подруга Лори. Мілена, хоч і сиділа не більше як у двох метрах від них, питала так голосно, ніби між ними був океан. Дівчата, що привели постраждалу, перебивали одна одну, розповідаючи як саме це трапилося.
— Замовкніть всі! — крикнув Сергій, що було сили. Дівчата притихли, дивлячись на нього очима по п’ять копійок. — Хлоя, виклики швидку. Скажи, щоб під’їхали з чорного ходу. Джо, Тріша, що там на сцені? Ми можемо продовжувати?
— Там її колишнього повинні закрити в одній з кімнат…
Заговорила чорнява хостес Тріша, але Сергій її перебив:
— Ми можемо продовжувати? На сцені все ціле? — дівчина трохи розгубилася і повільно знизала плечима. — Ти чуєш, як горланять глядачі? Треба їх заспокоїти. Йди глянь чи можемо ми продовжити виступи.
Тріша кивнула і трохи збентежено пішла з гримерки. Сергій спробував привести постраждалу до тями, але це було складно зробити, не зробивши ще гірше.
Дізнавшися, що сцена готова і відповідальний за музику лише чекає сигналу, Сергій почав роздавати нові вказівки:
— Мілена, давай на сцену. Ти маєш гарний вигляд і зможеш відволікти відвідувачів, — кивнувши, дівчина піднялася та прийнялася завершувати свій сценічний костюм. — Тріша, іди скажи охороні, щоб нікого не випускали. Нам потрібно затримати всіх, щоб вони дали свідчення. Будемо відвертати увагу до приїзду поліції, — кивнувши, дівчина знову вибігла з кімнати, але впевненості в неї вже було в достатку. — Хлоя, виклич поліцію і готуйся до свого виступу, треба…
— Я не буду виступати! Я поїду з нею до лікарні, — дівчина майже лягла на диван, поруч з подругою.
— Нелля? — звернувся Сергій до ще одної стриптизерки, яка єдина з усіх була вже вдягнула у звичайний одяг.
— Мені треба сина забрати, я ж казала. Мама вже пише, що бачила машину мого колишнього з вікна. Сподіваюся, що цей раз обійдеться без виклику правоохоронців.
— Ніяк не затриматися?
— Я пішла!
Підскочила Мілена та, посміхнувшись на побажання вдалого виступу, гордо пішла на сцену.
— Добре, йди хоч з нею. Прослідкуй, щоб нічого не сталося, — знову звернувся Сергій до Неллі. — Потім можеш йти, але виходь через задній хід.
— Звісно ж, я ж не ворог собі.
Сергій знову присів біля Лори, яка нарешті відкрила очі та щось тихо сказала. Хлоя була неймовірно рада й одразу почала розпитувати подругу, а думи Сергія були не тут.
Щоб покарати винного та зберегти репутацію клубу треба було зробити все максимально тихо. Не вчиняти галас, не зупиняти виставу. Шоу має продовжуватися.