- Бляха, - перше слово, що вилетіло з рота Драко, коли він прокинувся. Опісля його прокльони перетворилися в жалюгідні стогони, коли намагався закрити обличчя від жорстоких променів ранкового сонця. Мелфой спробував сховати голову під подушки, що зробити не вдалося, адже парубок лежав на твердій підлозі.
Судячи з того, як боліла голова та як затерпло й тремтіло його тіло, Драко дійшов висновку, що минула ніч була вражаючою. Ніч, яку він не запам’ятав. Як би там не було, усі ознаки вказували на те, що він був достатньо п’яним, щоб заснути на підлозі посеред хлопчачого гуртожитку Слизерина, тож мало мути дійсно весело.
Відліпивши свою щоку від підлоги й знявши абияк накинуту ковдру, він сперся на руки та коліна й повільно встав, небезпечно хитаючись, але дивним чином лишаючись у вертикальному положенні.
Задоволений, юнак оглянув кімнату, аби побачити інших.
Блез, щасливий покидьок, спав на ліжку, хоч його поза й не здавалася зручною: голова висіла, рот - широко відкритий, а хропіння було нехарактерно голосним, ніби намагаючись надолужити роки без нього. Хлопець спав на спині, повністю вдягнений, а його ноги, прямо у взутті, лежали на подушці.
Ґреґ спав у кріслі під книжковою полицею. Одна з книг лежала розгорнутою на колінах. Подумавши, що читання чи, Мерліне прости, навчання не характерні для Ґойла, Драко припустив, що в якийсь момент книжка просто впала однокурснику на голову, успішно залишивши його без свідомості.
Трохи далі, ліворуч від Ґреґа, Теодор Нотт лежав розпластаний на власній валізі в ніхто-не-обікраде-мене-бо-я-захищаю-своє-майно позі. Його або відрубило від кількості випитого алкоголю, або ж парубка хтось жорстоко вбив уночі, лишивши там гнити.
Знизавши плечима, Мелфой набрав повні легені повітря, сповнений рішучості полегшити свої головний біль і загальні страждання шляхом мордування інших.
- Чудова ніч! - голосно крикнув він. - Чи не так? - його грімкий голос миттєво спричинив ґ валт.
Забіні впав із ліжка, а Тео продемонстрував свою живість, підскочивши й різко озираючись. У Ґреґа ж і за вухом не свербіло - продовжив спати.
- Прокляття, - застогнав Блез, піднімаючись із підлоги. Він схопився за найближчий стовпчик ліжка й похитнувся, позеленівши. Драко поспішив відступити подалі, на випадок, якщо хлопець вирішить накинутися на нього.
- Чудова? Ти дійсно щось пам’ятаєш? - запитав Нотт, потираючи голову, але маючи надто спокійний вигляд, як на людину, що провела ніч, лежачи на власній валізі.
- Частково, - коротко, але не щиро, відповів Мелфой.
- Так, я також, - безтурботно підтакнув Тео.
- Що ж, можливо тоді ви двоє зможете пояснити це, - прошепотів Забіні, дивлячись широко розплющеними очима, усе ще тримаючись за стовп ліжка Креба.
- Ти накидався й тепер будеш блювати. Що тут ще пояснювати? - пробурмотів Драко, змощившись і відступивши ще трохи далі.
Нотт, хитаючи головою, підійшов ближче й роззявив рота, а його брови тим часом поспішили злитися з лінією росту волосся. При чому останнє було тим ще досягненням, зважаючи на те, що чоло в Тео досить високе.
- Мерліне Милостивий, - сказав він, тихенько присвиснувши й підсунувшись ближче до Блеза. Вони обоє витріщалися на ліжко Креба з ідентичними виразами щирого подиву на обличчях.
Знервований, але заінтригований Мелфой підійшов до хлопців і посунув завісу ліжка, що заважала побачити, що ж там таке, одразу ж пошкодувавши про це. Тіло відреагувало бурхливо: уся кров вирушила на південь (прим. перекл.: південь у нас на карті внизу, тож…), як тільки погляд ухопив особу, що міцно спала на ліжку перед ним.
Гаррі Поттер мирно сопів, його неслухняне волосся кольору смоли контрастувало з білими подушками, чорні вії торкалися блідих ланіт, а його груди - його оголені груди - плавно піднімалися й опускалися, поки парубок спав. Покривало стратегічно приховувало його праве стегно й промежину, у той час як усе інше було відкрите для спраглого погляду Драко: і плоский живіт, і виступаюча стегнова кістка, і довга, жилава нога - усе це не лишало жодного сумніву в тому, що хлопець був зовсім голий.
Мелфой кліпав кілька разів, і кожен раз, як розплющував очі, дивувався ніби вперше.
- Що він тут робить? - здавалося, ніби пройшли години, допоки він зміг вичавити із себе питання.
- Спить, - сухо відповів Тео. - Питання інше: Чому він тут?
- Ні, актуальне питання - чому він голий? - сказав Блез, продовжуючи витріщатися (Драко дуже не подобався цей погляд) на апетитне стегно Поттера.
- Насправді, - блондин прикусив губу, - питання в тому, хто його роздягнув, - пробурмотів, навіть не сподіваючись, що йому поталанило брати участь у цьому процесі.
= Ну, це був не я! - негайно видав Нотт, але звучав він трохи винувато. - Я гетеро. На відміну від вас двох, - хай там як, а це було влучне зауваження.
- Агов! Він не мій типаж, - вигукнув Забіні, захищаючись. - Як мінімум, не був ним до цих пір, - додав із посмішкою.
Поттер поворухнувся, і всі на мить затамували подих, проте Гаррі повернув голову, його нога смикнулася, відкриваючи ще більше шкіри й лише натяк на темне волосся промежини, але в іншому лишився нерухомим.
Слизиринці синхронно видихнули, і Блез сміливо перевів погляд. Він дивився на покривало з виразом, що свідчило про те, з яким задоволенням хлопець би зірвав цей шмат тканини.
Надто зайнятий витріщанням на Забіні, Драко не помітив, що Нотт дивився на нього, очікуючи чогось.
Сполоханий, Мелфой схрестив руки на грудях, надто пізно розуміючи, що цей рух виглядав оборонним.
- Він і не мій типаж, - поспішив сказати. Блез і Тео обмінялися недовірливими поглядами, тож парубок поквапився вигадати ще щось: - Ми не переносимо один одного! Поттер ненавидить мене більше ніж будь-кого іншого, - сердито нагадав. - Він би не дозволив мені себе трахнути. Очевидно, що я цього не робив, - Драко шморгнув, так і не змігши приховати шкодування в голосі.
- Я теж цього не робив! - викрикнув Ґреґ і швидко встав, виглядаючи наляканим. Після чого розгублено насупився й запитав: - А не робив чого?
- Не трахав Гаррі Поттера, - пояснив Нотт, вказуючи на ґрифіндорця пальцем.
Ґойл повільно підійшов і став поруч із Тео, уважно розглянувши юнака на ліжку.
- Не думаю, що я це зробив, - нарешті сказав він. - Я ще не був ні з ким, - додав із сумною усмішкою. Потім, помовчавши, з надією запитав: - Думаєте, я міг це зробити?
Блез потер скроні, повністю проігнорувавши Ґреґа.
- Ви ж розумієте, що це означає? Ми в повній сраці. Нас за це можуть відрахувати. Він скаже, що група лихих слизеринців викрала його, споїла й скористалася ним.
- Що, імовірно, і сталося, - зауважив Мелфой.
- Саме так! Це не добре, - Забіні стурбовано похитав головою. - І це все твоя провина, - проінформував він здивованого Нотта. - Ой, і не дивися так шоковано! Саме ти був тим, хто запропонував запросити людей з інших факультетів на нашу таємну вечірку. У дусі… Підлизування.
- Я сказав у дусі міжфакультетної єдності… - випалив Тео.
- Одне й те ж.
- … і я не казав, що ми маємо запросити його. Я мав на увазі тих миловидних дівчат із Рейвенклову, чи гарнюнь із Ґрифіндору, але ж не Поттера.
- Досить підкреслювати, що ти гетеро! - огризнувся Забіні. - Це робить тебе підозрілим. Так хто, трясця твоїй матері, його запросив, як не ти?
Драко човгнув ногою, ховаючи погляд. А коли підвів очі на хлопців, то виявив три пари кліпал, що витріщалися на нього з недовірою. Чи, у випадку Ґреґа, з щирим нерозумінням.
- Ну, я думав, що ти мав Поттера на увазі, - спробував захиститися Мелфой. - Думав, ми маємо перейти на світлу сторону. Зважаючи, що він рятівник, і все таке.
- Кажучи перейти на світлу сторону , ти маєш на увазі залізти йому в труси ? - посміхнувся Блез. - Це і є його світла сторона, - прокоментував юнак, піддавшись спокусі й піднявши простирадло Поттера, безсоромно витріщаючись на те, що було приховано раніше.
- Ух ти, хтось тут радий нас бачити, - додав Тео, чимало дратуючи цим Драко. Він стояв не в тому клятому місці - простирадло, щоб його чорти вхопили, усе ще не давало йому нічого побачити.
- Перестаньте витріщатися! - люто прошипів Мелфой. - Це… Це грубо.
Забіні підпустив покривало й посміхнувся до Драко.
- Погляньте-но, хтось ревнує. Це все пояснює. Очевидно, що це ти його трахнув, - підсумував Блез і Нотт швидко кивнув, на знак згоди.
- Що? Ні! Ви забуваєте, що я … заклятий ворог Поттера, - хлопці дивилися на нього із сумнівом, і блондин обрав тактику ухилу: - Закладаюся, це був Ґреґ! Він практично зізнався!
- Гммм, тепер, коли я про це подумав, - сказав Ґойл, - я не був на вечірці. Мене не запросили.
Мелфой розгублено поморщився.
- Звісно ти був запрошений, Ґреґу. Усі слизеринці були. Ми поширювали запрошення в п’ятницю ввечері. Домашні ельфи не облажалися б. Їм наказали покласти запрошення в шоколадні кекси й роздати певним людям, - Драко задумався на хвильку й зітхнув. - Авжеж.
- Вони мали бути шоколадними? - Ґойл шмигнув носом.
- Вони були набиті пергаментом . Як ти міг не помітити й з’їсти свій? - Забіні виглядав враженим.
- Він був забавний. Я подумав, що він просто несвіжий.
- Але чому ти тоді…
- Ой, та кого взагалі хвилює, Блезе? - гаркнув Тео. - Драко трахнув Поттера. Це очевидно.
Мелфой подавив раптове бажання повірити в це. Усе ж, він був таємно…
- Він убивається за Поттером уже не один рік!
…Чи не таємно, закоханий у Гаррі вже не один рік. З іншого боку, якщо він трахнув Гаррі, то чого б спав на підлозі? Звичайно він спав би з ґрифіндорцем у ліжку, обвився б навколо голого тіла Поттера, а член щільно притискався б до сідн…
- Ти маєш рацію, Нотте. Думаю, нам варто лишити Драко прибрати за собою цей безлад. Чи влаштувати ще більший, якщо хоче, - раптово сказав Забіні, уже відходячи.
- Ні! - запанікував блондин. - Це був не я! Добре, я справді закоханий у нього, але якби з ним переспав, то запам’ятав би це, - твердо сказав Мелфой. Рятівний спогад спалахнув у пам’яті. - Я знаю, хто це був! - тріумфально вигукнув юнак. - Там був хлопець, що випив забагато. Пригадуєте цього божевільного? Він зняв сорочку й танцював на столі, а після намагався потанцювати в Поттера на колінах. Але Поттер втік, - Драко захихотів, згадуючи це дуже чітко. Гаррі виглядав збентеженим і трохи наляканим.
Тео насупився й недовірливо блимнув на Мелфоя очима.
- Це був ти.
Розсердившись, Драко вже відкрив було рота, щоб заперечити, проте згадав, як хтось вмовляв його вдягнути сорочку, у той час як хтось інший пропонував розплатитися галеонами, якщо він зніме й штани.
- Оу, - сумно сказав він. - Але ж бачте, Поттер втік, - додав Мелфой, почуваючись ще більш подавленим після усвідомлення цього.
- Усі втекли, - зверхньо махнув рукою Блез, після чого вирячив очі й нахилив голову, дивлячись на Тео. - Окрім Нотта, який обіймався з молодшим братом Дафни Ґрінґрас на дивані, - сказав, звинувачуючи. - Гетеро, як моя срака.
Тео виглядав приголомшеним, але Драко хитнув головою:
- У Дафни сестра, а не брат. Асторія - дівчина.
Блез вилупив очі, його рот утворив ідеальну “о”.
- Ти впевнений? Бо це файний хлопець.
- Хоча не така файна дівчина. Повір мені, - упевнено сказав Мелфой. - Я з’ясував це нелегким шляхом.
Нотт підняв руки, явно ображаючись від імені своєї дівчини.
- З мене досить. Хтось із вас зробив це, не я, і в мене є важливіші справи, - з цими словами він демонстративно пішов до дверей.
- Сьогодні неділя! - прошипів йому вслід Забіні.
- Та облиш його, - похмуро сказав Драко. - Він хоче перевірити, чи є в Асторії пеніс.
Двері з гуркотом зачинилися.
- Що ж, я теж звалюю, - проскиглив Блез.
- О ні, ти нікуди не підеш, - гаркнув Мелфой, схопивши співрозмовника за сорочку. - Ти не залишиш мене розбиратися з цим наодинці. Ми досі не знаємо, хто це зробив. Може ми обоє його трахнули, - Драко вишкірив зуби, неймовірно роздратований власними думками.
- Може так і було, але докази свідчать лише про одну особу, - м’яко промовив Забіні, хлопаючи віями. - Адже з нас двох - не я стою в сорочці Поттера.
Мелфой затамував подих, нажаханий і сповнений надії водночас. Тоді відпустив Блеза й поглянув униз на витончену білу сорочку. Вона була розстібнута, зім’ята… і однозначно належала Драко.
А щоб його.
Блондин підняв голову й кинувся на Забіні, але було вже запізно. Блез скористався розгубленістю парубка, чкурнувши до дверей, як боягуз, яким він і був.
Пригнічений, Мелфой схопився за голову, дивлячись на Ґреґа, який усе ще стояв біля Гаррі й мав стурбований вигляд, але, очевидно, не планував тікати. Хороший Ґреґ.
- Нам потрібен план, - рішуче сказав Драко.
Ґойл кивнув, очікуючи подальших пояснень.
- Так, - Мелфой прочистив горло, напружено роздумуючи. - Поттер прокинеться й почне верещати, ніби ми його викрали та скористалися ним, таким білим та пухнастим. Я міг би використати Закляктус і Забуттятус, але ми обоє розуміємо, що це рішення тимчасове, бо всі, включно з Поттером, напевно здогадаються, де він провів ніч. І весь Слизерин, разом зі мною, муситиме за це поплатитися, - хлопець зітхнув, обмірковуючи варіанти. Гаррі все одно навряд чи згадає, адже він не спав би поряд зі слизеринцями, якби був тверезим. І, наскільки Драко було відомо, Поттер не гей.
Хоча, ґрифіндорцю також не було відомо, що Мелфой гей.
І раптом в голові промайнула ідея. Що, коли він переведе стрілки на Поттера?
Драко поглянув на оголеного Гаррі, що продовжував невинно сп ати в щасливому невіданні. І тоді Мелфой посміхнувся, продумуючи свій злісний план.
= Що, як… я почну верещати раніше за нього? Що, як це я звинувачу його в тому, що він скористався бідним нещасним мною? Я міг би змусити його почуватися винним. Він ідіот, тож поведеться на це. Я лише мушу… Ем… Роздягтися й забратися поруч у ліжко, - Драко зиркнув на Ґреґа.
Ґойл супився, однак, коли зустрівся поглядами з Мелфоє м, вираз обличчя прояснився.
- Прекрасний план! - сказав він підбадьорливо, що змусило Драко засумніватися й припустити, що план, насправді, жалюгідний.
Як би там не було, а це єдине, що спадало на думку. І що ж, план, безпереч но, мав переваги.
= Можеш іти, - звернувся до Ґреґа, у якого аж вага з грудей спала. Парубок вибіг за двері так швидко, що його велике тіло здалося розмитою плямою, що вилетіла з кімнати.
Лишившись наодинці з оголеним Гаррі, Мелфой голосно зітхнув. Не було жодної надії, що ця ситуація закінчиться добре, тож він міг вчинити так, як йому кортіло. З такими думками Драко повільно стягнув із себе одяг і прослизнув до ліжка. Тоді якомога обережніше сів і повільно ліг поруч із Поттером, кладучи паличку під подушку на випадок, якщо та знадобиться.
Чорнявий був теплим, від нього приємно пахло. Мелфой пригорнувся ближче, поклавши одну руку партнеру на груди й притуливши голову до вигину його шиї. Знаючи, що Гаррі, найімовірніше, прокляне його, коли прокинеться, Драко все одно широко всміхався, щиро радіючи, що опинився там, де ніколи не вірив, що зможе. Тоді провів рукою по шкірі Поттера й лишив маленький цілунок на шиї, подумки репетируючи свою Мерліне-Драний-що-ти-робиш-у-моєму-ліжку-покидьку промову.
Насолоджуючись доторками шкіри до шкіри й тихо зітхаючи, коли його член притискався до стегна юнака, Драко закусив губу. Вимальовував пальцями кола на твердих грудях, задоволений, коли темні апетитні соски виступили від його легких доторків.
Рука крадькома спустилася нижче, до простирадла, що приховувало інтимні місця Гаррі. Він обережно взявся за покривало, надто зацікавлений, щоб проґавити такий шанс. Затамував подих і підняв тканину, проте в цей момент Поттер заворушився, мимрячи щось. Драко поспіхом відпустив простирадло, вдаючи що спить.
Брюнет повернувся й буркнув щось, після чого поворухнувся, здивувавши Мелфоя, який неочікувано для себе опинився в щільних обіймах. Панікуючи, Драко усвідомив, що його паличка була надто далеко.
І тоді руки Гаррі ніби опинилися всюди. Вони пестили спину й спускалися нижче, розминаючи сідниці. Потім плуталися у волоссі Мелфоя, гладили шию й плечі, дієво полонивши Драко й змушуючи затамувати подих.
- Ммм, - муркнув Поттер, провівши носом по світлому волоссю.
Мелфой завмер у шоці, марно нагадуючи, що зараз саме час влаштувати сцену. Наскільки знав слизеринець, у Гаррі була дівчина, і він зараз думає, що прокинувся поруч із нею. Неможливо передбачити його дії, коли усвідомить, що обіймає Драко Мелфоя.
Парубок уже відкрив було рота, але Поттер вибив із його легень повітря, повернувши їх обох так, щоб опинитися на ньому. Голова Гаррі сховалася у вигині шиї партнера, а губи пройшлися точкою пульсу, коли він ніжно муркотнув:
- Раночку.
Драко спробував крикнути своє завчасно придумане “Якого дідька ти робиш у моєму ліжку, Поттере” звинувачення й, на свою честь, зміг видати “ дідько” і “ Поттере” , але боявся, що це не зовсім відповідало початковим намірам.
Гаррі сонно посмоктував і лизав шию, підіймаючись до щелепи. І от, незабаром він розплющить очі й усвідомить, кого щойно цілував, тож для Мелфоя це був останній шанс.
Він знову спробував відкрити рота, аби щось сказати, проте Поттер уже перебрався цілунками з щелепи й щоки́ на краєчок губ, і Драко просто не зміг його зупинити. Тоді Гаррі розплющив очі й поглянув на хлопця своїм неможливим зеленим поглядом.
Мелфой затамував подих, здаючись відносно свого божевільного плану, і лежав нажаханий, просто очікуючи передбачуваного вибуху.
Але катастрофа так і не відбулася. Це зайняло певний час, але блондин урешті допетрав, що Поттер не виглядав засмученим чи злим. Навіть навпаки, він виглядав так наче… фліртує .
- Яка ніч, - прокоментував Гаррі, широко посміхаючись.
Драко все ще лежав, роззявивши рота, однак і гадки не мав, що сказати.
- Ніколи б не подумав, що ти такий… гнучкий, - продовжив Поттер, притискаючись нижньою частиною тіла так, щоб вони відчули ерекції одне одного.
Мелфой шумно видихнув, піддаючись назустріч стегнам Гаррі. Руки потягнулися до сідниць ґрифіндорця, керовані страхом, що Поттер зараз вирішить віддалитися, що спричинило б моментальну смерть Драко.
Важко було зберегти навіть подобу зібраності, але мозок відважно намагався второпати, що відбувалося. Можливо він дійсно трахнув Гаррі цієї ночі, але, як би не старався, не міг нічого пригадати. Хоча, здається, зараз це вже не має значення.
- Ти просто сповнений сюрпризів, - мурликав Поттер далеко не з притаманним йому виразом обличчя, змушуючи Мелфоя засумніватися, чи це все йому насправді не сниться. Або ж він помер і потрапив до раю. Чи все таки в пеклі, у залежності від того, що відбуватиметься далі.
Гаррі крутив стегнами; їхні ероговані члени терлися один об одного так, що Драко забув як думати, не кажучи вже про те, як дихати. І тоді Поттер почав цілувати, його язик ковзав всередину рота Мелфоя й назад, руки схопили зап’ястки й притисли їх до подушок, так слизеринець дійшов висновку, що не важливо, рай це чи пекло, він усе одно ладний зараз померти.
Після тягучої миті, протягом якої Драко підгинав пальці ніг від задоволення, а його тіло розтануло, перетворившись у масу без кісток, Гаррі віддалився. Він дихав рвано й дивився на хлопця потемнілими очима, його зіниці розширилися, і збудження чітко відображалося на обличчі.
- Нам необхідна змазка, - проконстантував він неочікувано, але дуже влучно, тож Мелфой не міг не погодитися. Власний член уже болів, а тіло було, наче натягнута струна, що вимагала звільнення від напруги. - Мені треба моя паличка, - додав Поттер і Драко очманіло озирнувся, не маючи жодних ідей стосовно місцезнаходження його палички. Натомість дістав із-під подушок свою й передав партнеру.
Лише за секунду зрозумівши, що утнув. Мелфой власними руками дав Гаррі зброю, лишившись беззахисним. Що було нічим іншим, як ідіотизмом. Мабуть, Поттер подумав так само, тому що взяв паличку зі своєрідним виразом обличчя, виглядаючи не менш здивованим за юнака.
- Я… - Драко налякано запнувся. Ґрифіндорець міг зараз проклясти його, бо, очевидно, усе це було хитрістю, щоб побачити як далеко зайде Мелфой. Гаррі от-от мав викрикнути власну ти-злий-виродку промову й проклясти блондина на цілий тиждень.
Драко заплющив очі, коли Поттер змахнув рукою, викрикнуши:
- Акціо лубрикант!
Мелфой відчув неймовірне полегшення. Він різко розплющив очі, коли з десяток пляшок і тюбиків повилітали з ящиків і впали поруч із ними на ліжко.
Гаррі витріщився на цей широкий асортимент лубрикантів і співчутливо прокоментував:
- Завжди знав, що слизеринці дрочери.
- Вони всі Блезові, - поспішив відповісти Драко. - Особливо ось цей, - збрехав, коли побачив, як Поттер узяв рожеву пляшечку, дражнячи піднявши брови.
Брюнет , лише посміхнувся, відкорковуючи ємність.
- Тож, Драко, скажи. Чи пам’ятаєш ти, що сталося минулої ночі? - запитав хлопець ненав’язливо, вмощуючись на стегнах партнера й розтираючи змазку між пальцями.
Мелфой це питання осмислював повільно - він був надто зайнятий, витріщаючись на оголене тіло Гаррі. Якщо бути конкретнішим, то саме на твердий і вологий член, котрий, безсумнівно, був найпрекраснішою річчю, яку Драко довелося бачити за все своє життя. Але, враховуючи обмеженість спогадів, це могло бути перебільшенням.
- Ем… туманно, - підтвердив Мелфой, облизавши губи й глитнувши. Він змусив себе відірвати очі від члена Поттера. Натомість прикипів враженим поглядом до його вологих пальців .
- Ох? - запитав Гаррі, хоча це більше було схоже на стогін, бо в той момент він припідняв стегна й засунув руку за власні яйця. Його пальці зникли ззаду.
Драко заскавчав, недовірливо спостерігаючи, як ритмічно рухається рука Поттера. Посмикування стегон і легкі зітхання стали індикаторами того, що парубок трахав себе пальцями. Що було неймовірно жахливим, адже Драко відчайдушно хотів це бачити, проте кут зору був зовсім не той.
Голос Гаррі був рівним, коли він заговорив:
- Я пам “ ятаю все . Хочеш послухати?
Блондин кивнув, не маючи волі ані говорити, ані відвести погляду від тієї руки. Поттер трошки повернувся, милостиво дозволяючи мати кращий вид. І Мелфой зміг побачити, що хлопець водив двома пальцями у своєму заду. Гаррі рухався неквапливо, піт поблискував на його животі, дихання прискорювалося, коли рука рухалася швидше.
- Що ж, - почав Поттер і звучав так, ніби вони насправді мирно бесідували за чашечкою чаю, - спочатку я майже вдавився своїм шоколадним мафіном у п “ятницю, - він засміявся, після чого застогнав, витягнувши пальці з-поміж сідниць. У той момент Драко ледь не вдавився власним язиком, коли спритна рука Поттера стиснула член партнера, повільно потираючи, упевненими рухами вгору та вниз. - І тоді я знайшов у ньому шматок пергаменту, що запрошував мене на слизеринську вечірку. Знаєш, що я подумав? - запитав він, наблизившись та осідлавши стегна Мелфоя.
- Ох, Святий Мерліне! - скрикнув Драко, коли юнак міцно вхопив його член і безцеремонно опустився на нього, охнувши зі зрозумілих причин.
Брюнет, навіть здригаючись, зумів засміятися.
- Ну, я не був настільки здивований.
Мелфой застогнав. Руки потягнулися до чужих стегон, бо потрібно було схопитися за щось . Він почувався, ніби тонув у цьому неймовірному відчутті жару й у розумінні , що він був у Гаррі Поттері. У майже дуже тугому Гаррі Поттері.
- Мені було лише злегка цікаво, - продовжив він, здивувавши Драко, котрий уже втратив суть бесіди. Не те, щоб пам “ятав усе від початку, але він був усе менше й менше зацікавлений у розмовах і все більш - у сексі. Проте й Гаррі не мав наміру зупинятися. - Тому вирішив піти й побачити, чого хочуть слизеринці, - голос надломився наприкінці, а нігті впилися Мелфою в живіт, коли брюнет піднімав і опускав стегна відповідно до відчуттів. - Мені було цікаво дізнатися, чи не планували ви якусь підлість , - юнак почав крутити стегнами так, що член майже вислизав з нього й вставлявся назад. Це було мукою, настільки солодкою, що Драко прикусив губу й обхопив стегна хлопця, намагаючись штовхнутися. Але спроба була марною, бо руки й ноги Поттера міцно притискали до ліжка, не дозволяючи перехопити контроль. - Виявилося, ви таки планували якусь підлість. Половина слизеринців намагалася приставати до мене. Проте ти все продовжував погрожувати проклясти всіх, що було мило, хоч і дуже дратувало, - він стиснув внутрішні м “язи, змусивши голосно скрикнути, безпорадно вигинаючись на ліжку. - Ця ніч була повчальною, - ґрифіндорець продовжував рухатися, прискорюючись, але досі лише крутячи стегнами, а не штовхаючись. - Я з “ясував, що слизеринці погано переносять алкоголь. Однак вони дуже гостинні. Настільки, що дозволили переночувати на ліжку Креба, щоб мене не спіймали, поки повертатимуся у вежу свого факультету. При цьому недостатньо гостинні, щоб позичити піжаму.
Гаррі зробив павзу, щоб застогнати, і Мелфой не міг зробити нічого, окрім як застогнати разом із ним. Очі брюнета стали повністю чорними, він явно боровся за кожен подих. На лобі виблискував піт, а волосся спадало вперед, у той час, як стегна продовжували катувати Драко. М’язи Поттера напружилися й здригнулися від зусилля, яке знадобилося, щоб утримати тіло коханця, що звивалося на ліжку.
На диво, юнак продовжував говорити.
- Насправді Нотт дійшов до того, щоб перекрити собою валізу, боючись, що я відберу піжаму. Тому я зняв одяг і вирішив спати голяка. Що було не дуже вдалим рішенням, адже ти сприйняв мої дії за запрошення спробувати залізти до мене в ліжко. Декілька разів. Поки я не приголомшив тебе.
Мелфой заскиглив частково тому, що відчайдушно хотів кінчити, але Гаррі був таким, чорт його дери, повільним, так ще й тому, що десь на краєчку свідомості він зрозумів, що насправді не трахнув Поттера вчора. І це означало, що брюнет був у курсі, що Драко просто навмання заліз до нього в ліжко й спробував прикинутися, ніби щось таки було. Також це означало, що попередні висновки про спроби Гаррі одягти його не були такими божевільними, як здавалося.
- Пізніше, - парубок ковтнув повітря, його розповідь переривалася голосними стогонами, від яких вогонь проходив тілом Мелфоя, не зважаючи на його страждання, - я заснув. І спокійно спав, поки хтось не почав лаятися й не розбудив мене, - Поттер перестав виляти стегнами й почав підніматися та опускатися, нарешті осідлавши член Драко. - І я майже дав знати, що прокинувся, проте насправді радий, що не зробив цього, бо тоді не мав би можливості підслухати дуже цікаву розмову, - він прискорився, змусивши все тіло партнера тремтіти від потреби. - І не дізнався б, що твої вчорашні дії не були наслідком надлишку алкоголю, як я думав. Але виявляється - ох - ти був закоханий у мене роками, - Гаррі задихано засміявся, а блондин застогнав, одночасно тужливо, бо зрозумів, що його зізнання почули, і від задоволення, бо ґрифіндорець почав всерйоз їздити верхи на ньому. Він уже скакав, штовхаючись униз і вигинаючи спину. М’язи живота й стегон скорочувалися, коли він безжалісно насаджувався на член.
Мелфой губився, усі думки вилетіли з голови від близького оргазму, що вже майже заструменів його тілом. Драко вигнувся вгору, коли йому нарешті дозволили штовхатися так, як заманеться. Його стегна сіпнулися, а вуста розкрилися в крику задоволення. Здавалося, оргазм тривав годинами, і тіло обм’якло від вивільнення накопиченої напруги, хоча й досі тремтіло, коли Поттер стискав його, масажуючи обм’якаючий член, поки це не стало занадто.
Гаррі милостиво зупинився, дозволяючи члену вислизнути зсередини. Тоді перемістився, вмощуючи своє спітніле тіло на Мелфоєві, розводячи його коліна, аби розміститися між ними.
Після запаморочливих хвилин нестачі повітря, Драко нарешті відновив можливість говорити й думати.
- Узагалі-то… Гм… Ти неправильно зрозумів. Я сказав, що намагався вбити (прим. перекл.: адаптували гру слів з крашами, як могли) тебе роками. Очевидно. Адже ми ненавидимо одне одного, і я злий, - незграбно промовив блондин, паленіючи від сорому. Він примудрився виставити себе повним йолопом перед Поттером. Його закоханість виявили, і…
Вони щойно мали просто казковий секс.
Мелфой спохмурнів. Тепер, коли думав про це, усе обернулося доволі дивним і цікавим чином. Проте неважливо, наскільки було цікаво, він усе одно турбувався, бо це не мало жодного сенсу. Раптом у Гаррі був дивакуватий план, як звести Драко з розуму. У цьому випадку процес уже почався.
Як би там не було, коли Мелфой насмілився розплющити очі й поглянути на партнера, переживання за здоровий глузд змінилися іншою проблемою.
У виразі обличчя Поттера читалася напруга, поки його досі темний погляд жагуче застиг на Драко. Окрім того, щось тепле й тверде притискалося до стегна слизеринця. Глитнувши, Мелфой допетрав, що Гаррі не кінчив. І на даний момент здавалося, що він не збирався вирішувати цю проблему самостійно, судячи з того, як той знову розтирав пальцями лубрикант.
- Можеш спробувати вбити мене пізніше. Звучить весело, - мурликнув Поттер заворожуюче, однак Драко вже забув, про що вони балакали. Та й були важливіші турботи, адже чужа рука опустилася, потягнувшись до його сідниць. Трохи насторожившись, Мелфой спробував звести ноги, що було неможливо за наявності хлопця, що лежав між них. Один палець притиснувся до входу, повільно проштовхнувшись усередину.
Блондин звивався від відчуттів, заскигливши, коли Поттер не ворушився, лише штовхаючи палець, допоки той не був міцно охоплений м’язами.
Гаррі дивився на нього з виразом, що майже лякав своїм збудженням.
- Ти злишся на мене, - Драко ковтав повітря, продовжуючи звиватися під ґрифіндорцем. Він не хотів цього, якщо Поттер був злим. Ні, якщо бути чесним, то хотів, але це було про залишки його гідності. Закоханий чи ні, він не міг дозволити парубку робити все, що заманеться.
- Я виглядаю злим? - Гаррі облизнув губи, спостерігаючи за Мелфоєм, рухаючи пальцем у середину й назад.
- Узагалі-то так, виглядаєш.
Поттер засміявся, сяйнули його білі зуби, а в очах відблискувала хтивість.
- Це не злий вираз обличчя. Це мій О, Господи, у мене так стоїть, аж не віриться, як я зараз збираюся вбивати тебе в цей матрац вираз. Тобі варто запам’ятати різницю на майбутнє.
У Драко перехопило подих. Він не був упевнений, чи це тому, що Гаррі вставив другий палець і почав належним чином розтягувати, чи то тому, що Поттер щойно пообіцяв його трахнути. Може взагалі тому, що прозвучала згадка про майбутнє. Це могло означати, що все повториться. Одна лише ймовірність була чимось неймовірним і дуже бажаним, хоч і неможливим, якщо вже бути реалістичним.
- Хіба ти мене не ненавидиш? - спитав Мелфой, стараючись зберегти здоровий глузд, проте продовжуючи насаджуватися на пальці, відколи їхня присутність усередині стала приємною. Більше ніж просто приємною. Драко від цього хотів замуркати, що й зробив, стискаючи м’язами фаланги й намагаючись затягнути глибше.
Губи Гаррі сіпнулися, коли обережно зігнув пальці, торкаючись простати, що змусило Мелфоя надто голосно зітхнути, на надто високій ноті.
- Я припинив ненавидіти тебе приблизно тоді, як дізнався, що ти зовсім не вмієш танцювати - ох - але це не завадило тобі продовжувати спроби.
Драко застогнав від напруги, коли Поттер прибрав пальці й спустився нижче, погладивши його член. Мелфой запашів вогнем, згадуючи власний невеликий танцювальний перформанс.
- Ти втік, коли я почав танцювати, - заявив він, у той час, як Гаррі нахилився ближче, притискаючись грудьми до грудей, шкірою до шкіри.
Їхні вуста були дуже близько, і подих ґрифіндорця був гарячим, коли він із тихим сміхом промовив:
- Думаю, мене можна зрозуміти, - і, серйозно вирячивши очі, додав: - Але більше я не планую тікати, - тоді повільно торкнувся своїми губами вуст Драко, лишаючи ніжний поцілунок.
Мелфой розслабився й задоволено замугикав, танучи в м “якому цілунку. І шоковано видихнув у рот Поттера, коли змазана голівка штовхнулася всередину. Гаррі просковзнув язиком до рота Драко, одночасно штовхаючись членом у зад. Хлопець увійшов одним плавним, але впевненим рухом, розтягуючи партнера так, ніби прагнув роздерти того навпіл.
Мелфой розірвав поцілунок, щоб вдихнути таке необхідне зараз повітря, намагаючись привести думки до ладу й вирішити, чи він хоче, щоб Поттер зупинився. Зараз або ніколи. Замість того, щоб порозмірковувати, віе обвив тіло брюнета руками й ногами, стискаючи не-надто-ніжно, щоб зупинити.
- Почекай! - Драко ковтнув повітря, знаючи, що хотів запитати щось важливе, проте думка постійно вислизала. Гаррі стис щелепи й розтягнув губи в посмішці, явно намагаючись набути терплячого й заохочувального вигляду. Однак, він скоріше виглядав милим, і це прояснило пам`ять Мелфоя, бо загальна його миловидність була однією з важливих причин, з яких це було важливе питання. - Ми… Ми зустрічаємося? - нарешті зітхнув.
Поттер припідняв брову, якусь мить виглядав здивованим а потім на його вустах розквітла щира усмішка.
- Думаю, нам варто було б.
- Ах. Добре тоді. Продовжуй, - Драко випустив парубка з мертвої хватки, дозволяючи рухатися.
Гаррі недовірливо глянув на нього.
- У мене є принципи, - Мелфой шмигнув носом з ілюзорним відлунням гідності.
- Міг би надурити мене, - буркнули йому у відповідь, усе одно посміхаючись і починаючи неглибоко штовхатися.
- А ще я витривалий, - гаркнув блондин, роздратований повільними рухами Поттера.
- Якщо ти так кажеш, - на цих словах у його очах щось блимнуло.
І тоді Гаррі ввійшов у Драко з усією силою й продовжував вбиватися швидкими та глибокими поштовхами. Відкинувши голову з криками задоволення, Мелфой зігнув коліна й міцніше обхопив ними тіло Поттера. Він навіть потягнувся вгору, аби вхопитися за узголів`я ліжка, намагаючись знайти опору, щоб штовхатися назустріч, не даючи себе перемогти. Тоді крутнув стегнами, насаджуючись на член, притягуючи хлопця ближче до себе ногами й голосно лаючись. Просто тому, що було добре проклинати його ось так.
Це було б дивовижно, але Драко почав боятися, що справді зламається від невпинними поштовхами Гаррі, проте незабаром той застиг і захрипів, міцно заплющивши очі та закусивши нижню губу, стримуючи надто голосний крик. Його тіло здригнулося й незвична вологість заповнила Мелфоя зсередини, перш ніж Поттер затремтів і важко впав на партнера.
Драко хапав ротом повітря, опускаючи закляклі кінцівки, коротко потягнувшись і зариваючись руками в неслухняне волосся Гаррі, погладжуючи шовковисті локони.
Йому справді хотілося відштовхнути ґрифіндорця, бо цей йолоп був неймовірно важким, проте чомусь не зміг так вчинити. Навіть, коли дещо пригадав.
- Ти вкрив мене ковдрою після того, як оглушив закляттям, - пробурмотів він.
Поттер ніяк не відреагував і блондин повірив би, що той заснув, якби не відчував, як юнак посміхається йому в груди. І хоч Мелфой не міг того побачити, але чітко уявив, як Гаррі зашарівся.
- Якщо вже хотів бути милим, то міг за допомогою Левіози перемістити мене на ліжко, - похмуро додав слизеринець.
- Можеш не дякувати, - підморгнув Поттер, піднявши голову.
- Гаразд.
- Бовдур, - брюнет закотив очі. - Я був п`яний і ледве тримався на ногах. Не варто користуватися чарами будучи в нетверезому стані.
- З тим, щоб приголомшити мене, у тебе проблем не було! - прошипів Драко.
- Я запанікував, - Гаррі зарум`янився. - Ти був… дуже наполегливим, і це сталося ненавмисне. Я не хотів зробити гірше, вронивши тебе головою на підлогу.
- Ах, так ти запанікував. Злякався?
На це парубок прикусив губу, змусивши співрозмовника посміхнутися, водночас викликавши бажання назвати Поттера Гаррі.
- Гм. Я непокоївся, що скористаюся тобою, поки ти був п`яний. Тому оглушив заради твоєї ж безпеки.
- Мій герой, - сухо прокоментував Драко, тим не менш задоволений, що хлопець зробив це, бо інакше Мелфой не пам`ятав би їхній перший раз.
Гаррі посміхнувся й подарував блондину короткий поцілунок у губи, перш ніж його вираз обличчя змінився на задумливий.
- Ти знав, що поки ми відривалися, Ґойл сидів тут, читаючи поезію? - запитав, змусивши Драко підняти брови в щирому подиві.
- Я вважаю таке відкриття трохи жахаючим.
Поттер кивнув, погоджуючись, а потім скромно глянув на Драко:
- Я багато одкровень минулої ночі вважаю жахаючими.
Мелфой хотів би погодитися, однак не був готовим це визнати. Натомість зосередив увагу на більш приємних одкровеннях.
- Ну, принаймні я тепер не маю ламати голову над тим, хто ж трахнув Гаррі Поттера, - Драко обхопив руками торс партнера, притискаючи його ближче. - Та я й не парився щодо цього.
Погляд Гаррі став надто теплим, і Мелфой мусив відвести погляд та прочистити горло.
Поттер притулився ближче в надокучливий спосіб, від якого член Драко здригнувся, а в животі щось перевернулося.
- Я маю для тебе кращу загадку, - промуркотів брюнет. - Можливо вона тобі сподобається більше? - інтонація не лишала сумнівів у його правоті.
- Так? - Мелфой ледь не задихнувся, коли парубок нахилився й вкусив його за ключицю.
- Мм-гмм. Питання таке: Як швидко Драко Мелфой і Гаррі Поттер зможуть використати всі ці змазки?
Драко ковтнув слину, глянувши на купу тюбиків і пляшечок біля них. Заінтригований, він узяв свою занедбану паличку й махнув нею в сторону дверей, пробурмотівши сильне запираюче закляття.
- Думаю, нам варто лишитися тут до тих пір, поки не знайдемо відповіді на таку цікаву загадку, - проголосив він.
Гаррі засміявся й наосліп витягнув тюбик із купи. Виплутавшись із рук Мелфоя, він сів із такою посмішкою, яка просто не може бути законною.
- Що ж, тоді пріоритети розставлені, - вимовив Поттер, розвалившись на подушках. Драко аж замислився над тим, у що він вплутався, коли Гаррі повів бровами й заявив: - Я готовий до свого танцю на колінах.