Повернутись до головної сторінки фанфіку: про це не варто думати

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

Що може бути краще за суботній день? правильно нічого. ти можеш ніжитися цілий день у ліжку та нічого не робити. цим самим займалася наша дівчина. Маргарита вела розпутний спосіб життя. вона ніде не працює, можна сказати сидить на шиї у батька. батька Маргарити звуть Сергій Павлович Кравець. він має особистий банк та купу грошей. мама Марго загинулу у автокатастрофі, коли дівчинці було чотири рочки. багато років Маргарита не могла згадувати маму без сліз та істерик, але з годом після сеансіз з психологом дівчинці вдалося загоїти цю важку рану та продовжувати жити повноцінним життям. після цієї трагедії Сергій почав дозволяти донечці все, що їй хотілося. чоловіку також було важко, але він замість сеансів з психологом почав працювати в три рази більше. Сергій працював для того щоб його донька не змогла відмовити собі все, що захоче у майбутньому. у чоловіка це вийшло добре, аж занадто добре, що тепер Марго не хоче працювати. вона не розуміє навіщо їй працювати, якщо у її батька є купа грошів які вона може брати, коли їй заманеться.

початок першої години дня, а Маргарита досі спить.

*дзвінок у двері*

-ммм…

дівчина сонно промичала і закрутилась у ковдру з головою.

*дзвінок у двері*

Марго неохоче висунула голову з під ковдри, протерла очі лодонями та ледве їх відкрила.

*дзвінок у двері*

-якого чорта принесло так рано?

вона закуталась у ковдру з головою та затримала дихання у надії, що та нагла людина зрозуміє, що нікого вдома немає та підуть геть.

*дзвінок у двурі*

-та скільки можно?

пробубніла дівчина собі під ніс та продовжила сидіти нерухомо.

*дзвінок у двері*

-боже, які наглі люди!

вона встала разом з ковдрою, закутуючись у неї ще більше. дівчина вийшла з кімнати, пройшла коридор і зупинилась біля вхідних дверей. дівчина була розлючена таким ранім підйомом. Марго відкрила двері і хотіла вилаїтися, але невстигла.

-доброго ранку мій зайчик!

чоловій обійняв дівчину і пройшов у квартиру.

-тато, чого ти так рано?

-доню, взагаліто практично першої години дня.

Маргарита закрила вхідні двері та пройшла за татом на кухню.

-доню, взагаліто практично першої години дня.

Маргарита закрила вхідні двері та пройшла за татом на кухню.

-доню, нам потрібно серйозно поговорити. тож йди приводь себе у нормальний стан не по виглябаєш так як група чоловіків після дуже гарного паті.

у неї було гніздо білокурого волосся, розмазаний макіяж по обличчю та перегар, який чутно було за кілометр.

-я поки сніданок приготую.

-боже, ну добре.

Марго почала було йти, як перечипилася через ковдру та впала.

-я так бачу, що ти добре вчора погуляла.

-угу..дуже..

дівчина піднялася на ноги залишивши ковдру валятися на підлозі, а сама пішла до ванної. Маргарити зайшла у ванну та підійшовши до зеркала вона стягнула з семе маєчку з трусиками. перед нею відкрилася гарна картина на своє тіло. маленькі упругі груди, вузькі плечі, гарні сідниці, підтягнутий животик. дівчина зайшла у душ, увімкнула теплу воду та провела руками по вологому волосю. вода стікала по прекрасному, підтянутому тілу. спочатку на волося та обличчя, змивая з нього частину зіпсованого макіяжу, спускаючись по шиї до грудей та поміж них, по животу, стегнах, проміжності. Маргарита видавила собі на долонь гель для душу, розмилюючи його на обидві долоні та намилюючи своє тіло. повільними рухами дівчина намилювала тіло не залишая без уваги жлдної частини шкіри. її руки повільно проходили по шиї, руках, грудях, животу, ногах, стегнах, сідницях. коли Марго закінчила з гелем вона взяла шампунь і такимиж повільними рухами вона намилювала волося. закінчив дівчина змила з себе гель та шампунь і вийшла з душу. витерлася рушником, закуталася у нього та пішла у кімнату одягатися. сьогодні вона вдягнула чорну футболку яка на кілька разів її більша, чорні шорти і пішла на кухню.

сівши за барну стійку, яка відділяла зону готовки від столової.

-про що ти хотів поговорити?

-тримай.

чоловік поставив тарілку з омлетом і кружку кави на барну стійку перед нею.

-дякую.

-в нас є дуже велика проблема. мій банк на грані банкрутству. якщо банк банкротує я не зможу забеспечувати твоє життя. тобі потрібно знайти роботу найближчим часом, щоб ти змогла себе забезпечувати. ти вже не маленька дівчинка, в тебе є вища юредична освіта. роботу з гарною зарплатнею тобі буде знайти легко.

-но тату! ти ж працюєш 24 на 7, як так могло трапитись?

-дуже лекго.

-але я не зможу працювати! я за свої 24 роки не працювала, а ні дня! ти просто відпускаєш мене до людожерів! вони мене з’їдять!

-давай ти мені не будеш влаштовувати істерики, а краще знайдеш роботу. якщо ти за недилю не знайдеш роботу я заблокую усі твої банковські рахунки!

-але..

-ніяких але! все бувай в мене ще купа справ.

Сергій зачинив за собою вхідні двері і пішов залишив Маргариту саму зі своїми думками.вона не могла зрозуміти, що в її житті пішло не так, що тепер їй потрібно шукати роботу замість вечірок з друзями і коротких романів. Маргарита підійшла до холодильника і взяла пляшку вина.

 

поки наша бідна дівчина буду заливати цю велику для неї проблему алкоголем ми перейдемо до нащої Олександри Де Мартіні.

 

 

Олександра поставила кружку з кавою на стіл і взяла слухавку телефону.

-я тебе слухаю.

-доброго ранку доцю, зможеш підїхати до мого офісу через години дві? сталося дуже термінова ситуація. тільки ні кому не кажи, що ти їдиш до мене.

-так, окей, без питання.

-тоді чекаю.

-бувай.

Саша поклала слухавку, піднявшись із зручного крісла вона допила каву та пішла збиратися.

дівчина зайшла у ванну кімнату, зняла з себе червону футболку, чорні шорти та нижню білизну. в зеркалі перед нею відкрилася чудова картина на спортивне тіло. вона не мала гори м’язів, як деякі жінки але було видно, що вона сильна. сильно виділялись плечі та спина, вони були широкі, сильні та рельєфні, але най більше виділялись прес і ноги. прес був розвинений і було видно, що вона багато часу витрачає на нього. ноги були сильні та рельєфні, що допомагало їй при бізі та у бійках. накачені груди на яких виднілося кілька шрамів. Саша зайшла у душ і включила прохолодну воду. дівчина повільними, масуючими рухами намилювала тіло гелем для душу. повільно проводила долонями по всім частинам тіла. їй подобалось своє тіло, вона кайфувала від нього. Олександра масуючими рухами пройшла по волосю долонями з шампунем. змивши все зі свого тіла дівчина насухо витерла його рушником і пішла одягатися.

через 30 хвилин вона була готова. легкий макияж, чудово вкладене волося. Олександра вдягнула світло-коричневі класичні жіночі брюки, класичну біла сорочку та чорні лофери з нової колекції. Саша може собі дозволити ходити вдома у взутті. вона зайшла на кухну, зробила кружку кави, вийшла на балкон і закурила.

саме в цей день пів року тому вона розійшлася зі своєю дівчиною, ну точніше колишнею дівчиною. в них були чудові відносини, вони дуже сильно любили одна одну, проводили весь свій вільний час разом. ходили на шопінг, у кіно, ресторани, музеї, на свідські вечірки. ну ви зрозуміли, що вони завжди фігорували разом. але незважаючи на все це пів року тому Саша прийшла додому раніше на чотири години і побачила дуже не приємну картину. її колишня дівчина зраджувала їй з якимось хлопцем на років 4 молодшого за неї. Олександра без крику направила пистолет на хлопця і сказала йому стрибати у вікно. він намагався якось викобелюватись, але після того як Саша вистрілила поряд з його ногою він без всяких слів відкрив вікно і стрибнув. звичайно добре, що він преземлився у мусоровоз і не вбився зате численна кількість переломів в нього все ж таки була. Саша засунула пістолет в кобуру і повернулася до дівчини. якій сказала, що в неї є година щоб зірбати усі свої речі та котитися з її квартири та життя назавжди. дівчина почала виправдовуватись перед Сашою, але та сказала, що вона може навіть не починати розмову. Олександра сиділа на кухні пила віски і дивилася, як її колишня зачиняє за собою двері.

Олександра піднялась з крісла, зайшла до квартири, вдягнула світло-коричневе пальто, взяла ключі від машини, вийшла з квартир, закрила двері за ключ, зайшла у ліфт, спустилась на нульовий поверх де була парковка для автомобілів.

 

чорний McLaren GT їхав по вулицям міста на великій швидкасті. з нього гучно лунала пісня Children of the Sun-Till Lindemann. прохожі люди зачаровані цією класною тачкою.

авто підїхало до офісу юридичної компанії Де Мартіна. Олександра вийщла з машини і пішла пафосною походкою до кабінету її батька.

вона зупинилась біля кабінету батька, постукала у двері і не дочекавшись відповіді відкрила двері та пройшла всередину.

-привіт доцю, проходь сідай.

-що там такого термінового трапилось?

-в нас дуже великі проблеми. в компанії з’явилися криси які зливають інформацію.

-ти знаєш хто це чи мені потрібно їх знайти?

-я вичислив їх, проблем з тим щоб їх знайти немає.

-що мені потрібно зробити?

-вони через три години будуть передавать інформацію у кафе через дорогу.

-вони не знайшли місця покраще?

-напевно ні.

чоловік розвів руками та пожав плечима.

-тобі потрібно буде зафіксувати на камеру цю зустріч, а потім нагнути крис раком.

-що ми будемо робити з переданою інформацією?

-я поїду за ними і розбурусь. коли ти закінчиш з крисами поїдеш до мене, геолокацію скину.

-мені їх вбити?

дівчина налила віски і протягнула склянку чоловіку.

-спочатку дізнайся все, що вони знають, а помім як піде. все одно ніїхик проблем з цим не буде.

-тоді я в ділі.

Олександра випила вміст склянки і вийшла з кабінету батька прямуючи до автомобіля.

Маргарита сиділа на підлозі допивая четверту пляшку червоного вина. дівчина довго думала та прийняла рішення показати батьку, що вона зможе знайти роботу і працювати. але була одна велика проблема…вона не знала, як шукати роботу та проходити співбесіди, тому вирішила зателефонувати найкрашій подрузі. Марго подивалась на годинник і десь там про себе відмітила, що через хвилин 10-15 подруга вже має прийти. дівчина знайшла в кишені шорт вейп нової моделі який їй дуже подобався і зробила тяжку. фруктовий дим з нікотином прямував прям до легенів залишаючи за собою приємний смак на смакових рецепторах та невеликі краплі рідини. Марго видохнула дим у димові кільця та зробила ще одну затяжку. дівчина насолоджувалася смаком полуниці, банану та м’яти.

*дзвінок у двері*

-о це напевно Катюша.

Маргарита встала з підлоги і пішла відчиняти двері.

-боже Марго шо з тобою трапилось?

-я зараз таке тобі розкажу, що в тебе мізки зроблять сальто!

дівчата пройшли у квартиру, Марго взяла ще одну пляшку вина та сіла на підлогу біля Каті.

-ну шо подруго розповідай, що там трапилось.

-це просто жах.

Маргарита відкрила вино і зробила великий глоток із пляшки.

-і тому ти п’єш вже п’яту пляшку вина?

-таак..

дівчина розповіла своїй подрузі все, що трапилося за цей день. навіть про обіцянку блокування балкавських рахунків. дівчата розпивали пляшку вина на вдох.

-знаєш я хотіла тебе попросити допомогти мені знайти роботу.

-я тобі звісно допоможу АЛЕ ти повинна розуміти на, що ти йдеш і які зусилля тобі потрібло буде прикласти щоб проробити хочяб пару неділь.

-я розумію і не хочу робити ці зусилля але потрібно. батько не спитав мене хочу я цього чи ні, він просто поставив перед фактом!

-ну дивись нічого страшного в, тому щоб працювати немає. так звісно є свої мінуси, що потрібно рано вставати, виконувати якісь обов’язки по роботі так не пити кожного дня проте ти будеш заробляти власні гроші.

-ТУТ ОДИН СПЛОШНИЙ МІНУС!

-боже, та все нормально буде.

Катя закати очі.

-ну подивимось зря чи не зря я вчилась на юридичному стільки років.

наступні часи вони пили алкоголь та шукали роботу.

 

Олександра готувала хлопців до зустрічі у кафе. звичайні речі які не мали ніякого відношення до роботи з мафією, зміна стилю, ноутбуки, телефони, сім карти, якісь документи, які звісно були фальшиві. все було готове. десять чарівно вдягнених чоловіків з різними професіями які їм потрібно зіграти на всі 100% щоб не провалити цю зустріч. 10 чоловіків які шли позаду міс Де Матріні виглядали просто потрясна. адвокати, менеджери, стилісти, дизайнери та просто цивільні ця група людей розійшлась по автівкам і поїхали різними дорогами з проміжком часу до кафе. деякі з них працювали у парі створюючи ділові відносини, деякі приїхали за пів години до початку зустрічі, деякі сиділи на вулиці біля кафе. зустріч повинна початись за 10 хвилин, всі були на своїх місцях. Саша сиділа в авто позаду кафе і спостережувала за всім з камер. у кафе зайшла жінка років 36 та чоловік років 40, вони сіли за стіл та заробили заказ. через хвилин 5 до них приедналася жінка років 43 та два чоловіка років 37. камери знімали цю картину з усіх ракурсів, навіть зі звуком. жінка передала чорну папку іншій жінці та вийшла з кафе разом з чоловіком.

Олександра натиснула на кнопку в телефові та розіслала всім повідомлення у якому було написано “првцюємо!”

черверо хлопців шли слідом за чоловіком та жінкою тримаючи відстань. інші почерзі покидали кафе та сідали у автівки. пара жінки та чолофіка зайшли на парковку, вони сіли в авто та не встигли завести двигун, як на тих в туж саму секунди наставели зброю. сказати, що вони були в щоці це нічого не сказати. вони підняли руки до гори.

*хлоп-хлоп-хлоп*

з-за кута вийшла міс Мартіні оплодуючи.

-може вас привітати щури впіймані в мишоловку.

-м..міс Мартіні ..а..що..в..ви..т..тут..ро…робите..??

-Я?! хахахах! ви серьозно вважали, що вийде винести інформацію з компанії і вам за це нічого не буде?

-але ми нічого не робили.

Олександра витягнула з кишені смартфон, пару раз клацнула по екрану і перевернула екраном до них. на смартфоні увімкнулося відео з кафе де передавали інформацію. ви б бачили очі чоловіка та жінки, вони були по п’ять копійок.

-ви на далі будете заперечувати передачу інформацію?

-але як?

Саша вимкнула телефон і паклала у кишеню.

до парковки заїхав чорний бус і підїхав до них.

-хлопці, витягніть їх з автівки і закиньте у бус!

шістки Де Мартіні швиткими ривками витягували їх з машини та закидували у бус.

-їдьмо!

крикнула Олександра сідаючи у машину. вини виїхали з парковки і прямували до закинутої швейної фабрики. через пару кварталів до них приєдналось п’ять чорних гелентвагинів. група з автомобілів виїхали на трасу. у голові цієї групи їхав Dodge, який гнав десь під 200 кілометрів на годину.

через хвилин 20 вони виїхали за місто на погану ком’яну дорогу. десь через 5 хвилин вони прибули до закинутої фвбрики. Олександра вийшла з авто і закурила облокотившись на бампер машини. хлопці вийшли з автівок, відкривши двері буса вони викинули чоловіка та жінку на землю.

-зв’язати їм руки та ноги! самім перевдягнутися! ШВИДКО!

-добре!

чоловіки швидко зв’язали руки та ноги чорними стяжками і побіжали у фабрику перевдягатися.

-і що мені з вами робити?

-війти в наш стан і відпустити. ми нічого нікому не скажемо.

-угу..так-так! я вас прям зараз відпущу!

Саша кинула докурену цигарку на землю наступивши на неї пішла в сторону чоловіка.

-давай сюди руки, зараз розв’яжу.

чоловік протянув стягнуті руки до Саші. Олександра дістала складний ніж з кишені. вона однією рукою стиснула зап’ястя чоловіка та надавила лезом ножа на долонь.

-що ви робите?

голос чоловіка затремтів і він почав висмикувати руки.

-чого ти смикаєш руками?! вже перехотів піти звідци?!

тепер Олександра почала насміхатися над ним. вона надавина на лежо сильніше.

-стій будь ласка не треба різари мені долонь!

-правила тат диктую я! зкрив свій рот і відповідай на мої запитання!

хлопці вийшли з фабрики.

-оо хлопці які ви гарні! вам дуже личуть нові зачіски!

вона посміхнулася і повернула голову на чолоківа.

-хто замовив інформацію!

-Ігор не кажи їй нічого!!

Олександра проткнула долонь чоловіка наскрізь.

-ААААААААА!

Ігор закричав, що сили від болю. жінка просто не могла повірити в те, що відбувається.

-я говорила, що тут правила диктую я! я двічі не повторюю! за вашу провину буде відповідати інший, як зараз.

різким рухом руки вона вийняла ніж.

-АААА!

-заведіть їх всередину.

Олександра зайшла всередину і закурила.

на хлопців довго чекати не довелося. швидко зайшли всередину та кинули заручників на підлогу поставивши їх на коліна за три метри до міс Мартіні.

-вирішуйте хто буде першим.

дівчина подивилася на стелю і видихнула терпкий дим цигарки.

-т-тобто?

чоловік подививля на жінку, що стояла на колінах поруч з ним.

-не задавай мені своїх дурних питань, якщо хочеш пожити довше.

чоловік ще раз подивився на жінку у якою вже во свю текли сльози.

-МИ ВИРІШИЛИ ЩО ІРИНА БУДЕ ПЕРШОЮ!!

Ірина подивилася на нього очами повних сліз, злості та ненависті. вона сковтнуло комок який підійшов до горла і тихо промовила.

-..ти така мерзота Ігор…

Олександра посміхалася дивлячись на цю картину.

-хах ти такий мудак Ігор. замість того щоб захистити жінку ти просто відправляєш її прям в пекло. подумай ще раз який вибір ти зробиш.

Ігор подивився на підлогу, посміхнувся, підняв очі на міс Мартіні і промовив.

-я краще буду мудаком чим віддам своє життя щоб зберігати його шльондрі.

він гучно засміявся.

-ахахахх боже хлопці ви його чули? він не тільки криса, а ще й козел!

Саша кинула йому в обличчя бичок.

-ай

вона підійшла до нього і зі всієї сили вдарила його у живіт.

-ти зробив вибір але я його не приймаю. з вас двох перший попаде у пекло це… хммм… це ти козел!

 

Олександра ще раз вдарила його у житті, а потім по обличчю. дівчина підійшла до стола та сіла на нього закуривши.

-Ян, Коля та Олег зробіть всім кави чи чаю, ми тут ще довго будемо.

-вам каву?

-так.

-слухайте мене уважно, я двічі повторювати не буду! у вас є вибір, відповідати на мої запитання та залишитись живими чи не відповідати та померти, як криси у брудній канаві. вибір тільки за вами.

Саша дістала пістолет з нагрудної кобури та покрутила його у руках.

-да ти не зможеш нас пристрелити. ти просто блефуєш.

-хах я так дивлюся, що хтось тут рахує мене слабкою дівчиною, яка не зможе пристрелити якихось крис.

 

цей момент був настільки швидким, що ніхто нічого не зрозумів. Саша посміхалася дивлячись на знемівше обличчя Ірогя через жгучу біль у плечі. каплі крові почали зафарбовувати білу сорочку у червоний.

-ти казав, що я не зможу вас вбити? ти досі не віриш мені? чи мені ще раз вистрилити в тебе?

-ні не потрібно будь ласка! я вірю, вірю вам! я відповім на всі ваші запитання!

-от і добре.

хлопець поставив на стіл кружку з кавою.

-міс ваша кава готова.

-дякую Ян!

Олександра взяла стілець за спинку та поставила його між столом та чоловіком з жінкою, сівши на нього вона закурила.

-хлопці чого ви такі напруженні? розслабтесь, попийте чай або каву чи покуріть. від вас така напруга відображається, що аж страшно стає.

-дякую за турботу міс Олександра але нам подрібно бути завжди готовими.

-ну добре, а тепер перейдемо до запитань. кому і навіщо ви передавали інформацію?

-шістки з мафії Дагса поставили нас перед вибором, як і ви зараз. в нас був вибір достати їм інформацію з компанії та отримати велику суму грошей чи нас пустять по колу та виїбуть в зад 30 людей, а потім нас застрелять та поховають у якійсь брудній канаві. ми би ніколи не стали виносити інформацію з компанії але нам не хотілось щоб нас нагнули раком і пустили по колу, це ж просто жахливо.

-чому ви не розказали про це мені чи моєму батьку?

-тому що в нас мозгів не вистачило. ми були в шоковій ситуації, маши мізки просто пресестали думати про те, що є якийсь вихід і почали думати як нам вижити.

-знаєш в мене немає причин тобі довіряти. Ір подивись на мене і відповіси мені на запитання.

-нам ніхто не погрожував пустити по колу і вбити. нам просто запропонували гроші. ну як нам.. точніше Ігорю, а вже він пригрозив пустити мене по колу, коли побачив, що я стояла поруч і все чула. в мене не було іншого виходу.

Іра опустила голову вниз і вздохнула.

-ну ти й хвойда! потрібло було тебе ще тоді пристрелити, а перед тим згвалтувати у всі твої отаори! дурна сучка!

-ого які речення! мені аж цікаво стало слідкувати за вашими розбірками. я поки кави вип’ю, а ви продовжуйте не зважайте на мене уваги.

-боже я просто не можу. яка ти дурна! ти могла підтвердити мої слова і нас би відпустили, але ж ні тобі потрібно було вставити свої п’ять копійок і тепер нам повна жопа!

-не кричи на мене бісов ти гівнюк! як ти взагалі зі мною спілкуєшся?! ми зараз з тобою на одному рівні! що тобі грозить смерть, що мені! нас все одно вб’ють це не залежить від того розкажемо ми правду чи взагалі нічого не скажемо! ми вже жмурики! ти б хоч заспокоївся і помер нормально, а не таким мудакам, як зараз! як ти мене бісиш бісов козел!

Ірина кричала так голосно, що було таке відчуття, що в неї просто розірвуться зв’язки. Ірог замовк розявивши рит і випучивши очі на Іру так мов вона якийсь монстр, який от-от його з’їсть. жінка часто задихала пробуючи віддишатись від столь гучного монологу.

*хлоп-хлоп-хлоп-хлоп*

 

-Ірочко ти просто потрясна! я бачу, що ти добре розумієш всю ситуацію, а ще я бачу, що ти не просиш щоб я тебе відпустила. мені цікаво чому?

 

-а навіщо просити того чого не буде? якби я була на вашому місці міс Мартіні я би також нікого не відпустила. я не вважаю подрібним відпускати свідків які можуть розповісти те чого не треба.

 

-ммм а ти не дурна жінка. слухай в мене є для тебе пропозиція. хлопці розв’яжіть Ірину і принесіть їй чай.

 

хлопці зреагували швидка. розв’язавши Ірині руки та ноги хлопець протягнув кружку з чаєм жінці.

 

-ей чому цю шльондру розв’язали, а мене ні? в мене взагалі то прострелене плече і розрізана долонь! це мені потрібен чай, а не їй!

-закрий свій рот покидьку! ти зі своєю поведінкою нічого не заслуговуєш.

 

Олександра повільними кроками підходила до чоловіка.

-ніякого чаю чи розв’язаних рук тобі не світит.

 

дівчина погладила Ігоря по голові та різко жала його волосся.

-ай!

-як ти собі дозволяєш розмовляти з дівчиною?!

вона сильніше жала волосся і різким, сильним рухом надавила на його голову, аж так що його обличчя було прижате до підлоги.

-ти таке гівно, що просто слов немає щоб тебе описати.

Саша підняла його голову і влупила єю по підлозі з такою силою, що він чуть не втратив свідомість.

-а ти сильний горішок!

вона засміялась і ще пару разів била його головою по підлозі. дівчина відпустила волосся і відійшла від нього.

 

-так про, що це я? а тачняк, не хочеш працювати на мене? не на компанію, а на мафію? платня не маленька можеш спитати хлопців.

 

Олександра кивнула на хлопців.

вони тільки кивнули і продовжили пити чай та каву.

-а ви не хвилюєтесь, що я можу сказати вам так, а потім розповісти все, що тут трапилося?

-ні. просто якщо ти так зробиш то ти в туж саму секунду помреш не вспівши і слова сказати. мої люди по всюду.

-а що мені потрібно буде робити?

-на деякі зустрічі ти будеш їздити зі мною також будеш працювати там де працювала і докладувати мені про все, що коїться в офісі. записувати, документувати і все таке інше. ти ж не тупа жінка зрозумієш, що до чого.

-якщо ті хто заказав інформацію знайдуть мене і пристрелять?

-не хвилюйся цих людей скоро не стане, а ти нам в цьому допоможеш, так як будеш приманкою.

-я буду на вас працювати якщо ви дасте мені одяг перевдягнутися.

-ахаха боже, яка ти безцеремонна. Коля підійди до мене!

зараз ти підеш з ним і обереш собі одяг, а потім ми з тобою підпишемо деякі папери та поїдемо на наступну зустріч.

-дякую.

Іра посмішнулась і пішла з хлопцем.

 

Олександра закурила, зробив пару тяг вона взяла пістолет наставила його на чоловіка і вистрелила йому у голову.

-алівідерчі маза фака!

через хвилин 15 Ірина шли по приміщенню прямуючи до Олександри. вдягнута вона просто чарівно. широкі чорні мом джинси, біла класична сорочка та чорні туфлі. підійшовши до міс Мартіні вона облокотилась руками об стіл роздивляючись документи.

-боже да ти просто бомба!

-дякую. що потрібно підписати?

-це документи про нерозголошення інформації, повну конфіденційність, про те що ти повністю у свідомості та розумієш, що ти підписуєш та на, що йдеш. також двої данні і все таке.

-у мене є повне право перед тим, як підписувати якісь документи почитати їх і ознайомитися, а вже потім підписувати. ви не заперечуєте?

-звичайно ні.

хвилин через 7 Ірина уважно прочитала усі документи та підписала їх з покер фейсом вона витягнула з пачки цигарку й закурила. подивившись за мертвого Ірогя жінка посміхнулася.

-Ір, ти ж не тупа жінка. досить розумно, знаєш закони України, разбираешься у людях, тобі не потрібно повторювати двічі, тобі чого ти підписала документи якщо знаєш і розумієш на, що ти йдеш?

-коли мені було 10 років я хотіла вбивати людей, продавати наркотики, їздити на всякі розборки і все таке. а тут я почула розмову Ірогя і зрозуміла, що зіграти розгублену жінку якій страшно йому заперечити для мене буде, як зіграти дерево на шкільному виступі. я знала на який риск я піду але мені було все рівно, мені немає кого чи чого втрачати. але як вачите я тепер в мафії.

-я якби я не прийняла таке рішення і просто зробила з тебе приманку?

-мені немає чого втрачати. і я знала, що ви так не зробите.

-а твій монолог?

-а це вже нерви здали. якби в мене не були зв’язані руки я б його сама вбила.

-хлопці приберіть цього жмурика і поїдемо.

хлопці швидка почали все прибирати поки дівчата виходили на вулицю.

-постій поки що тут і покекай хлопців.

Олександра відійшла до свого авто і зателефонувала батьку.

-ало тату! я все зробила ще я взяла жінку яка була з тим чоловіком до себе. не знаю кажить вона правду чи ні але перевіримо. я хочу тебе попросити дізнатися як само і з ким саме вони домовлялися про дістаня документів.

-окей. інформація через 5 хвилин буде у месенждері.

-добре давай.

Саша поклала слухавку і подивилася на небо.

    Ставлення автора до критики: Обережне