Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
(Ця частина коротка знаю, але більше покищо писати не можу бо трохи захворіла, але постараюсь 3 зробити довшою)
Напевно найважче в неозвучених почуттях— це коли ти не маєш змоги бачитись з об’єктом своєї закоханості. Якщо це подруга або знайома ти не можеш бачитись з ними коли вони не мають змоги зустрітись, але коли— це вчитель то це жахливий період настає коли ви йдете на літні канікули і триває він аж цілих три місяці. Ці три місяці ти не знаєш, що з твоєю коханою, як вона, з ким вона, в такі моменти ти почитаєш помирати всередині. Жахливо звучить так? А з Аямою таке завжди. Вона відала б все тільки, щоб не йти на ці кляті канікули, дивино знаю, але коли навчальний рік, це єдина можливість побачити свою кохану, то ти почитаєш любити цей час. Звісно вона може сталкерити її об’єкт закоханості бо вона знає де та живе, куди зазвичай ходить, але навіщо? Аяме зовсім не хоче лякати її вона кохає її всім серцем, вона б померла за неї, тому причиняти біль їй для Аяме все одно, що померти. До речі Каїді, так звати кохану Аями точніше Каїді-сан.. Нажаль не Каїді.. Вона не може її так називати нажаль не може.
POV: Аяме
І ось знову, цей нестерпний день. День закінчення навчального року. Я як завжди сиділа на своєму місці та гляділа в твої дивовижні очі, очі за які я готова відати все лиш би вони дивилися на мене. Господи ти така прекрасна я не можу перестати думати про тебе. Не можу перестати уявляти, як ти доторкаєшся своїми губами до моїх, як приобнімаєш мене за талію, тим самим трохи підтримуючи мене. Потім ти садиш мене на стіл, береш мене своєю ніжною рукою за підборіддя. І ось він довгоочікуваний поцілунок.. Такий мокрий, приємний та жаданий. Ти просовуєш свій язик в мій рот тим самим переплітаючи наші язики разом. Так приємно, так бажано і так нереально. Так я знаю, що цього ніколи не станеться, ти ніколи мене не поцілуєш і тим паче не зробиш більшого. Ти нормальна.. Не як я. Дуже шкода, що я можу бачити твоє прекрасне голе тіло лише в своїх мріях і снах з цим нічого не вдієш.
—Аяме люба, як ти ставишся до того, щоб я трахнула тебе тут та зараз?~ А?
Що невже?.. Невже це реальність?..
—Аяме, Аяме- червоно волоса дівчина легенько штовхає Аяме і бік
—Ах, що? Що таке?- здивовано шепоче дівчина, переводячи погляд з місця де стояла вчителька на подругу
—Що з тобою? Ти якась розгублена останнім часом, з тобою все добре? Ти не хвора- в очах дівчини видно стурбованість
—Ам..так все добре я просто задумалась, а що було?
—Каїді-сан питала тебе чи можеш ти допомогти їй, а ти спала чи що ти там робила- трохи роздратовано сказала дівчина
—Каїді?! Її прохання ще в силі?!- запитала Аяме зірвавшись з місця
—Так, але вона вже пішла знайди її сама- відповіла червоно волоса
—Угу
І от я взявши портфель біжу до тебе, я готова на що завгодно, щоб побути з тобою ще хотя б хвильку. Щоб знову в тонути в твоїх прекрасних очах. І от я заходжу в твій кабінет, в кабінет, який так часто сниться. Я натискаю на дверну ручку заходжу і відчуваю, як ноги почитать підкошуватися відчуваю, як цей приємний аромат, який вже встиг стати рідним
—Добрий день, можна? - невпинно запитала учениця
—Ах.. Аяме, так так заходь- з усмішкою сказала Каїді—Ви викликали мене Каїді-сан
—Ох, так. Чи не могла б ти завтра допомогти мене? Як ти знаєш через три дні ви йдете на канікули, ви вже ан 3 курсі.. Як ж швидко летить час, Ой тож про, що я. Ми б хотіли влаштувати щось накшталт вечірки, тому потрібно щоб хтось допоміг з декораціями, а ти завжди викликалась допомагати мені, тому я й подумала, що ти і цього разу не відмовишся
—Так. Добре я допоможу, що потрібно робити?
—Супер я в тобі не сумнівалась- сказала вчителька і приобняла Аяме— Зараз ще нічого думаю почнемо підготовку завтра
—Гаразд, як скажете Каїді-сан- з усмішкою сказала дівчина
*Тук- тук- в двері хтось постукав
—Каїді люба ти тут?~- запитав чоловічий голос за дверми
Якого біса, якийсь мужлан називає її люба!! Думаю про себе я, але з іншого боку я мала бути готова до того, що в неї хтось є. Це було очевидно, я б навіть здивувалась якби в неї нікого не було, вона красива, молода, розумна напевно за нею кавалери так і бігають
—Ох, Аяме я ще раз дякую, що погодилась допомогти, але думаю тобі потрібно вже йти. Я напишу тобі коли завтра прийти та, що взяти- вчителька трохи підштовхує Аяме до дверей ти самим дає розуміти, що їй потрібно піти
—Так добре, гарного вам дня- неправдиво усміхається дівчина, вона відкриває двері бачить за ними якогось чоловіка від чого ще біьше навертаються сльози та йде. Вона завжди йде та приходить коли цього бажає Каїді, можливо вона не бачить, як боляче від цього Аяме або не хоче бачити, а можливо їй подобається спостерігати, як біловолоса дівчина страждає хтозна. Але нічого не поробиш, тому Аяма мусить просто змиритися з цим.В кабінеті міс Каїді:
—Ну то що люба ти готова?- запитав чоловік
—Ага давай вже показуй де розписатися, а то в мене ще купа справ- трохи байдужо говорить жінка
—Ось- чоловік просовує Каїді папірець та показує де розписатися, а потім йде. Чому ж тоді Каїді випровадила Аяме? Що ж тут все просто, Каїді не подобається коли хтось присутній біля неї в той час коли вона працює, а також вона була б не проти поговорити зі своїм коханим, а робити це коли хтось поруч не вийде. Ви тільки не подумаєте її хлопець це не той чоловік, що заходив ні її коханий зараз в іншому місті тому бачитись Каїді з ним не може, а як шкода. Вона справді кохає її, а він її хтозна. Останнім часом він перестав їй дзвонити, писати їх розмов стали короткі і вже не такі теплі та близькі, як раніше. Через це після розмов з ним Каїді завжди чуть не плаче та навіть підчас цих розмов, а вона не хоче щоб Аяме бачила її такою. Їй соромно? Можливо, вона теж кохає Аяме можливо, але скоріше за все ні або..