У кімнаті панував присмерк. Тьмяне сяйво ламп, що їх перевели у нічний режим, пестливо торкалось ліжка і оголеного плеча Джуліана Башира. Ґараку здавалося, що те плече відливало бронзою – сплавом міді з деякими земними хімічними елементами. У бляклому штучному світлі воно мало такий самий відтінок, що й фігурка жінки, яка перетирає зерна, з Музею археології при Академії Зоряного флоту на Землі. Шкіра наче бронзою вкрита, розмірковував Ґарак. Але в голос нічого не мовив: доктор Башир зневажав банальності, хоч би і пишномовні. Натомість він вмостився на подушках і зігнув ногу в коліні.
- Любий Джуліане, я не маю звички квапити в ліжку своїх коханців, проте вже пізно. А завтра на нас чекає довгий шлях додому.
Башир підвів на нього очі.
- Уяви собі, Ґараку, я саме розмірковую про наше із тобою повернення. Ми сліпі й глухі і гадки не маємо, що відбувається зараз у квадранті. Вірогідність того, що ми не дістанемося навіть кордонів Федерації, перевищує…
- Докторе! Благаю! Я анічогісінько не хочу знати про процентне співвідношення, яке ви обрахували своїм вдосконаленим мозком з точністю до десятків тисяч.
Башир тямущо зітхнув і мрійливо накрутив на палець в’юнкий ковзкий вусик, який був неодмінною частиною статевої системи кардасіанців. Другий, парний, вусик цупко обвивав стверділий член Ґарака.
Кілька днів тому, коли вони вперше опинилися в ліжку нагими, Ґарак мав задіяти силу і притиснути Башира до простирадла, бо той, як побачив оці самі злощасні вусики, спішно вхопив падд. Загалом Ґарак не заперечував, щоб поширити безцінні знання про кардасіанську анатомію на зорефлотські підручники з ксенобіології, проте час для досліджень доктор обрав невдалий. Вусики не давали Баширу спокою і наступними днями. Ґарак згледів кілька графічних малюнків, що їх Башир зробив завдяки поліпшеній фотографічній пам’яті. І Ґарак визнавав, що виконані вони були майстерно і поготів цілком вірно.
- Джуліане, я наполягаю, щоб ти спустивсь з небес на землю і перейшов до певних дій.
Башир моргнув, приходячи до тями, і хитро посміхнувся:
- Коли вже ти відкинув еківоки і наполягаєш, то мабуть прийшов час певних дій.
- То це ви мене випробовуєте, докторе? – Ґарак відкинувся на подушки і розсміявся.
- Хіба б мені таке спало на думку! – одказав Башир обурено, однак очі в нього лукаво блищали.
Він погладив Ґарака по лобних гребенях і посунувся нижче. Схиливсь над пахом, впевнено стиснув прутень в долоні і обійняв голівку губами. Вусики затремтіли, потвердішали і пружно потягнулися вздовж члена вгору. Ґарак відчув, як Башир усміхнувся і, відкривши рота, дозволив їм обвити член. Губи знову щільно стулились, і верткий язик пробіг спочатку звоями одного вусика, далі другого, а тоді вже Башир взяв член глибше. Ґарак мав визнати, що докторів невимушений фетиш чудово доповнював прелюдію.