Повний текст

       Ми всі прокинулися, поснідали, Луна запитала, чи добре мені спалось.Потім в нас була невеличка репетиція, і перегрузивши всі барабани, ми вирушили на екскурсію. В цей день було доволі прохолодно. Коли ми сідали в автобус, то я вже як нагла чікса підійшла до Луни і запропонувала сісти зі мною. Вона погодилась, але не було вільних місць, тільки напроти, і я одразу пішла сумувати на задні місця.

      В наc була екскурсія в «Місто органів» якщо дослівно. Там були пісочні скелі, схожі на орган. Взагалі дуже гарно, і всім окрім мене звичайно роздали карти з пам’ятками та описом. Я прибилася до Илюїз та Люни. Вони мені почали пояснювати, що там написано. Одна із скель наприклад називається будиночок фей. Я їм подякувала, за те, що вони взагалі говорять що відбувається. До речі іноді коли я щось не розуміла, що нам оголосили, я просто підходила до Луни, і вона мені все дуже добре пояснювала. 

       Я пробула з дівчатами всю екскурсію, коли ми підійшли до місця зустрічі, Илюїз запропонувала піти в тінь, а Луна пішла в іншу сторону, і я опинилася посерелині. Люна така каже «ну можеш обрати», очевидно, що я пішла за нею. Але через декілька хвилин Илюїз теж до нас повернулася. Я побачила ожину, і позвала дівчат. Вони спочатку мене не зрозуміли, бо слово стіна і ожина звучать абсолютно однаково. Ми ще трохи полялякали, і вже потрібно було йти до автобуса. 

        Нас завезли на місце проведення концерту. Ми їхали високо в гори. Це було дуже незвичайне місце, просто серед гір великий ресторан з терассою, на якій сцена. А навколо я навіть не бачила будинків, але поряд була ферма з корівками.

        Ми поклали речі та інструменти, і пішли за обідом. Там вже з’явилася черга. Перед мною стояла Луна. Я поклала свою бошку їй на плече(оце я нагла). Вона сказала, о можеш лягати. Але це було трохи недуже, я стояла як гусь, тому прибрала свою голову. А потім вона вперлась на мене, і я її приобняла(аааааааааа). Але це продовжувалося не довго, бо перед нами вже нікого не було. 

       Можна було брати, що хочеш (сир, м’ясо, овочі), і класти в багет. Луна справилася швидше за мене, тому пішла. Я вийшла на терасу, за столом місця для мене не було, а Луна пішла на шезлонг, тому я сіла за стіл де нікого не було. Але прийшла Илюїз(альтистка), і поставила біля мене чіпси. Потім я вже не була сама. До мене приходили люди за чіпсами,  деякі сіли біля мене. Вот і лайфхак. В нас був сильний вітер, і тому чіпси знесло зі столу, вони впали і трохи розсипалися. Але підлога була дерев’яна з щілинами, і деякі чіпси просто попадали на землю просочившись крізь дошки. Після цього усі приходили і питали в мене хто звалив чіпси. Трохи пізніше, я пішла сіла за стіл, коли він трохи звільнився, усі розмовляли про складність гри на різних інструментах.

      Французи не можуть обійтися без десерту, тому більшість пішли купляти вафлі, або млинці. В мене невлізло, та і часу не дуже багато було, тому я заглянула туди, потринділа з Илюїз(арфой), і ми пішли до Луни. Вона собі солоденько спала, а Илюїз почала до неї говорити(щось усі там неймовірно тактовні) . Я теж з ними трохи поговорила, мене помітила Таня, і позвала до них, і я пішла. Трохи посиділа з нею Аньою та віолончелями. І нас почали гукати на репетицію. 

        Навіть репетрирувати з вітром було прикольно, але потрібен навик перевертати сторінки разом з прищіпками. Я ще й злякалась, що ми їх загубили, і ми з Лорен шукали їх по всіх пакетах, але все-таки знайшли. Взагалі було не холодно, але лише тоді коли сліпило сонце. Коли воно заходило за хмари, ставало холодно.

      Ми пішли переодягатися після репетиції. Нас одразу попередили, що буде холодно, тому варто тепло одітися. Я взяла свою блузу, і почала оглядатися, і думати як переодягтися, бо там вже було декілька напівголих мужиків. Я подивилась на Шарлот, вона стояла в трусах, і пожала плечима коли я шукала очами де б перевдітись. Я зрозуміла, що по іншому ні як, і просто переодягнула блузу. 

      В цілому я не була одягнена тепло, якщо конкретно то в штанах і блузі з короткими рукавами. Але якщо порівнювати з деякими, то це було нормально. Таня взагалі була в короткому платті без рукавів. І Естер так само, саме цікаве, що на минулому концерті в жару, вона одягла штани та піджак. Я їй зробила комплімент, що в неї гарне плаття.

      Я побачила Луну, аааа, вона шикарна. В штанах та рубашці, це так сексуально та прекрасно. Але я їй знову не змогла сказати комплімент. Я пішла в коридор, сіла на лавку, біля мене сіла Розалін(труба) і почала пукати губами, потім прийшли ще декілька мідних і почали робити те саме, і я звідти пішла. Я сіла на друге місце, і спостерігала як вони почали обмінюватися інструментами і пробувати пограти на інструменті один одного.  Біля мене сіла Илюїз та шикарна баришня. Я помилувалася прекрасною баришньою, і нас позвали на виступ.

          Спочатку, було «нормально» грати. Сонце шпарило, жарко(я тільки після концерту зрозуміла, що спочатку було нормально). Вітер був дуже сильний, і у нас впав пюпітр на Валентін та Жібу. Але у Лорен дуже хороша реакція, і вона наступила на нього ногою, що він не встиг впасти на підлогу. Увесь концерт вона тримала його ногою. Ми зіграли перший твір, почали перевертати, і перша сторінка улетіла до Мальо та Естер, добре, що ми її вже зіграли. 

         Сонце сховалося, спочатку цьому зраділа, але краще б воно не ховалось. Було дуже холодно, і до того ж вітряно. Я брала терла руку об штани, бо мої пальці німіли. Багато хто почав одягати худі, але в мене нічого не було з собою. Зіграли ми теж «чудово». Незнаю це із-за холоду чи із-за чого, наш гобоїст, котрий грав соло в лебединому озері, після кожної фрази зупинявся, що Гюстав йому навіть співав, щоб допомогти зіграти. Зазвичай соло грає інший хлопець, але він не поїхав в турне, і дівчата, що теж добре грають не поїхали.

         Я дивлюся в зал, люди сидять собі в куртках і їм взагалі супер. Илюїз собі пограла твори, і пішла грітися на сонечку. Я ледь дотерпіла до кінця, ще дивлюсь така на флейт, а у Луни губи синьо-фіолетові.  Я взагалі не уявляю як духовики грали, інструмент ще й охолоджується. Хоча більшість з них нормально одяглися. Таті одягла зверху кофту, і на ноги поклала собі ще одну.

       Нарешті ми зіграли, усі дуже швидко пішли грітися. Я трохи погрілась, пішла за пюпітром і партитурами. Жінка яка була співорганізатором концерту, потім сказала, дивно, що нам було холодно, взагалі це нормально. Але можливо для людей, що там живуть все життя, то нормально, тим більше вони в куртках сиділи. 

        Ми розклали сцену, перевдяглися і нас позвали на вечерю. Я лоханулась, сіла з Марі і Илюїз, і на протязі всієї вечері просто сиділа мовчала. За те нас смачно нагодували. Нам дали декілька видів м’яса, картоплю фрі салати, я все не осилила, бо там реально було дуже багато всього. 

        У деяких була спеціально вегетаріанська їжа. До речі перед поїздкою я спеціально заповнювала форму, чи є в мене якісь болячки, яке в мене харчування. Нам ще принесли десерт, пиріг з морозивом, прямо здивували. Ми наїлися та пішли в автобус. Я пішла на задні сидіння, і до мене підсіла Илюїз(арфа). Ми коли їхали мене жах як вирубало. І я навіть поспала в автобусі. Взагалі, ще й настрій трохи пропав, бо мені зателефонувала мама, відчитала, що я особисто не привітала брата з днем народження (я привітала, тільки через неї, і її заділо що я особисто з ним не говорила) . Ще й назріли деякі проблеми. 

      Ми пішли в будинок, я розклала речі, пішла в двір. Взяла навушники, і лягла чілити на гамак. Валяюсь, слухаю. Дивлюся чи немає Луни. Я ще їй написала, чи буде вона виходити на двір цієї ночі.

     Підійшла Илюїз(арфа), почала до мене щось говорити, я нічого не чула бо була і навушниках. Я вже сіла як людина, почала з нею балакати.  В результаті ми проговорили десь три години. І пішли спати, але це було прикольно. Вона виявляється теж займалася художньою гімнастикою. Сказала, що в університеті є спортивні секції, почала перечисляти, і потім сказала, що треба уточнити у Луни. Вона глянула на подвір’я, алн її там не було.

     Я їй порозказувала Илюїз про  гуртожиток і коледж, і багато всього. Вона запитала мене чи залишусь я в оркестрі на наступний рік. Я відповіла, що скоріш за все що так, і вона прямо так зраділа, це мило.

     Трохи P.S. можливо мені такі попадаються просто, але французи якісь нетактичні. Ми їхали в автобусі, Таня вже лягала спати, і заснула, Мальо її почав будити, бо йому треба щось сказати. І в будинку вони просто сідали разом з Естер, знімали відео, сміялися в той час як хтось міг спати. Взагалі вони кожен вечір у нас в кімнаті сиділи, щось їли і співали.

    Так само Илюїз, дуже «тактична» , Луна собі спала в гамаку, вона її позвала, та не прокинулася, і вона почала лити на неї воду. І я так зрозуміла, це не було дуже важливо.

 

Редагую фанфік зараз, і дивуюсь по-перше тому, який сухий текст, і як багато помилок. А по-друге згадую весь крінж. Хоча позоритися для мене звичайне діло.