Повернутись до головної сторінки фанфіку: Ти ніколи не будеш сам/сама

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

                                                                                                Ти ніколи не будеш сам/сама

Джон попросив бармена ще один бокал найміцнішого стауту, що подавали у барі. Бар «Персик» у Роксепті, маленькому містечку де він зупинився дорогою у рідний Вінтерфел, пропонував широкий асортимент крафтового пива, та Джон любив саме цей підвид. В міру темний, в міру міцний, із збалансованим смаком і персиковими нотками - треба буде записати його у своєму огляді найкращих барів Вестеросу. Якщо в цей сумний період він ще щось із себе витисне.

Джон був дуже популярним серед дівчат. Ще в середній школі він починав як перспективний півзахисник у футбольній команді. Часто його дії приносили Старшій школі Вінтерфелу перемоги у змаганнях між школами. І спортивний чотирнадцятирічний брюнет із сталево-сірими очима змушував усіх школярок кидати вслід за ним захоплені зітхання. А зараз йому двадцять чотири і позавчора, за два дні до Дня закоханих, його кинула дівчина.
Іґрітт багато кому здавалася некрасивою. Одні казали що надто худорлява, другі - зуби криві, треті - жахливий характер. Ну, щодо останнього вони мали рацію. Джонів друг Тормунд, котрий і познайомив його з нею, звав її «поцілована вогнем» через довге вогнисто-руде волосся. Джон же називав її вулканом. Дайте їй будь-який привід, на кшталт «поспішав на метро і забув купити квіти» - і годину неприємного спілкування гарантовано. І так протривало півтора року. До позавчора, коли він просто розговорився із старою знайомою Джейн Пул. О, в той момент її можна було порівняти з найбільшим із чотирнадцяти вулканів Валірії. Джейн була подругою його двоюрідної сестри Санси і в дитинстві вони часто разом проводили час. Вона розповідала йому що нещодавно її хлопець Лоренс освідчився їй і що запрошує його на весілля. Іґрітт як завжди почула не все, і додумала решту сама. І так, зі словами «Нічого ти не знаєш, Джон Сноу» руда бестія розірвала з ним стосунки. Дивно, та з його «послужним списком» дівчат, Джон сприйняв розрив важко. І тепер сидів, згадуючи всіх колишніх.

Першою в його житті була Еліс Карстарк. Дівчина була далекою родичкою його матері Ліанни і дядька Неда. Сама по собі була скромною і делікатною. Коли вони почали зустрічатися, Джону було чотирнадцять, а їй тринадцять. Протривав цей роман півроку. А потім Еллі стала більш розкутою і на свій день народження ненадовго зникла у своїй кімнаті, а потім Джон побачив її в обіймах здоровила на ім’я Сігорн. Із цим бугаєм Джон ніколи не заїдався, адже його батько Стир очолював охоронну фірму «Тенн», котра тісно співпрацювала із «Winterfell & Riverrun» - компанією його дядька Еддарда з виробництва риби та морепродуктів. Точніше тенни завжди охороняли інкасаторські машини, що звозили виручені кошти в «IronBank», у Браавосі. Сігорн сам по собі був небезпечним, та бійка між племінником Старка і сином Стира могла погіршити відносини між компаніями, тож Джон вперше в житті страждав від розриву.

Другим швидкоплинним захопленням Джона була Маргері Тірел. Мила дівчина зі світло-каштановим волоссям і великими ясно-карими очима. Джон був тим, хто вперше поцілував її милі тонкі губи. І першим хто попестив її пишний як на п’ятнадцять років бюст. Зайти далі боялися обоє, адже були недосвідченими, а Джон соромився зайти в аптеку і замовити найдешевші презервативи. Та разом вони побули тільки два місяці - у Джона закінчувався термін навчання за обміном. По поверненню в Вінтерфел він запросив свою милу Мардж у гості. Та почув, що хоч яким красивим хлопцем він був, разом їм не бути. За іронією, через два місяці, коли Джон прибув у Королівську Гавань на змагання, Мардж просила у нього пробачення за те, що розбила йому серце, і скаржилася на свого ревнивого хлопця Джоффрі. Джон відмовив у відновленні стосунків, але відзначив що вони можуть бути хорошими друзями, і навіть допоміг порвати з Джоффрі. Після цього він познайомив її зі своїм кузеном Роббом, який закохався у неї з першого погляду і ось зараз вони вже три роки як у шлюбі і виховують маленького сина на ім’я Лео.

Наступний роман приніс йому перший сексуальний досвід. На той час шістнадцятирічний Джон вирішив дізнатися що північніше від кордону, прозваного Стіною. Там він і познайомився з Тормундом, із яким досі підтримував дружні зв’язки, і його босом Мансом Рейдером. Манс був одружений із жінкою на ім’я Далла, котра від свого чоловіка була молодшою чи на вдвічі. А її молодша сестра Вал саме розійшлася з молодим залицяльником Ерлом і шукала розради. Джон був молодим, гарної статури і з хорошим характером і було дивно як ще половина фривольних дівчат не затягла його в ліжко. А Вал це зробила за три дні. Хоч і була старшою, жінка чомусь притягувала Джона до себе. Перший секс у Сноу був незабутнім і неймовірним. Ще будучи підлітком хлопець частенько дивився порно і в теорії знав що за чим іде. Та в момент коли блондинка оголила перед ним свої пишні груди і вологу піхву він розгубився, та щоб не здаватися таким, взявся цілувати її між ногами. Вал це страшенно сподобалось, і з того дня вони щоночі пристрасно займалися сексом, що трохи дратувало Манса. Та і цей роман закінчився невдало для Джона - через місяць Вал сказала що вона просто відволікалась на хороший секс а шістнадцятирічні школярі не у її смаку. Тож північ Джон покидав із розбитим серцем, але багатим досвідом у плані жіночого задоволення.

Минув рік, перш ніж Джон знову знайшов дівчину. Під час практики у Дорні хлопець познайомився із просто ідеальною в плані фігури дівчиною. Аріанна Мартелл мала довге темно-чорне волосся, великі темно-карі очі, повні губи, які давно забули свій натуральний колір під карміновою помадою, шовковисту оливкову шкіру, довгі стрункі ноги і просто неймовірно сексуальний голос. На диво, перший крок зробила вона, адже білошкірий північанин мав дуже екзотичну зовнішність серед смаглявих дорнійців. Секс стався після першого ж побачення у її маєтку біля Сонцеспису. У ліжку вона була пристрасною і неймовірно гучною. Її пишні груди з великими темними сосками викликали у Джона неймовірні фантазії. Тай сама Аріанна була просто втіленням його еротичних фантазій. З нею він перепробував усі відомі пози та способи. Вона була першою, хто взяв його член у свій красивий ротик, а потім затискала його між грудьми. І вона вперше дозволила йому вторгнутися в її красиву круглу дупку. Та хай би яким чудовим не був із нею секс, Джону іноді здавалося що вона просто німфоманка, що любить пробувати щось нове. І його підозри справдилися, коли він застукав її в ліжку з Дааріо Нахарисом. Звичайно ж тайросієць запропонував поділити її між собою, та Джон вирішив що це вже занадто і просто оголосив що між ними все скінчено і майже без сцен покинув Сонцеспис наступного дня.

Наступна перерва тривала два роки. І ось Джон зустрів Майю. Майя Стоун бажала вступити до збройних сил держави і тому активно відвідувала тренування на військовій кафедрі Королівської Гавані. Джон також відвідував військову кафедру оскільки навчання на ній звільняло від строкової служби. Майя виявилась вправною зі зброєю, і часто допомагала йому у зборі-розборі гвинтівки. Ця дружба і взаємодопомога переросли у кілька побачень. Десь уже на третьому Джон провів її додому і прийняв пропозицію залишитись на ніч. І тієї ж ночі вони переспали. При чому для Стоун це був перший раз і почувши це в момент коли її трусики лежали на підлозі Джон трохи розгубився, але прийняв цей факт належно. Майя назавжди запам’ятала свій перший секс, коли Джон довів її до першого оргазму лише язиком і пальцями. Її здивувало те що від проникнення не пішла кров і боліло зовсім не дуже. На це Джон жартівливо вклонився і запропонував ще раз, на що вона охоче погодилася. Стосунки протривали рік, а потім вона вступила до армії і коли розгорілася ще одна війна між Лісом і Тайросом, Майя вирушила туди у складі миротворчих сил. І повернулася вагітною від співслуживця Майкла Редфорта. Коли Джон запитав її чому не виходила на зв’язок, Майя відповіла що їхній генерал Стенніс Баратеон заборонив будь-які засоби зв’язку окрім рацій та стаціонарних телефонів, об’єднаних у єдину внутрішню мережу.  «Нічого тут на цивільних відволікатися» - так вона процитувала свого командира.

Черговий розрив змусив Джона на довгих чотири роки «випасти зі спорту» - як жартував його друг по університеті Торґо Нудо. Сноу шалено заздрив йому через наречену Торґо - Міссандею. Вона була доброю, милою, люблячою і що найголовніше - вірною. Торґо розповів йому що якщо ти справді кохаєш когось одного, то всі інші падають у тінь твого коханого і здаються тобі непотрібними в житті. Такою була філософія Наату - батьківщини Міссандеї. За півроку до знайомства з Іґрітт Джон встиг побувати дружбою Тррґо, де і справді зустрів неймовірно вродливу дівчину. У неї було срібно-золоте волосся, великі фіалкові очі, пухкі губи і просто неймовірна фігура попри мініатюрну статуру. На її фоні всі інші дівчата і справді блякли. Джон запросив її на кілька танців і навіть представився їй. Та на жаль її потім покликав якийсь здоровило старших років, у якому Джон впізнав сина свого колишнього боса Джору. В той момент у нього впало серце. І коли Тормунд звів його з Іґрітт, Джон думав що воно мабуть стало на місце. Як же він помилявся…

- Гей, друже. Щось тебе гризе? - бармен підійшов до нього.

- Це не повинно вас цікавити. - відповів Сноу.

- Знаєш, хай би якою прибутковою не здавалася моя робота, більшу частину днів мені до біса нудно. Я Джендрі. Джендрі Вотерс. - бармен простягнув йому руку.

- Джон Сноу. - Джон потис руку Джендрі.

- То тепер скажеш мені, Джон Сноу, що тебе тривожить?

- Жінки.

- Жінки?! - Джендрі реготнув. - Ти себе в дзеркалі бачив? Як такого краша можуть турбувати жінки? Ти від них на вулиці відбиватися маєш.

- У тому то й проблема, друже. Мене два дні тому дівчина кинула.

- І це привід для смутку? Отже вона дурепа якщо пішла від такого чоловіка як ти. Я по очах бачу що ти людина честі, яка ніколи не зрадить.

- Скажи це Іґрітт.

- Іґрітт Вогняній Бестії? Ха, як ви з нею зійшлися?

- Друг познайомив. А я повівся…

- Можеш навіть не розповідати що було потім. Рік Лонґспір - її колишній - мені розповідав яка вона. З драконом легше жити ніж з нею. Він собі просто розмовляв з подругою дитинства, а вона одразу навигадувала собі як він її трахає. Певен з тобою було те саме.

- У яблучко.

- Слухай, якщо ти думаєш що все якось лайняно, то озирнись довкола. Бачиш он того одноокого? Берік Дондаріон, колись успішний електротехнік, практично повертав з того світу трансформатори та генератори. А потім зв’язався з поганою компанією і зараз пропиває зарплатню. Дружину мав гарну, та коли став надавати перевагу шахраєві Торосу з Міра, бідолашна Аллірія кинула його. Он той куток бачиш? Сандор Кліган. Колись був відомим стронгменом, поки не впав обличчям на розжарений мангал. Так і закінчилася його спортивна кар’єра. А он того красунчика бачиш? Лорас Тірел. Мав усе - був моделлю бренду чоловічого одягу, всі дівчата текли від нього, а потім керівництво застукало його коли один із спонсорів бренду Ренлі Баратеон трахав його в дупу. А у компанії було два правила: жодних геїв і жодних протеже керівництва чи спонсорів. Ославили хлопця славно.

- І в чому суть твоїх розповідей?

- Якщо тобі здається що ти в сраці, то озирнись довкола. Можливо комусь, кого ти не знаєш ще гірше. Ти не програв усі гроші в покер, у тебе немає трьох кредитів на спині і родина тебе любить. А дівчата… Та хоч глянь он на ту, що за жіночим баром сидить.

Джон глянув туди і його серце тьохнуло. Два роки йому снилися ці срібно-золоті локони, ця мініатюрна фігурка і ці пухкі губи. Його предмет обожнювання сидів у забутому барі і судячи зі склянки попивав міцний літнійський ром.

- Тримай гроші за пиво. І ні, решти не треба. Усе тобі.

- Дякую. Було приємно познайомитись! - Джон на момент останніх слів уже перетнув пів дороги до цієї дівчини.

- Привіт. Може пам’ятаєте мене? - Джон хвилювався як ніколи. > Ігор Бобало: - Туманно. - який же в неї був милий голос. - Здаєтеся знайомим, та не можу пригадати звідки.

- Два роки тому. Весілля Міссандеї і Торґо Нудо. Я був там дружбою.

- Тепер пригадую. Джон Сноу, так?

- Так. Даруйте, але вашого імені я так і не дізнався.

- Дейенеріс. Дейенеріс Таргарієн.

- А ви не родичка відомого актора Рейгара Таргарієна?

- Він мій старший брат.

- І що забула сестра відомого актора на весіллі мого найкращого друга?

- Міссі моя давня подруга. А батько Торґо керує охоронною фірмою «Бездоганні». Ця фірма охороняє мій дім. І це я познайомила їх між собою.

- Он як. Скажіть Дейенеріс, що ви тут робите? Де ваш чоловік?

- Який чоловік?

- Сер Джора Мормонт. Я колись проходив навчання біля кордону під командуванням його батька, полковника Джіора Мормонта.

- Ви серйозно гадаєте, що мій брат одружить свою молодшу сестру із втричі старшим за неї солдафоном?

- А що тоді було на весіллі?

- Батько і справді хотів щоб ми одружилися. Та я не змогла стерпіти те, що він ставився до мене як до неслухняної онучки. Ми зустрічалися недовго, десь через місяць після весілля я послала його під три чорти і ні дня не шкодую про це. А у вас як із дівчатами?

- Два дні тому одна кинула. І давайте на ти.

- А чому вона тебе кинула?

- Бо Іґрітт Вогняна Бестія вважає що Джейн Пул може відбити мене в неї.

- А-ха-ха, це мабуть найсмішніший розрив про який я чула. Знаєш, Джон, я ще в універі тебе побачила.

- Жартуєш.

- А як не побачити класного футболіста, від якого всі першокурсниці мліють. Ти хоч одну ощасливив?

- За весь час я ощасливлював різних дівчат, а потім вони робили мене нещасним. А у тебе що?

- За мною теж хлопці зграями ганялися. Та не для них мама драконицю ростила. Давай вийдемо, бо цей ром мене добиває.
Джон розрахувався за ром і допоміг Дейенеріс вийти. З її статурою і явно невеликим досвідом вживання спиртного можна було чекати найгіршого.
Коли вони вийшли назовні, Дейенеріс затремтіла від вечірнього холодку. Джон накинув на неї своє пальто і притулив до себе щоб зігріти. І тільки зараз побачив що вона у сукні з чималим декольте. Її повні груди одразу змусили кров прилинути до паху. Боги, хоч би вона не помітила.

- Тут прохолодно. - поскаржилась вона. - Я щойно замовила таксі. Проїдешся до моєї квартири?

- А для чого тобі квартира у маленькому містечку?

- Усамітнитися. Рей весь час набридає мені зі своїми інтерв’ю. Мій другий брат Візерис водить додому дівчат із клубів. Батько помер десь два роки тому, мама керує цілим гарнізоном покоївок і дворецьких.

- Співчуваю щодо тата. Я свого так і не бачив. Мама розповідала що його звали Марк і він виїхав у Волантис через тиждень після того як вони розійшлися. Зараз від нього ні слуху ні духу.

- Іноді доля буває несправедливою. - Дейенеріс глянула йому в очі.

І поцілувала в губи.

Джон сам був шокований цим фактом. Два дні тому Іґрітт кинула його, і ось зараз він цілується зі своїм здавалося втраченим коханням.

Коли вони розірвали поцілунок Дейенеріс зашарілася і сховала очі.

- Вибач. Я поспішила.

- Нема за що вибачатися. Я два роки мріяв про те, що ми разом.

- Справді?

- Чесно. І можна… можна називати тебе Дені?

- Дені. Так мене називають брати і мама. І від сьогодні цей привілей отримуєш і ти, Джонні.

- Дені, чому ти це зробила? Чому ти поцілувала мене?

- Тобі не сподобалась? Вибач, я мала б здогадатися, ти все ще переживаєш розрив і все таке…

- Ні-ні, аж ніяк. Просто ми тільки двадцять хвилин тому дізналися імена один одного а тут ти…

- Я мала зробити це ще два роки тому, на весіллі Міссі. Тоді я б не мала цього жахливого досвіду з одним дружком-байкером Візериса.

- Ким-ким?

За цей час під’їхало таксі.

- Поговоримо вдома. Таксист це останній хто має слухати мене.

Джон кивнув у відповідь і слухняно вмостився на задньому сидінні. Дейенеріс сіла поруч із ним, і коли вони рушили, її долоня знайшла Джонову і їх пальці тісно переплелися. Так протривало з півгодини, коли вони вийшли біля п’ятиповерхівки на околицях. Її квартира знаходилась на третьому поверсі у правому крилі.  Через легке сп’яніння дівчина не могла ніяк влучити у замкову шпарину, і Джон вирішив їй допомогти.
Минуло ще півгодини, коли вони вмостилися на дивані у вітальні з чашками міцної кави і розмовами про минуле. Обом було цікаво що сталося між весіллям Торґо і Міссандеї. Джон розповів їй про Іґрітт і про інше весілля - Робба і Маргері. На диво, Маргері Тірел виявилася хорошою подругою Дейенеріс. І з Роббом вона познайомилася десь півроку тому, коли він та Мардж їздили у Гайґарден щоб познайомити містера Мейса Тірела з онуком. Коли вони вдосталь насміялися з пригод свої друзів, Джон нарешті завдав те саме питання.

- То що там з байкером, який був дружком твого брата?

- Ти таки спитав мене про це. Його звали Дроґо. Він був ватажком групи байкерів, що звали себе «Дотракійці» адже їх кредо «Жити і померти на колесах», як це робили дотракійці на конях. Візерис познайомився з ним у одному клубі, а потім дав йому перекантуватися в нас, коли його «Харлей» загнувся. Спершу він здавався мені привабливим і класним. Ну ти розумієш, мені трохи за двадцять, крутий брутальний мачо і все таке. Ми почали зустрічатися. Спочатку він був розуміючим, стриманим і спокійним. А десь після сьомого побачення почав розпускати руки. Я з дуру й повелася. Тоді ж я втратила цноту і зізнаюся це було боляче. Але Дроґо було начхати. Після цього він щоночі трахав мене до посиніння без гумки і з суворою забороною на таблетки. Пройшло три місяці, і я залетіла. Коли він дізнався, то замість того щоб запропонувати одружитися взявся трахати мене чи не з більшим запалом. В один момент мені це набридло і я поскаржилася матері. В результаті йому дали умовно два роки за зґвалтування і домагання, а я від стресів втратила дитину. Не скажу що сумувала - я хотіла щоб він відчепився від мене ще після першого разу. Але місяць із болем у животі провела в ліжку в оточенні маминої турботи. Візерис відтоді мене зненавидів, адже я посадила його кращого друга. І тоді я зрозуміла що ніщо більше не буде таким, як раніше і переїхала сюди. Рей підтримує мене фінансово і я підробляю в одному ресторані офіціанткою. Я не скаржуся, та все ж могло бути краще якби я в один момент не розставила ноги перед тим байкером.

- Не треба себе винити, Дені. Усі помиляються. Я наприклад рік тому зустрів одну свою колишню і вона наполягала що її нагуляна дитина від мене. Тільки от невдача - у малого сині очі, яких ні в мене ні в неї нема. Хоча почуття вини в мене ненадовго розгорілося.

- Хто це був? Раптом я знаю.

- Аріанна Мартелл.

- О, я й не знала що ти розбив серце моїй племінниці.

- Що? Племінниці?

- Її тітка Елія дружина мого брата Рейгара.

- Нагадай скільки тобі років?

- Двадцять чотири.

- І мені стільки ж. І як твоєю племінницею стала тридцятирічна жінка?

- Я пізня дитина. Моїм батькам було за сорок коли я народилася. Мій племінник Ейгон старший від мене на рік, а його сестра Рейніс на три. Рейгар розповідав мені що Елія доглядала мене так само, як і своїх дітей коли я була маленькою.

- Цікаво. Але повернемося до Аріанни. Не я розбив їй серце. Усе навпаки - я застукав її з Дааріо Нахарисом.

- І цього типа я знаю. Точніше, зустрічалася з ним. Ще до того як познайомилась з Дроґо. Скажу відверто, коли я побачила його фарбоване волосся то подумала що він гей.

- Я теж так думав поки не побачив як він трахав Аріанну.

- Тому й кажуть що зовнішність оманлива.

- Але точно не у твоєму випадку, Дені.

- Що ти маєш на увазі?

- Ти дуже гарна. Я помітив це ще на весіллі Торґо. А зараз я розмовляю з тобою, і розумію що ти прекрасна і всередині. Ти добра, весела і дружелюбна. Саме таким є мій жіночий ідеал.

Дені просто широко розплющила очі і сфокусувала погляд на Джоні. Звичайно ж їй сподобався цей кучерявий красень. Вона все ще не могла забути те, як ідеально його губи обхоплювали її. І за весь час поруч із ним їй хотілося знову поцілувати його з усією своєю любов’ю. Їй хотілося відчути його долоні на своїх грудях, як його пальці зніматимуть з неї домашню сукню і пеститимуть її соски. І що їй заважає відчути це зараз?

- Ти знаєш що сьогодні День закоханих? - прошепотіла вона.

- Так. - так само пошепки відповів він.

- Від сьогодні і назавжди це наш із тобою день. - з цими словами вона знову палко поцілувала його. Так, ніби від цього залежало її життя. Її язичок миттю проник у рот Джона і сплівся з його в пристрасному танці. О боги, яка це була насолода…

- Джоне. - видихнула вона розірвавши поцілунок. - Я тебе хочу.

- У якому сенсі? - поцікавився він.

- Я хочу з тобою зайнятися сексом.

Джон було завагався, хотів відповісти що зарано, але потім послав усі ці думки до біса і знову поцілував її в губи. Цього разу він діяв рішучіше. Спершу легенько стис її груди, відчувши через тканину її тверді від бажання соски. Заглибивши поцілунок, він потягся рукою до замка-блискавки на її спині, й одним рухом розстібнув її. Ненадовго відірвавшись кинув на її личко питальний погляд, ніби шукаючи відповідь на свою тисячу й одне запитання чи хоче вона цього. Дейенеріс у відповідь просто потягла поділ його футболки і стягла її з нього. Джон знову її поцілував і цього разу спустив її сукню вниз. І приховувала ця вовняна краса дуже гарне тіло, останню деталь якого прикривали білі мереживні трусики. Хлопець знову її поцілував, а ліву руку запустив під тонку тканину. Одним пальцем він спочатку попестив її складки, після чого занурив його всередину. Дені застогнала в поцілунок, але не розірвала його. Джон підключив одразу ще два, знайшов прихований клітор і взявся катати його між пальцями. Цього разу Дейенеріс розірвала поцілунок щоб голосно скрикнути від задоволення. Тоді Джон зірвав з неї трусики і припав до її піхви губами. Він лизав і цілував її вульву так ніжно, наче це було щось із скла. Таргарієн тільки видавала задоволені зітхання і стогони. Джон знову ввів в неї один палець і знову змусив її голосно стогнати. Так тривало хвилин десять, поки Дені голосно не скрикнула і затремтіла від задоволення.

- Джон… О Джон… Я… Я… - вона не могла збудувати нормальне речення.

- Я теж тебе кохаю. - шепнув він, а потім зняв з себе штани і боксери.

- Який великий. - Дені облизнулася.

- Будь обережним. Я давно не мала чоловіка.

- Буду, кохана. - Джон легко поцілував її в губи, а потім просунув всередину кінчик. Дені зітхнула від приємного дотику, що послужило схваленням. Він ковзнув глибше, і ще, і нарешті ввійшов до кінця. Дейенеріс болісно скривилася, і він знову поцілував її. І в застиглому стані почав пестити її груди. Від цих дій Таргарієн потекла ще більше. Сноу вирішив що можна і почав рухатися.
Дейенеріс була неймовірно туга. Її стінки стискали його член так щільно, що він боявся набирати темп. Він виймав майже повністю і повільно входив до кінця. Дівчина в цей момент стогнала і стискала своїми тендітними руками його спину. А ще весь час просила не зупинятись. Поступово він відчував як вона стає ще більш вологою і що рухатися стає легше. Тоді Джон прискорився. Стогони Дейенеріс перейшли у крики. Хто так востаннє кричав від нього? Точно не Іґрітт. Стоп, чому він під час кохання з Дені думає про інших?! Краще зосередитися на блондинці, що зараз закочує свої фіалкові очі від задоволення. Що він і зробив.

Це протривало близько півгодини. Джон задихався, його член пульсував, готовий до миттєвої розрядки. Дейенеріс вже не стогнала і не кричала, а тільки легко пищала від задоволення. Сноу відчув близькість фіналу і шепнув їй:

- Я зараз кінчу.

- В мене, Джон, в мене. Я твоя і тільки твоя. Наповни мене до країв.

Джон не знав від чого прийшла розрядка - від її слів чи від її піхви. Дені одночасно з ним здригнулася і покрила своїми соками всю його довжину. Джон в той же час заповнював її своєю спермою. Кілька крапель впали на простирадла, а коли він вийняв, з її глибини потік невеликий струмінь білої рідини. Та Джону було байдуже. Він щойно трахнув свою давню пасію і сталося це з її прохання. Таке навіть не могло приснитися. > Ігор Бобало: - Це було неймовірно. - прошепотів він лігши з боку від неї.

- Це було прекрасно. - відповіла Дені. - Ти справді кохаєш мене?

- Так. А хіба ти не хотіла сказати мені те саме - Джон впав у ступор.

- Я хотіла. Але вагалася. Та зараз я не вагаюсь. Я кохаю тебе, Джонні.

У Джона в цей момент запурхали метелики в животі. Він кохає Дейенеріс Таргарієн, а вона кохає його. Він думав що кохав Майю чи Іґрітт, та насправді він навіть не розрізняв потяг і кохання. Та зараз усе стало на свої місця…
                                                                                                                                    ___

Дейенеріс дотримала слова, що День закоханих стане їхнім днем. Рівно через рік у цю саму дату вони одружилися. Весілля було гучним і веселим. Санса та племінниця Дені Рейніс були просто ідеальною парою дружок. Джон ледве знайшов для себе дружб - скрегочучи зубами він узяв Теона Ґрейджоя за старшого, а молодшим став його університетський друг Семвелл Тарлі. Дядько Нед та тітка Кейтлін просто замкнули його разом з матір’ю та нареченою в кабінеті дядька, і після години суперечок було вирішено що весілля відбудеться у Вінтерфелі. Мама за тиждень до весілля не хотіла відпускати сина нікуди, адже знаний гульвіса Теон пильнував його щоб разом з такими ж неодруженими недоумками як Ремсі, Гаріон Карстарк та Джон Амбер-молодший влаштувати гучну холостяцьку вечірку. Джон не хотів цього, та на жаль його характер був надто піддатливим якщо довго просити. Та зрештою всі гострі кути передвесільної параної було згладжено, і саме весілля пройшло на ура. Дені в прекрасній білій сукні та з чудовою зачіскою звела з розуму всіх присутніх. Джон на питання чи бере він її за дружину тричі вщипнув себе бо думав що це прекрасний сон. Ще більше його здивував подарунок від Рейгара та Елії - чималий особняк біля Червоних Гір, названий Вежею Радості. Його теща, пані Рейла, просто стирала сльози щастя, бачачи чудову молоду пару. Дядько Нед також радів за племінника і подарував їм три кущі зимових троянд для саду. Їхній перший танець під прекрасну пісню «Ти ніколи не будеш сама»1 у виконанні Манса і його гурту назвали найпрекраснішим із усіх можливих. На що вони скромно усміхалися і дякували тим, хто висловлював похвалу. Все пройшло ідеально.

І навіть через п’ятнадцять років спільного життя їх почуття не охололи. Вежа Радості виправдала свою назву завдяки чотирьом білявим дітям - Еддарду, Дейрону, Алісанні та Рейнірі. Нед народився через дев’ять місяців після весілля. Дей - через півтора року після брата. Близнята Алісанна та Рейніра з’явилися через чотири роки після Дейрона і одразу стали загальними улюбленицями. Особливо для Рейгара та Арії. Арія із Джендрі (Джон теж здивувався як його маленьку сестру занесло в той самий бар) дуже любили обох дівчаток і час від часу брали їх з собою в подорожі, а Рейгар завжди брав їх на знімальний майданчик кожного нового фільму, в якому знімався сам. Елія жартувала що просуває племінниць у кіно ще змалку. На це обоє дівчаток відповідали що хочуть бути такими ж класними акторами як дядечко Рей. І Джон мусив пояснювати їм, що вони не можуть бути як дядько Рей, але можуть як бабуся Рейла. Усі з цього сміялися, але дівчатка одразу підносилися духом.
А літо навіть і не думало закінчуватися…

  • 1це алюзія на хіт Nickelback «Never Gonna Be Alone». Звичайно ж я міг згадати «How You Remind Me» чи «Far Away», але там зовсім інші теми. Ви ж не танцюватимете свій перший весільний танець під пісню про перші місяці після розриву чи про стосунки на відстані.
    Ставлення автора до критики: Позитивне