Яким чином можна зробити людині боляче?
Якщо пошукати в інтернеті, то способів доставлення мук буде багато, але як зробити так, щоб без фізичного втручання заставити людину волати від болю?
Колись я б довго думав над цим питанням і не зміг би знайти відповіді.
Мені ніколи не завдавали нестерпного болю: кидали, ображали, принижували, але все це нісенітниці у порівняні з теперішньою реальністю.
Я чудово проводив час з найкращим другом для якого був просто товаришем, але статус товариша для нього мав велике значення.
Разом їхали турами, грали, відпочивали. Краще дізнавшись про один одного і вирішили відпочити пару днів у Буковелі.
Чудовий час тоді – проклятий зараз.
У Буковелі ми ще сильніше зблизились.
Дні, коли ми просто разом ночували не зможуть зрівнятись з гірським повітрям та тихим сичанням мокрих дров у каміні.
Саме біля цього каміну ми провели нашу першу і найпрекраснішу ніч.
Знаєте секс – це не щось особливе.
Один і той самий процес буде з різними людьми. Поміняються запахи, обличчя, тіла, пози, слова та звуки, але все однакове. Допоки ви не зустрінете справжнє кохання.
Його сильні руки з темними татуюваннями та збите від навантаження дихання були такими рідними та нестерпно потрібними.
Я любив багатьох, але мене ще ніколи так ніжно та правильно не любили.
Ніби його тіло було повністю створене під мене. Ніжні поступові рухи та ледь не приємні відчуття десь в низу, що з кожним поштовхом відступали, а на своє місце приносили блаженну насолоду.
Ніжні поцілунки та шепіт приємних слів.
- Я люблю тебе Спартачок. – Сказав я, коли він лежав на спині, а я у нього на грудях. Втомлені, спітнілі, але щасливі.
- Спи Жень. – Сказав він.
Казкові дні пройшли і ми відправились в тур, любив я ці тури до поки за їхньою волею нічого не змінилось. Перше місто: влучні питання, чудова атмосфера, загравання з публікою, фото та обійми з фанатами, все як завжди.
Дальше як в пришвидшеному режимі був: готель, вечеря та наша спільна кімната для мене і коханого.
Заходячи в неї я вже уявляв, як ніжними поцілунками буду огортати його розмальоване як церковні стіни тіло. Цілуватиму, кусатиму, смоктатиму робитиму все, щоб лише людина, яка подарувала нещодавно мені відчуття кайфу була щасливою.
Але доля, як кажуть, ще та падлюка і коханий не проявляв ніякої зацікавленості до моєї персони та поводився більш холодніше ніж зазвичай.
Він сходив в душ та без слів просто сів у крісло щось читати ніби не звертаючи на мене такого сексуального після душу з вологими кучерями та в білому халаті з логотипом готелю уваги.
Тоді я ще не здогадувався, що різкі та імпульсивні слова на рецепції про одну кімнату на двох та окрему для оператора виявляться моєю власною тортурою.
Я підійшов до нього, мого особистого янгола та демона в одному обличчі, поклав долоні на плечі та почав масажувати, щоб він розслабився, бо виглядав дуже напруженим. Поцілував скули коханого та почав спускатись нижче, але різке відчуття сильного тиску на маківку зупинило мене.
- Що таке Спартачку, ти не хочеш?
- Жень. Тоді я припустився помилки нам не варто було…. Я просто хотів сексу і не подумав, що ти вирішиш, ніби між нами є щось більше. Давай просто забудемо про цю ніч….
- Ох…справді…я здивований, але ти дійсно правий тоді був лише секс…ходімо спати завтра потрібно буде рано виїжджати.
Сну не було, нічого не було.
Просто секс.
Як це в стилі Субботи.
Диявол як боляче, ніби те саме полум’я, яке недавно загорілось в середині, спалювало мене живцем.
Я знову повертався до нашого моменту в Буковелі та не міг від нього відійти, відмовитись чи хоча б щось чорт зробити.
Дияволе, забери від мене свого демона, що спокійно та без зайвої думки спить на іншій частині ліжка з глибокими та безтурботними подихами. Пам’ятаю яким було твоє дихання, коли я був під тобою.
Під ранок остаточно відмовившись від сну я вийшов на прогулянку вуличками міста до відправлення залишалось дві години, тому я мав ще предостатньо часу для обдумування нового життя.
Машина, дорога, прибуття у Рівне о дванадцятій годині дня.
За час подорожі я зміг остаточно змиритись з думками та прийняти їх. Вся команда враховуючи Спартака була задуманою та погруженою у власні переживання.
Гадаю цей концерт буде найбільш неочікуваним для глядачів.
Як говорив Дамболдор «Рано чи пізно ми всі стаємо перед вибором між тим, що правильно та тим, що легко.»
Ось і я свій вибір вже прийняв залишилось лише оголосити.
Місто, готель, різні кімнати та довгоочікуваний концерт.
- Я не можу бути сексистом у мене є книга про протидію насиллю і я завжди згадую свою помічницю, яка мені допомагає і без неї мені було б надзвичайно важко. Знаєте найважливіша людина у моєму житті я вважаю її….
Швидкий жарт зміна теми питання з залу кайф від живого концерту. Прощання фото спілкування з фанатами та кінець
Кінець терапії в Рівному.
Наші дружбі, яка просто перетворилась на моє кохання.
Закулісся та озвучення мого вибору.
- Спартак я хочу припинити знімати подкасти. Давай дознімемо тур і закриємо проект.
- Так ти правий я вже давно хотів тобі про це сказати.
Кінець дня, шоу, дружби та минулого.
Чортовий Буковель курва….
Жень, Жень проснись Женька!!!
Крики і неприємне трусіння заставили мене прокинутись.
Голова розколювалась, очі сльозились, горло першіло, а тіло ніби було залите свинцем.
Голос перестав кликати, коли я відкрив очі та намагався сфокусувати свій зір хоч на чомусь.
- Котику прокинся це лише жар у тебе жар.
Розфокусований зір бачив лише розмиті картинки, а до вух доходив такий колись приємний голос коханого.
- Забирайся до своєї лярви покидьку.
Чи то проричав чи то прокричав хриплим від ангіни голосом Женя.
- Жень ти чого яка лярва? – збентежено питав Спартак шукаючи одяг в який можна переодягнути спітнілого товариша.
Знайшовши потрібне вбрання він підійшов то хворого, змученого та злого Яновича і якомога лагіднішим голосом промовив.
- Сонечко тобі потрібно переодягнутись у тебе жар, ти простив під час катання на сноуборді. Зараз тобі стане краще я чаю тобі зварив поп’єш, ліки приймеш тобі стане краще золотко.
- Лярва на яку ти мене проміняв в Рівному.
Женя був злим, але занадто втомленим, щоб опиратись Спартаку, що почав з нього знімати светра та допомагати одягати нового.
У цей момент коханий здавався Спартакові маленьким голодним котиком, який образився на господаря.
- Ми в Буковелі до Рівного ще не встигли доїхати, щоб я тебе проміняв на когось. Це був лише сон не переживай, – ніжний поцілунок та втома зробили свою справу Женя знову заснув встигнувши лише проковтнути таблетку. Горло нестерпно боліло.
Спартак змучено усміхнувся та згадував їхній перший раз декілька годин тому.
«Головне, щоб я теж не захворів» – подумав Спартак забираючись назад у постіль.
Все ж таки Буковель чудовий.