Повернутись до головної сторінки фанфіку: Прощання

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

Судженого і конем не об’їдеш?

***

 З чого б почати цю розповідь… Мабуть з того моменту, коли світ охопила епідемія, і говориться не про ту, про яку ви подумали, о ні! Ця епідемія сталася згодом, чи то від шкідливих викидів у атмосферу, чи то Сили Вищі так вирішили задобрити людство після тяжкої боротьби та перемоги над тиранією. Проте факт залишається фактом: світ змінився коли люди почали отримувати парні мітки. Науковці ламали свої світлі голови над новим феноменом, кидалися з мостів, не довівши своїх теорій; прудкі й не дуже журналісти публікували щодня статті де звинувачували олігархів одного за іншим в черговому випробовуванні якихось пестицидів на бідному населенні, яке вочевидь пішло не за планом, бо й багатіїв це теж зачіпило; а от митці будь-якого відгалуження кайфували від такого повороту реальності, бо парна мітка за якою можна відшукати соулмейта — скарб для натхнення! Ширилися численні цікаві історії, люди ділилися різноманітними враженнями. Ставлення до нового явища гасали від одного кутка до протилежного. Світ урізноманітнили новими, незвичними за формою та різного забарвлення знаками.

Проте, якщо основну властивість міток виявили досить швидко, то от залежність часу її появи від міри дорослішання, статевого дозрівання та знаку зодіаку довели лише десятиліттями після. Природа була милосердна та нагороджувала кольоровими візерунками осіб готових до відносин. Але водночас природа була й безжалісною…

***

Кінець звичайнісінького робочого дня, коли Лютий мабуть згадав, що він — це невід’ємна частина холодної зими і краще пізні заметілі, ніж без них зовсім. Сніг стелився дорогами та дахами багатоповерхових споруд. В одній з таких, в теплі, в добрі, за барною стійкою сидів чоловік, котрий лише вранці отримав свою мітку. Чудовий подарунок до Дня Святого Валентина, міг би хтось подумати, та не Макс. Закарлючка була дрібна, неяскрава, якась сіра та туманна, ніби хто підтер чи неякісно наніс тату. Чоловік знав, що доля вкотре нагнула раком і не принесла при цьому жодного задоволення!

Навіть до реєстру можна було не вносити фото цього насміхання у вигляді довічного штампу на лівій руці. Він знав яким буде вердикт… але, про всяк випадок скористався додатком для пошуку соулмейта. Хаа, хто б сумнівався в результаті: “Прийміть найщиріші співчуття! Нажаль ваша споріднена душа відправилася в інший світ! Проте наша компанія може запропонувати чудову альтернативу — “Don’t be alone”, ця програма зуміє підібрати бажаного кандидата для знайомства лише за 29.99, а якщо ви придбаєте абонемент на місяць — 49.99. І лише для вас діє супер пропозиція 79.99 на ЦІЛИЙ РІК. Поспішайте, пропозиція дійсна лише сьогодні. Інакше вам доведеться заплатити 160.99.” І кнопка на весь екран телефону [BUY NOW].

Яка геніальна людина без серця це придумала? А що, якби Макс не знав про значення блідої поганки на руці заздалегідь? А що, якби він все життя тільки того й чекав, що появи своєї спорідненої душі на цьому світі?

Покидьки думають лише про власне збагачення, їм все рівно на ваш душевний стан.
Думки чоловіка перервало повідомлення на телефоні: “Тільки сьогодні сеанс з кваліфікованим психіатром можна замовити за 59.99. Абонемент на місяць…” Чоловік злісно вимкнув телефон.

Мабуть добре, що в його сім’ї є людина, що народилась під тим же знаком, бабуся теж Скорпіон. Саме від неї він ще в дитинстві дізнався про маленькі штампи на тілі, зовсім як ті кумедні, що він ставив у шкільному зошиті чи на руці. Жінка повідала про можливість знайти ідеальну людину для себе, ту, яку визначила доля, та про випадки, коли все йде не так гарно та казково. Інколи природа над нами сміється. Показує те, що насправді не підходить, чи чого вже просто не існує. Але, навіть так, старенька жіночка стала прикладом того, що сіра мітка — не смертельно, з нею можна мати щасливу сім’ю, люблячих людей. І все ж, Макс був засмучений. Чому він не народився трішки раніше, чи пізніше? Чому його позбавили можливості мати когось свого чи ж свідомо, самостійно відмовитись? Мабуть, не будь він геєм, сіра мітка не так би давила на свідомість та усвідомлення, що шанс знайти партнера на все життя сьогодні конкретно так зменшився.

Часом стає себе шкода, а часом шкода інших. Цього зимового вечору він думає про людину яку навіть не знав, шкодую та тужить, адже вона покинула цей світ!

Алкоголь привідкриває можливість бути чесним хоча б з собою, зізнатися, що Макс в душі романтик, хоч і не покладав дуже великих надій на зустріч соулмейта, але в голові були ідеї, плани, мрії. І випивши другий стакан віскі з льодом, від якого в теорії не мало бути похмілля, чоловік захотів остаточно “відпустити” свого соулмейта. Звільнити від уявних кайданів себе. Написати лист. Попрощатись.

Привіт. Сьогодні я дізнався, що тебе більше нема на цьому світі. Мені шкода.
Мені сумно, бо не буде навіть шансу для НАС. Не буде зустрічі, як у фільмах: з коханням з першого погляду чи після першого сексу. Ми не пройдемо через чарівний період зустрічань, коли пізнають одне одного неквапливо, обережно, з квітами та цукерками. Не буде першої сумісної подорожі, яку б я спланував від а до я та зробив тобі сюрприз. Не буде чаю чи кави в ліжко, я не скуштую твої, а ти мої кулінарні шедеври. Ми не гулятимемо вулицею тримаючись за руки, та уникнемо знайомства з батьками.
В нас не буде нормального Дня закоханих, коли пари поринають у святково-шоколадну атмосферу присипану цукровими сердечками. Не буде жодних сумісних святкувань…
Я не поділюся своїми страхами й турботами, ніколи не дізнаюся ким був ти і що хвилювало тебе.
Мені навіть не випав шанс пізнати і сказати КОХАЮ
Я лиш можу писати ПРОЩАЙ.

Макс списав весь аркуш, що вдалося отримати від бармена. Літери були маленькі, але лягали в акуратні рядки. Залишився останній штрих. Чоловік відідвинув стакан, та поставив перед собою скляну чорну попільничку, яку прикрашали червоні сердечка — дуже символічно. А після підпалив папірець тримаючи за краєчок. Прямокутник палав шпарко, і чоловік мріяв, що й його туга мине так же швидко. Лише коли пальці припекло він відпустив палаюче прощання дотлівати в романтичній попільничці та відсунув її геть. Чергова добавка алкоголю мусила допомогти ще трішки в тиші та наодинці пожаліти себе, понити, що не справедливо так обділяти лише скорпіонів. Лише собі, бо комусь він про це не скаже, залишить за звичною посмішкою та виглядом “у мене все добре”.

— Що, теж нема з ким святкувати? — підсів масивний чоловік, що чимось нагадував охайного ведмедя.
— … — Макс лиш відвів погляд від майже порожнього стакану, та окинув швидким поглядом незваного співрозмовника.
— А мені он щастя привалило… така споріднена душа, що очі б мої краще не бачили. Ну дійсно, ліпше все брати у власні руки! Хочете послухати? — а тоді, мабуть згадавши правила етикету, прудко додав. —  Можу відсісти, якщо заважаю.
— Залюбки послухаю! — Макс добродушно усміхнувся. Життя має продовжуватись…

 

~~~

 

Буду вдячна за участь в акції #продублюй_будь_ласка, про яку почитати можете тут: 
Акція #продублюй_будь_ласка | ФУМ|ФАНФІКИ (fanfic.pp.ua)

  А ось тут знайдете всі посилання куди можна продублювати: https://t.me/yayatyts/187

Примітки до даного розділу

За ідею про соулмейтів: дякую @liza_kharkiv
 https://twitter.com/liza_kharkiv/status/1611837502486200321?t=XMACtax17lDrfgkkcELyQA&s=19

    Ставлення автора до критики: Обережне