Бачать небеса: Цзишу терпіти не може клопотати на кухні. Ні, ви не подумайте, готувати він мало того, що вміє, так ще й робить це просто відпадно. У чому ж таки справа? Все просто: він обожнює їжу свого коханого чоловіка. Часто А-Сюй може сидіти годинами, любуючись на те, як Лао Вень щось куховарить.
Проте зараз, дивлячись на розслаблене спляче обличчя свого серденька, у нього з’являється дуже нав’язливе бажання приготувати йому сніданок. Тому Чжоу тихо виплутується з обіймів Кесіна, який, навіть крізь сон, не захотів відпускати його, та йде в сторону кухні. Стараючись робити все максимально тихо, він ставить гейзерну кавоварку на плиту. Коли кава закипіла Цзишу швиденько налив її у дві чашки. В одній з них, яку повинен отримати Вень, на дні лежить вишневий сироп, трошечки цукру та вершків(нічого з любов’ю свого чоловіка до солодкого він зробити не міг та, признатись чесно, й не намагався), а в іншій, яка мала дістатись йому, на денці був лишень цукор. Він обережно перекладає їх на піднос. Потім швиденько ставить на канфорку пательню й розбиває туди два яйця, ставлячи біля них декілька сардельок. Коли вони виглядають готовими, а їх запах розлітається по всій кухні, голова компанії «Чотирьох сезонів» перекладає їх на тарілку, яку ставить на піднос до чашок, та направляється в сторону спальні.
Акуратно відкривши двері ногою, він помічає, що його благовірний починає прокидатись й сонно шарпити рукою по ліжку в пошуках зникнувшої «грілки».
Не знайшовши свого чоловіка, він сідає, стараючись розплющити очі, що викликає в Цзишу купу найніжніших емоцій до цього дурачини. Він вирішує все-таки підійти ближче, завдяки чому Лао Вень чує запах кави та свого сніданку. Коханий пана Чжоу, з горем пополам, звикає до світла і бачить свого чоловіка в піжамних шортах з кошенятами, з розпатланою зачіскою та неймовірно ніжною посмішкою, який тримає срібнистий піднос з двома чашками та тарілкою.
В його грудях розливається хвиля(вірніше цунамі) кохання до його благовірного, як люблять називати один одного Кесін з Цзишу, і чоловік тихо каже:
–Добрий ранок
Чуючи у відповідь м’яке та неймовірно лагідне:
–Добрий