Замальовка

День народження Оксани був 2 тижні тому, а дівчата лиш тепер зібралися відсвяткувати. А все тому, що Інна вийшла з декрету і потонула в роботі. Зрештою подружкам набридло слухати її відмовки, вони підстерегли її під домом та буквально викрали. Попередили її чоловіка, запхали Інку в авто та відвезли до сауни. Там витрясли втомлену з одягу, заштовхали в парилку, вмачали до басейну і розгорнули закуски.

• Їж, кицю, їж. Нам ще за Оксанкине здоров’я пити. Нам напівтрупи не потрібні.

Розімліла Інна ліниво жувала салат і  кайфувала. Нарешті ні одної думки в голові за місяць. Юльчик розлила усім шампанського:

• Ну, Ксеню, за тебе! – підняла келиха Аня, - Давайте вип’ємо за те, щоб ти померла, - Тут вона зробила драматичну паузу, - І труну тобі щоб зробили з тисячолітнього дуба, якого сьогодні посадять
• Тьху, ти, Господи! Нюся! Я ледь після першої фрази копита не відкинула, ну! Хто так робить? Треба випити, - видихнула Оксана і вижлуктила напій до дна.
• Ну, а що… - протягла Аня, - Хіба довгі роки життя – це не те, що можна бажати? Зрештою, ми не молодіємо.
• Нюся, я розумію, що Влад за тебе на дофіга старший. Та чи не зарано ти себе хорониш? Я, наприклад, себе ще дівчиною вважаю, молодою жінкою, на крайняк. Але аж ніяк не бабусею!
• А у нас з Юрчиком, наче друга молодість, - вставила Юльчик, - Кльово ж! У всіх одна, а в нас є можливість  пережити все ще раз, але з дорослими мізками!
• Ну, круто, звісно! Наливай.

Цього разу тост казала Інна.

• Пливе через річку черепаха, а ній змія. Черепаха думає: «Якщо скину її, вона втоне, але мене вкусить і мені гамба» Змія думає: «Якщо вкушу її вона мене скине і мені гамба». Так і доплили до іншого берега. Так вип’ємо ж за жіночу дружбу! Хай ми у тебе завжди будемо, Ксю!
• …………
• Ви мене вирішили доконати сьогодні? – верескнула Ксюха.
• Ти не права! – Юльчик закусила шампунь оливкою, - В мене Юрчик каже, що такої дружби, як у мене з вами ще пошукати. Інші чоловіки ревнують до подруг, а він – ні.
• А взагалі, змії вміють плавати, - сказала Аня, - Їм нема потреби на інших плазунах кататися.
• Ні, ти скажи, - Не могла заспокоїтись Оксана, - Я у наших стосунках хто? Черепаха? Чи зміюка?
• Чшшшшш! Ксю, згадай себе після декрету. Не ти забула, як всі реактиви називаються і не могла згадати, як що робиться? Ну, втомилась людина. Ну, буває.
• Ксеню, я, чесне слово, за дружбу хотіла випити. Я тебе дуже ціную і дорожу тобою.
• Гаразд. Забули. Давай, Юля, добий мене!
• Мій тост простий – за шалений секс, в карколомних позах… Як у нас з Юрчиком!
• Ну, хоч так, - Зітхнула Оксана і залпом перекинула келиха. Вона вже зрозуміла, що чимшвидше нап’ється, тим легше їй буде сьогодні любити це зборисько рідних кіз.

Після третього тосту розмова пішла веселіше.

• Ну, хто почне? – підморгнула дівчатам Ксеня.
•  
• Давайте я, - зітхнула Аня, - Коротше, в мене чомусь все ламається останнім часом, просто горить в руках! На шафі-купе дверка зійшла з рейок. Кран потік якогось бена. Влад не встигає все ремонтувати. Вже так обурюється наче я спеціально. Сьогодні ось ввімкнула пилосос, а він не сосе. Розібрала його, вимила. Взяла старий. Старий теж не сосе. Розібрала і його, вимила… Здається, в цьому домі сосу лиш я, але чистіше від цього не стає. Що я роблю не так?
• Ой, це прибирання задрало, - зітхнула Інна, - Вдома прибирай! На роботі прибирай!..
• А в мене Юрчик клінінг викликав цими вихідними, - закотила очі Юльчик, - А ввечері ми в чистесенькій квартирі і в гарному настрої, випили вина з фруктами та влаштували рольові ігри. Іннусь, ви обов’язково спробуйте з Саньою, вам сподобається , що й про прибирання забудете.
• Ой, Юльчик, я щось не в настрої для таких експірієнсів. В ПМС – я зла й недобра. А Саня узагалі дратує! Сперечається весь час зі мною… Я йому кажу – не біси мене! В мене ПМС, я тобі зараз вухо відкушу і на цьому наша дискусія закінчиться. А ще жартики його дурнуваті типу – опа! Хто загубив попу? – і вщипнути за м’яке місце. Бррр!  - Інна нервово повела плечима і ковтнула з келиха.
• А в мене Юрчик пам’ятає, коли у мене місячні. Напередодні закупляється солодощами там усякими, смаколиками і витягує із шафи тепленький пледик, щоб пі рукою був.
• Дайте їй хтось лимон! – простогнала Аня.
• Юльчик, ми за тебе, звичайно раді, але не від щирого серця, - сказала Оксана.

• А в тебе шо там, Ксю?
• Та ось до похресника минулого тижня їздили. Купили велосипед на День народження. Він тепер усім розказує, що ось мені мамуня подарувала. А я сиджу і думаю, знаєте що? Що отак приходиш, даруєш і стаєш частиною чиїхось спогадів – чума взагалі!
• За це і вип’ємо, - салютнули келихами дівчата, - За добро і гарні спогади про нас.
• Вип’ємо. Але ще хочу сказати, Іннусь хай тебе Аня до психотерапевта заведе, не подобаєшся ти мені щось.
• Та я уже й сама про це думала. Але ось… ну, прийду я і що йому скажу? В мене ж наче все норм. Типу дядя лікар я тут з жиру бішусь, може випишете мені таблеточку до жопи прикладати?
• Ха! – вигукнула Нюся, - Закладаємось, що я тобі зараз знайду причину до нього піти з першого разу?
• Ну, давай!
• Дівчата, перебийте руки!
• Отже, Інка,як ти спиш?
• Ох, - зітхнула дівчина, - А що таке спиш?
• Ну, ось бачиш! Розкажеш про це, а далі він сам буде питання задавати. Або можеш ще про дратівливість повідомити і вуаля!…Ей, ти що тут плакати надумала?
• Дівчата, - зняла краплю із вій Інна, - Я вас так люблю! Що б я без вас робила взагалі, ну?
• За любов, - Виголосила Ксю і всі потяглися до неї бокалами.