На вулиці слякоть, важкі черевики Мікаси гупають по калюжах, та абсолютно не переймається такою дрібницею як купа багна. Вона впевнено прямує до зупинки і чекає маршрутки, вона вже знає що на неї втикатимуть літні люди і тикатимуть пальцем в «тупу малолітню готку», як добре що вона підготована до цього. Забита маршрутка під’їжджає до зупинки і у діви лише в голові проноситься «мрія».
Мікаса проходить всередину оплативши проїзд і знаходить місце де можна хоча б за щось вхопитися, на сидінні біля вікна сидить дівчина, біля неї бабулька і тій вже вичитують лекцію про те яка вона мразота і не поступається місцем жінці. «Все по канону» - думає собі Мікаса і одразу чує «хвойда» від вже знайомої бабуськи.
В що ти вирядилась?! Та тебе таку ніхто заміж не візьме, намурзалась, вся в чорному! – так звана готка лише всміхається на це, ось і настав час її таємної зброї, вона дістає навушники і підключає їх до смартфону, гортає плейлист і вмикає гурт mother mother – body, як різко маршрутка тормозить і та ледве не летить на бабульку і на дівчину яку та ж бабулька вже прокляла. У дівчини світле волосся і як мікаса може помітити хитра посмішка. Вона якось не помітила як її телефон опинився в руках тої, та в свою чергу щось там набирає, потім мікаса чує невдоволене «їбані айфони» від тієї ж дівчини, але від шоку вимовити нічого не може.
Проте та досить швидко повертає телефон законній власниці, з розгорнутою телефонною книгою де вбитий контакт «Енні» і прапор невідомої мікасі країни, внизу написано «подзвони мені :)».
Та просто ховає телефон в кишені, а невідома Енні встає і виходить з маршрутки на зупинці, щелепа Мікаси так і відвисла б, якби не турботлива бабця яка штовхнула ну на поручень обличчям щоб швидко зайняти вільне місце. Решту поїздки Мікаса тупо не запам’ятовує в її голові образ тої дівчини зі світлим волоссям і наглими руками.
Та чалапає додому, холодне повітря трохи бадьорить, та дівчина все ж задумується. Може подзвонити зараз? Вона вирішує спочатку загуглити прапор, гугл видає що це прапор Лівану, ну і що за хуйня? От вона зараз подзвонить і дізнається!
Вона набирає невідомий номер і з кожним гудком дедалі більше сумнівається у правильності своїх рішень. «А що як мене зараз хапнуть і продадуть на органи? Або ну в сексуальне рабство? Може це взагалі помилка… А може я схожа на покоївку і мене хочуть найняти? Ну для покоївки у мене на взутті забагато багна напевно…» її думки обриває жіночий голос з якимось неймовірним шумом на фоні
Так сподобалась що одразу зателефонувала?- самовпевнено лунає голос Енні
Що…? – лише розгублено відповідає Мікаса
Мені трохи незручно ляси точити, напиши мені пліз на будь який месанджер або я тобі напишу, темна феє
Еее… видає мікаса – ок, Тільки почекай, а нахуя ти прапор Лівану вписала?
Якого нахуй Лівану ти що не знаєш як лгбт прапор виглядає?- перекрикує фоновий шум Енні
Боже ти йобнута чи криворука блять звісно зна- слова обриваються гудками. Ну охуїти.