Повний текст
Та хіба ж сльози показник болю?
болю, що рве нутро і роз’їдає волю?
болю, що приходиться ховати від усіх,
бо боюсь я жалості, що йде за болем.
Чому білі шрами на плечах, руках, ногах
ніхто не помічає, наче їх й немає.
Бо для всіх сльози показник болю.
Всім важливі тільки сльози,
бо в їх думках це показник болю,
але біль не виражається сльозами.
Він виражається словами,
але хто ж зверта на них увагу,
чи якщо я тверда мов камінь,
це значить що не маю я болю?