Повний текст
Все роз’їдає мене зсередини,
але ззовні я все ще гарна.
Коли вночі думок лавини
знову накотять свої сніжні хвилі
на моє серденько з глини.
Глина крихка, але тверда.
Прямо як я.
Та чи можу я бути просто твердою?
Тільки якщо зсередини
мене не будуть роз’їдати
оточуючі виродки та лавини.