Повний текст
А що, як я цілком свідомо,
тонучи у річці цій скрутній,
кажу, що людям невідомо
і що знайомо лиш мені одній.
І з жахом дивлячись на мене
мене жаліти починають.
Хоча самі живі лиш ззовні.
Всередині вони гнилі.
Цілком можливо, що я як всі.