Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
1 Знахідка
2 Всупереч Смерті
3 Павутина з минулого
4 Ліквідатор
5 Ховаючись за рамки
6 Квітки відьми
7 La Luna del Cacciatore Місяць Мисливців
8 Зірка Водолія
9 Пристрасті розпалюються
10 Ревність
11 Еліксир довголіття
12 Ми суть одна, зрощена із двох
13 Колекціонер
14 Ритуали
Ритуали та обряди
15 Астрал. За межами простору
16 Хатні посиденьки
17 Втопись в моїй душі
18 Коли твій чоловік яутжа
19 Несподівані гості
20 Лють
-Ну, все приїхали, сказав Яр’рез, довізши мене в трофейно- ритуальну кімнату, зупиняючись, та кладучи свій трофей на стіл. Поглядаючи на мене, через плече. -Знаєш треба тебе буде познайомити, з Бураном. На нім до речі також можна верхи їздити й кататися . Сказала я , зіскакуючи на підлогу з спини свого чоловіка. Знову не втримавшись та поплескавши його рукою по сідницям. Ледь втримавшись шоб не задерти його юсу доверху, та вкусити за пружну м’якушку зубами. -Ти зараз дограєшся з вогнем люба, що я тебе прямо тут на підлозі візьму.. й плюватиму на брудні руки з уманівської Поганої крові. Заявив Яр’рез повертаючись різко до мене, нервово перебираючи закривавленими пальцями, та світячи своїми очима. - Ні, ні, не треба мене лапати руками з брудною кров’ю тих тайожніків. Фу. Вона ще й не відпереться з одягу. Заявила я, піднявши свої руки до гори. -От потім можна буде нам зайнятися собою, прийняти ванну , почухрати спинку одне одному. Говорила я, мрійливо, погладжуючи спину Яр’резу. Від почутого він й сам замріявся, прислухуючися як мої пальці гуляють по його шрамованій шкірі , і промурчавши як кіт, хаотично перебираючи всіма мандибулами. Коли порядки ти наведеш з отим гівном що лежить дохле в кімнаті, а решта трупозів на дворі ще валяються.. Додала я, взявши у руку жмуток валар, та погладжуючи їх пальцями - Порядки, хоч зараз. Сказав мені Яр’рез, перервавши своє урчання. Й труснув головою, відкидаючи валари назад. - Тобі покажу як діє розчинник.. Не відволікай.. Сказав він, почалапавши у свій кутик, й присівши там, почав копирсатися кігтями у якомусь пуделку… -А той Буран чому постійно його немає в хліву? Спитав він, поглядаючи на мене , та хмурячись . - Та бо він, напівдикий. Живе в своє задоволення. А немає тут, бо зайнятий , зробив собі невеличкий табун з кобилок яких увів у містян, от їх ревниво й охороняє тепер… Сказала я , й підійшовши до Яр’реза зазирнула що він там робить, й запустила руку у його голову. Зітхнувши він забув за своє пуделко, поставивши його відкритим на підлозі, та відкинувши свою голову назад обперся об мої ноги. - Буран охороняє свою сім’ю, тепер розумію чого його немає тут. Сказав він мені, задерши свою голову, підставляючи під мої руки свою шию. Та прикриваючи повіками затуманені очі. Я й сама полюбляла такі процедури, пестощів Яр’реза, відчуваючи наповнююче мене тепло, коли пальці ніжно торкалися до його шкіри, я йому віддавала себе, і він віддавав мені себе, астральне злиття двох споріднених між собою душ.