-Ну, все приїхали, сказав Яр’рез, довізши мене в трофейно- ритуальну кімнату, зупиняючись, та кладучи свій трофей на стіл. Поглядаючи на мене, через плече. -Знаєш треба тебе буде познайомити, з Бураном. На нім до речі також можна верхи їздити й кататися . Сказала я , зіскакуючи на підлогу з спини свого чоловіка. Знову не втримавшись та поплескавши його рукою по сідницям. Ледь втримавшись шоб не задерти його юсу доверху, та вкусити за пружну м’якушку зубами. -Ти зараз дограєшся з вогнем люба, що я тебе прямо тут на підлозі візьму.. й плюватиму на брудні руки з уманівської Поганої крові. Заявив Яр’рез повертаючись різко до мене, нервово перебираючи закривавленими пальцями, та світячи своїми очима. - Ні, ні, не треба мене лапати руками з брудною кров’ю тих тайожніків. Фу. Вона ще й не відпереться з одягу. Заявила я, піднявши свої руки до гори. -От потім можна буде нам зайнятися собою, прийняти ванну , почухрати спинку одне одному. Говорила я, мрійливо, погладжуючи спину Яр’резу. Від почутого він й сам замріявся, прислухуючися як мої пальці гуляють по його шрамованій шкірі , і промурчавши як кіт, хаотично перебираючи всіма мандибулами. Коли порядки ти наведеш з отим гівном що лежить дохле в кімнаті, а решта трупозів на дворі ще валяються.. Додала я, взявши у руку жмуток валар, та погладжуючи їх пальцями - Порядки, хоч зараз. Сказав мені Яр’рез, перервавши своє урчання. Й труснув головою, відкидаючи валари назад. - Тобі покажу як діє розчинник.. Не відволікай.. Сказав він, почалапавши у свій кутик, й присівши там, почав копирсатися кігтями у якомусь пуделку… -А той Буран чому постійно його немає в хліву? Спитав він, поглядаючи на мене , та хмурячись . - Та бо він, напівдикий. Живе в своє задоволення. А немає тут, бо зайнятий , зробив собі невеличкий табун з кобилок яких увів у містян, от їх ревниво й охороняє тепер… Сказала я , й підійшовши до Яр’реза зазирнула що він там робить, й запустила руку у його голову. Зітхнувши він забув за своє пуделко, поставивши його відкритим на підлозі, та відкинувши свою голову назад обперся об мої ноги. - Буран охороняє свою сім’ю, тепер розумію чого його немає тут. Сказав він мені, задерши свою голову, підставляючи під мої руки свою шию. Та прикриваючи повіками затуманені очі. Я й сама полюбляла такі процедури, пестощів Яр’реза, відчуваючи наповнююче мене тепло, коли пальці ніжно торкалися до його шкіри, я йому віддавала себе, і він віддавав мені себе, астральне злиття двох споріднених між собою душ.