Любов моя, я лиш тобою п’яний,
Весь світ розплився, сховався у тумані,
Я сам пропав, лиш тільки ти одна
Моїм очам, що дивляться всередину, видна.
Так, пригубивши кубок сповнений зорі,
Себе забувши, я знайшовся у тобі… (Велика Касида. Ібн аль Фарід)
-Й не лише це, я ще можу тебе випадково з’їсти. Сказав він, напівжартівливо і напівсерйозно , притискуючи мене до себе й голосно принюхуючись. Й руками нетерпляче забираючись мені під блузку , мало при тому не порвавши її своїми кігтями. -Добре, але перед тим як ти мене їстимеш, я з себе все скину, бо ти в моєму одязі або заплутаєшся кігтями або порвеш все на клапті. Згодилася я , вибараючись з під ковдри та не хотячи з теплих рук коханого, знімаючи все з себе, під непереривний стрекіт Яр’реза та погляд його очей двома червоними вугликами палаючих в темноті. Блузка полетіла геть, а за нею приєдналися штани та вся моя спідня білизна. Стрекотання замовкло коли я хвацько застрибнула назад під ковдру, осідлавши Яр’реза зверху, в темноті я не бачила на відміну від нього. Але зате через то посилилося відчуття в декілька разів. Руки Яр’реза пройшлися вздовж по моїх стегнах , наче вивчаючи голе тіло й піднялися вверх , зупинившись на грудях, мнучи їх випуклості , легко потираючи та стискуючи обережно між двома пальцями горошини сосків . Відправляючи мене своїми дотиками у вир дивних надчутливих вражень, коли від тих його дотиків до моїх грудей починає зароджуватися там якийсь вогняний торнадо , віддаючись по цілому тілу вихром пожежі а головним центром займання стає ділянка між моїми ногами. Погасити під силу цей ненажерливий вогонь в середині лона, саме йому своїм членом. От догралася з вогнем.. подумала я. Згадавши як в конюшні раділа насилуючи бідного зв’язаного Яр’реза, раз за разом, доводячи його та насолоджуючись тим, як він не знав куди себе діти , від вперше так отриманих почуттів, а тепер вже він постарається відірватися зі мною на повну… Думала я ледь втримуючись на нім, щоб не встромитися на його пробуджений орган який відчувала під собою. Тож почала нетерпеливо їздити по його стегнам, стискаючи їх ногами. Яр’рез від того тихо загарчавши сів , перехопивши мої руки хапаючі його за стоячий член, завівши мені їх за спину. -Ну Яр’рез , хочу тебе цілком в собі відчути, вистарчить тої прелюдії.. Розхникалася я. Й відчула на своїх грудях тепло від його дихання й шершавий вологий язик, яким він прийнявся орудувати по моєму тілі, ще по ходу діла торкаючись обережно моєї шкіри своїми мандибулами, визиваючи своїми діями ще окрім вогняних імпульсивних вихрів по цілому тілу, ще дрижаки від гусячої шкіри. Язик Яр’реза лизнув мене по шиї, а потім між грудьми заокруглюючись над одною, та потім другою половинкою, підібрався до горошинки по центру, забираючи її до свого рота, легко притискаючи мій чутливий сосок між своїми іклами , тут по моїм відчуттям так вдарило, наче вже крізь мене пропустили електричний струм. Вигнувши спину як кішка, та відхиляючись трохи назад , обхопила Яр’реза ногами за талію, відчувши як його достоїнство впирається у мене , він відпустив мої руки, нахилившись за мною, довгі коси з його голови впали на мене, не довго думаючи запустила йому свою руку в його густу гриву темних еластичних відростків. гладячи їх, перебираючи та пропускаючи крізь свої пальці, та вилизуючи їх своїм язиком. Рубінові очі світилися напроти моїх. Одним легким рухом Яр’рез ввійшов у мене не на повну довжину, стримуючись та даючи звикнути мені до розміру та об’єму свого пенісу. А цільне лоно моє звісно спочатку трохи навіть злякалося та закомизилося коли у нього проник такий велет, віддалося все пронизливою білю аж до п’ят. Яр’рез відчувши це здригнувся , намірившись перервати банкет… Мотивуючи що це не страшно, у нього є ще один орган яким він може мене вдовільняти там. А доставляти біль він мені не хоче. Сказав він , закривши свої палаючі в темряві очі. Але я його добре відчувала як й він мене. - Яр’рез, ну ти чого.. я цнотка , тобто ти у мене мій перший самець, й треба ту дірку розпрацьовувати, а не хухати на мене та дмухати як на порцелян. Сказала я йому це намацавши в темноті рукою його притиснуту мандибулу й легко за неї потягнула пальцем, його очі знову загорілися в темряві червоними вугликами, й від моєї грайливої витівки й від почутого. - Я тебе нікуди не відпущу, а ще прив’яжу до ліжка за руки та ноги , осідлаю тебе й твій член й буду гвал.. Недоговорила я бо Яр’рез рикнувши припечатав мене собою в матрац, припавши до мене поцілунком , й знову проникаючи в моє вологе лоно своїм органом. Лоно моє на цей раз прийняло його з усією голодною похіттю та пристрастю, переростаючи в палке кохання коли двоє стають одним й час зупиняється. -Люблю тебе мій античний Бог, прошепотіла Яр’резу здригаючись під ним в екстазі.. -Люблю тебе моя Королево, в унісон почула від нього, також дрижачого в екстазі. Рука моя ковзнула по його голові, та плечам з розсипаними по ним довгим косам. Який же він гарний, мій Яр’рез. Подумала, аж лоно зжалося тугими імпульсами пройшовшись по напружену ще більше члені, коханого. Заким наші з’єднані тіла не охопили хвилі одночасного оргазму, пройшовшого як цунамі після землетрусу. Член Яр’реза пульсував, біля самої матки, зрощуючи та затоплюючи теплою спермою моє голодне лоно. Обійняла його, притисшись своїм лобом до його лоба, відчувши його жарке пришвидшене дихання на своїх губах.
Яр’рез полоскотав мене по лиці кінчиками своїх кістяних бивень. Й відкинувся назад на лежанку, руками обіймаючи мене у відповідь та підхоплюючи , не виходячи з мене ліг на спину. А мені було комфортно лежати верхи на ньому, відчуваючи його орган в середині себе, та гладити руками його сильні плечі та торс. Здивовано прийшла до висновку що забагато любові не буває. Хоч вроді би здавалося що за сьогодні вже не має бути у нас сил, на любовні ліжкові баталії. Проте відчуваючи на своїй спині пальці Яр’реза який наче граючись своїми кігтями легко виводив по мені якісь узори.. -Знаєш мені здається що ще хочу тебе .. Сказала йому потершись носом об свою руку. Яр’рез застрекотав, його очі горіли в темноті як дві червоні лампадки. - Я такої ж думки, але боявся обтяжувати тебе.. -Я тобі зараз як обтяжу.. Пробубніла я. Напруживши стінки свого лона стискаючи в собі його зразу ж пробуджений член, та рухаючись плавно по нім вверх-вниз стегнами. -Ну як обтяження любий? Спитала в нього перевівши дух. Яр’рез голосно засопів у відповідь, обхопивши руками мої сідниці. Та змінюючи позу, вкладаючи мене знов під себе, його коси розсипалися по мені вкриваючи собою груди та напружений живіт . Тепер вже я руками обхопила його за спину, гладячи сліди давніх побоїв та легко обводячи їх нігтями. Його рухи були на цей раз сповільнені, не спішні, він входив дуже глибоко, намагаючись заповнити мене собою повністю. Замість дикої пристрасті та похоті , з кожним його поштовхом у себе я наче вмираю та відроджуюсь , від ніжності яка накочується. Знову й знову гладжу його спину, та руки , пропускаю крізь пальці його довгі коси, торкаючись до шиї. Запам’ятовуючи кожну деталь на ньому. Мені зовсім не хочеться відпускати його, я би багато що віддала, щоб це тривало з вічність.. Але фізично тіло здається , сильно здригаючись у його руках від неконтрольованого почуття. Немов влучений у мене електричний розряд блискавки що пронизав мене від кінчиків пальців до маківки голови, яскравий оргазм занурив у вир, й я опала стомлено чіпляючись за його плечі та захоплюючи за собою. А потім я почула , як завмерло його дихання і відчула в собі ритмічну пульсацію. Обхопила його голову руками притягуючи її до себе, та вкладаючи на себе, погладила по косам, та по колючим надбрівним дугам рукою.. -Це було щось таке неймовірне, що важко описати.. Промовив він тихо, прикривши очі. -Любов вона саме така.. Дійсно важко це все описати. Відповіла я, погладивши йому руку якою він тримав мене. Відчуваючи що очі злипаються і я починаю куняти ,поклавши свою голову на подушку, те саме відчув й Яр’рез, декілька раз зівнувши та кліпаючи очима. Вчорашній та сьогоднішній день нас добре так струсонув , переповнивши подіями та емоціями.
За ніч, я ще декілька раз пробуджувалася від рику Яр’реза у сні, хоч він й далі спав. Його голова лежала там же, на мені де я її поставила, притискаючи до себе та притримуючи рукою за коси.. А ві сні його мордувало одне і те ж видіння у якому він притискав своїми к’ічті-па Іларію до стінки, й вона гнала його геть від себе.. -Ні, ні.. промовив Яр’рез у сні здригаючись. -Ти мене не пробачиш.. Збудилася від того , сонно моргаючи, та обхопивши рукою його за шию, іншою погладила по голові, тримаючи її там. Здогадалася що його мордує та не пускає. Подумавши сказала. -Пробачаю тебе сонце моє, пробачаю.. бо люблю тебе й тільки тебе, цілком й повністю.. Відпусти ці спомини.. не мордуй себе. -Ти не спиш люба? Червоні очі , здивовно привіткрилися спалахуючи в перед світанковій майже темряві, дивлячись на мене, як я над ним опустила свою голову. Кігтиста рука обережно погладила мене по лиці, кінчиками пальців. -Я голосно хропів? . -Та ні , все добре , ти не хропів, заспокоїла я його, чмокнувши в лоба та вмостившись на подушку, взявши його руку в свою. Інша його рука лягла мені поперек ноги, обійнявши. -Так солодко пахнеш.. Як же я тебе люблю, моя Іларія. Сказав він , відкинувши свою голову назад, та легко куснувши мене за шию, та лоскотаючи її мандибулами. Не довго думаючи з відповіддю, взяла рукою його під голову, за коси, відвела назад вмостивши на подушку, з задоволенням вампіра провівши другою рукою йому по наставленій до мене шиї , вкусила, потім сама себе перелякавшись, поцілувавши місце укусу, зарилася лицем у косми Яр’реза, поклала свою голову на його плече, рукою погладивши груди, від чого він застрекотав на всю кімнату, обіймаючи мене. Та натягуючи на нас ковдру, ще трохи повозившись , ми заснули в обіймах одне одного , коли на дворі за вікном вже все пробудилося.
Але коли добре змордуєшся в марафонах кохання то спати після того можна в любий час доби, й якось тоді паралельно що зараз на дворі, ранок день, вечір чи ніч.
Яр’рез збудився першим але йому зовсім не кортіло особо рухатися на лежанці щоб ненароком не збудити свою кохану. Яка солодко спала на ньому замість матрацу та подушки, розмістивши свою голову йому на груди, а ногу закинувши на його ногу, обнімаючи його одною рукою за торс. Ковдра сповзла кудись на бік, являючи кімнаті та павукам на стелі, картину легкого еротичного характеру, двох сплетених між собою голих тіл. Одне тендітно жіночне з блідою порцеляновою шкірою, та каскадом рудого волосся розкиданого по спині, а інше могутнє, чоловіче, схоже на статую античного бога з рельєфами м’язів, та з темною шкірою з сріблястими розводами, та не земним лицем з виділяючимися на нім глибоко посадженими очима червоного кольору, та великими мандибулами, приховавшими заховані за ними довгі ікла в роті. Яр’рез з почуттям ніжності у погляді розглядав посапуючу на нім Іларію, взявши в руку руде пасмо й вправно пропускаючи його крізь свої кігтисті пальці.. Така тендітна полюбила такого монстра як я… Думав він, замислившись. Заким теплі пальці Іларії не взяли його за підборіддя, потерши його. -Знову ти за своє, мій любий… Такий критичний до себе.. Може вистачає? -Ти читаєш мої думки? Збентежився Яр’рез. -Читаю твої, так я й ти мої. Й хватить на себе думати всяке недобре, мені плювати як там про вас думають в галактиках. Для мене ти не монстр, а мій єдиний самий прекрасний самець у світі, та всесвіті.
- Твій самий прекрасний самець, вчора.. чи це було ще позавчора… Вбив чотирьох уманів у лісі, під час своєї прогулянки. Заявив мені Яр’рез дивлячись на мене зверху своїм пронизливим поглядом. Хм.. Чотри це не погано, як на прогулянку, ще перед тим плюс два вовкулаки.. - А черепи тих чотирьох вбитих де? Спитала я , змінивши свою позу на Яр’резі, підперши свою голову рукою, так щоб можна було лежати й дивитися на нього. Рука з чорними кігтями, щось по мені виписувала на стегні кінчиком свого кігтя. Червоні очі не моргаючи заглядали мені в очі, проникаючи у думки. Тепер після нашого з’єднання , це було відкрито та легко. - Я їх голови не брав, зате гарно повішав їх тіла на дерева до гори ногами, знявши шкіри та обпатравши їх.. Вони мене назвали якимось дивом та ще кимось, мій вигляд їх так перелякав. Сказав Яр’рез радий з того, згадуючи своє полювання. -А ще в тих уманів були шкіри вбитих тварин і якісь залізяки видно для ловлі тих тварин.. Так думаю. - Правильно думаєш любий, це були мисливці, їх завжди в навколишніх лісах повно, вони полюють на тварин та ставлять на них капкани. Тварина яка попаде лапою чи ногою у той капкан, приречена на страдницьку смерть. Навіть якщо й вирветься з того капкану відгризши собі лапу, то потім помирає від кровотечі або хиріє не в змозі вижити у лісі на трьох лапах.. Але ти будь обережний Яр’рез, умани, всі озброєні та хитрі. Ніколи не вір жодному з них. Сказала я, йому. Він не витримавши , схопив мене руками обнімаючи, тулячи до себе. - Добре обіцяю бути обережним з уманами. А щодо довіри, я ніколи нікому не довіряв все своє життя.. Крім тебе , моя Королево.. як я люблю тебе, до безтями.. Руки Яр’реза , обіймаючи мене помаленьку спускалися по моїй спині до низу, легенько лоскотаючи мене своїми кігтями по шкірі -Ах, як би я тебе зжерла мій солоденький .. Заявила я , піднявши та запускаючи свою руку до його голови у довгі коси, та трохи відтягуючи його голову назад, щоб грайливо вкусити його за відкриту гарну шию, та легко провести по ній язиком, після чого треба ще й зацілувати кожен шрам та шрамик які видніються на його грудях, не спішно опускаючись то піднімаючись далі по згибах його тіла..
На маленьку мить відірвалася від нього, з інтересом заглядаючи у його затуманені очі. Він акуратно нахилився до мене , притримуючи рукою за обличчя. Потершись об його руку щокою, поцілувала його поміж відкритих мандибул у ікла, легенько куснувши його за верхнє ікло.
Коли твій коханий не має губ як люди, зате має чотири мандибулами з бивнями, та повну рожеву пащу довгих гострих ікол на двох щелепах, то треба вміти імпровізувати пристосовуючись до його рота. Те саме у нього й зі мною було, проте нам це не заважало ми швидко пристосуватися до своїх поцілунків.
Яр’рез не відстаючи у цій справі , обережно перехопив мене легко за губу затискаючи своїми іклами, а потім наче нехотячи відпускаючи, лизнув, мандибулами обхопивши мене за лице й ми зімкнулися разом в лагідному трепетному поцілунку. Я торкнулася руками його голови зануривши свої пальці у його коси, такі приємні теплі, та еластичні. А він мене міцно притиснув до себе, обхоплюючи руками . Наші поцілунки були солодші за мед, й це все дурманило, занурюючи нас у стан неземного щастя і солодкої ейфорії.
Як же він обожнює все затягувати , нікуди не спішити, розтягуючи час прелюдії , всюди дістати своїми руками , погладити, потиснути, а як не руками, то своїм язиком попестити то груди , то живіт, то мою шию. Перевернувши мене на ложе , й забравши мої руки від себе подалі, особливо від свого пенісу , ігноруючи моє незадоволення від того. -Хитрун, а може хтось хоче побалувати тебе, а ти … ой.. Замовкла поспішно. Пальці Яр’реза вправно занурилися в мою вологу щілинку між ногами, граючи мені в середині на відчуттях, як скрипаль смичком по скрипці. Довгі кігті ще доповнювали ефект, ледь торкаючись до точки G. Від чого, моє тіло саме по собі здригнулося аж перехопило подих , що мусила вчепилася двома руками за матрац для підтримки. …-Так ти мене й балуєш моя люба , сказав він світячи червоними вогнями своїх очей, та витягуючи свої мокрі від рясних виділень пальці з мого лона, та злизуючи їх звідти своїм язиком. -Така вся солодко - кисленька, приємненька , мокренька, аж всю охота вилизати та з’їсти до дна … Яр’рез лизнув мене по напруженому животі, опускаючись нижче пупця, а його руки обхопили мене за ноги, не даючи поворухнутися. Довгий шершавий язик палко проник в глибину очікуючого його лона, хазяйнуючи там, як повноправний правитель волгих мокрот, ледь натискаючи кінчиком на клітор та точку G. Відправляючи мене у рай переповнений відчуттів, в голові почало все плавитися та плисти , а тіло наче зірвалося з скали у провалля, падаючи у безмежність … Здригаючись від хвиль буйних оргазмів, відчула на собі руки Яр’реза за які й ухопилася тримаючись за нього. Перевівши подих віддувалася від потрясіння. Яр’рез облизуючись як кіт після сметани, лизнув мене за руку, потершись об мою ногу головою, та радий собою. А я не зовсім була рада, бо мені охота було і його довести до такого самого стану. Притягла його за руку до себе, а то ще чого то знову розпустить свого язичка по гарячим точкам. Чмокнувши його у мандибулки. Провела легко нігтиками по його напруженому від дотику животі, торкаючись його стоячого камінцем члена рукою, ніжно проводячи пальцями по вологій головці, обхопила його там, іншою рукою вкладаючи Яр’реза на спину. Тепер мій час господарювати, подумала я, вмощуючись зручніше біля лежачого Яр’реза та тримаючи його дракона в своїх руках. Та опускаючи до нього свою голову нижче. Коли моє гаряче дихання ледь торкнулося його совбура, а язик легко вислизнув з рота , ковзнувши по самому кінчику його ерекції , Яр’рез втратив своє самовладання , його дихання стало уривчастим , а коли мої губи зімкнулися навколо рожевої голівки , пропустивши її в жаркий та вологий рот , він й зовсім відкинув свою голову , та майже втопившись нею у подушку, а пазурі вчепившись у матрац пропороли у нім дірку, а я в той час весело заскочила на нього верхом, осідлавши Яр’реза, впустивши його у себе, та перемістившись під нього. Рухи його стегон наповнилися силою та швидкістю, насолода та напруга між нами зростала змушуючи напружуватися всі м’язи по тілу. Припіднімаючи стегна назустріч йому , та притримуючись руками за його плечі. Ми були близько. Ще зовсім трохи й прорве нас наче дамбу. Відчула я. Яр’рез також відчуваючи наше звільнення штовхнув себе у мені так глибоко наскільки міг. Дихання збилося, тіла забилися від хвиль, одночасно оргазму , член Яр’реза приємно пульсував у мені по всій довжині , похований у лоні до самої основи. Голова Яр’реза змучено сперлася об моє плече, гарячим лобом, тепле дихання лоскотало мені шию.. Обійнявши його не захотіла від себе відпускати, погладивши рукою його по довгим косам, розипаним по його плечам та спині, а ще й по мені та на лежанці. -Та не задавиш ти мене, не бійся, не порцелянова я. Заспокоїла я його, переконавши на собі прилягти впавшого з сил коханого. Так й не вийшовшого з мене, але мені це подобалося відчувати його в любому стані. В тишині поротяжно забубулькав мій живіт , протестуючи довго і нудно від голоду. Хазяйка забула за нього зайнявшись коханням нон-стоп. -Треба дійсно щось пожерти буде нам, а то ми тут одне одного закохаємо до смерті, здохши від голоду. Буркнула я на вухо Яр’резу , сопівшому мені у шию. Він щось буркнув не зрозуміле у відповідь. -Що що? - Я би щось випив, та поки лінь так рухатися , не охота ставати з такого затишного теплого ложа. Сказав він з двійним смислом. - А коли пожрем то можна продовжити банкет, моя люба. Язик грайливо лизнув мене по шиї.
Й заким я підозріло зазирала, у його примружені рубінові очі щоб побачити чи це він серйозно каже мені чи жартує , то він ще й потерся об мене головою, як великий кіт-муркіт. Навіть й подібні вібруючі звуки до котячих, видавав десь там в глибинах грудей. Від чого очі в мене стали круглі як тарілки. -Це ти так вмієш гарно муркотіти, як великий тигр? - Це перший раз так в мене вийшло. А до нашої зустрічі не було якось нагоди й часу муркотіти.. -А так то я багато що вмію, не тільки гарно муркотіти, а ще гарно воювати та вбивати, знімати шкіру , брати черепи й … - Й затрахувати до смерті свою Королеву.. Розреготалася я , та чмокнувши його в нахмурений лоб, перевала тим перелік Яр’реза, таки тим його добре збентеживши. Від чого він відірвався з неохотою від мене, плюхнувшись спиною на матрац, та потім сідаючи на нім. - Ні, не правда, я тебе не затрахував до смерті.. Перше це приємне, а інше не зовсім. - Ну, це так для сміху умани кажуть, любий. Сказала я , також піднімаючи свій зад з лежанки, та припіднявшись обійняла Яр’реза ззаду, притиснувшись до його спини, та нахиливши над його плечем свою голову з розкуйовдженим волоссям . -Дурне у них порівняння, як й жарти дурні, сказав Яр’рез повернувши до мене голову , лоскотаючи своїми мандибулами мене по щоці, та обхоплюючи своєю рукою мою голову. - Але як серйозно.. то втопився у тобі, згорів у полум’ї кохання, й це все чимраз тим стає ще сильнішим.. -Люблю тебе мій хороший Яр’резе .. мій дорогий.. сказала я, ще міцніше його обіймаючи. Там де двоє люблять одне й ніякі більше слова не потрібні. -Іларіє моя солоденька, можна я тебе по закону яутжа зроблю своєю офіційною дружиною? Спитав він зазираючи мені у вічі , перехопивши мене рукою, й всадовивши перед собою. - Так милий мій, звісно що можна, моя відповідь тобі тільки ТАК. Відповіла я. На що він зняв з кінчика своєї косички золоте колечко з символами на нім, й вдягнув мені його, на безіменний палець правої руки. -Який гарний.. Хотіла ще щось сказати йому, але мої слова застрягли клубком у горлі.. То просто пірнула у його обійми, заховавши лице у його коси. -Ми тепер офіційно чоловік й дружина не тільки по яутівському звичаю, дорогий. -Тут також є звичай, одягати своїм нареченим каблучку на праву руку. -В нас на Яутжа-Прайм це роблять тільки самці.. Не дарма я так ігнорував всіх яуток. Тепер я зрозумів що Кетану мені пририхтував кращу долю. Яр’рез аж розмравкався як великий котяра , від моїх обнімашок притуляшок. Також мене обнімаючи у відповідь. - Яр’рез а як ця штука називається на твоїх косах? Спитала я. Бо багато чого мене цікавило з ним зв’язаного але завжди щось траплялося , й тоді питання випаровувалися у простір, витаючи там, та очікуючи на свій повторний шанс. - Ця штука, кільце називається -унтар. Їх Елдери, старійшини Сендару , одягають на коси-валари тим яутжа які відзначилися у спец завданнях. А так, ще коли я був Арбітром то мені їх й начепили за знищення особливо небезпечних ізгоїв… -Слухай, ну то ти солідно їх нашинкував .. Пролепетала я відкривши з подиву рота, та порхаючи руками перебираючи його за коси- валари. - Я старався, це мені подобалося, моя робота Арбітром, й воно того було варте, щоб тепер побачити твій відкритий з подиву рот. Заявив він, скориставшись вмить моментом щоб всунути свій язик до мого рота, лоскотаючи мене ним та своїми мандибулами. Й прилетівші питання від того знову почали випаровуватись з голови. Заким неочікуванно знову подав голос дзвінко репетуючи мій голодний шлунок. Яр’рез відірвавшись від мене тільки клацнув своїми мандибулами на це. -Він нагадує тобі , що треба пожерти . Сказав він нахиливши голову, та прислухаючись до мого живота й голосно пошкріб кігтями себе за ногу. -Йди накорми його а то буде заважати потім нам своїми вересками. - Тебе також треба накормити добряче , не дозволю щоб я жерла, а мій муж голодував та гримів кістьми. Заявила я піднімаючись з лежанки. -Я не голодую, не звик багато їсти. В мене не бурчить як у тебе в животі, люба. Сказав він встаючи та потягуючись у повний ріст. На що у мене знову відкрився рот до пупця. -А ти й правда так апетитно виглядаєш що тебе кортить з’їсти, весь такий атлетичний моє античне Божество. Яр’рез надівши на себе свою юсу розвів руками. -Будеш далі таке говорити, моя смачненька, то я за нього не відповідаю , сказав він, показавши пальцем на те що прикрила юса. Я поспішно прикусила язик. Гайнувши до шафки з одягом. Вділа на себе спідницю та блузочку. А на голові то зозуля гніздо звила. Волосся хаотично розплелося й заплуталося . Добре Яр’резу з його валарами й розчісувати їх не треба. -Ти куди? Спитала я його, розплутуючи свій рудий колтун, та дивлячись як Яр’рез направився до дверей. - Мені треба освіжитися, облитися зимною водою. -Ммм.. добре.. -Сонце, там ще ті дві смердючки з вовкулак в кагаті лежать твої, думаю ти їх винюхаєш по запаху. Сказала я, врешті розплутавши колтун з волосся. -Ну так.. Але двоє то якось замало, треба буде поповнити нашу колекцію. Сказав Яр’рез, засвітившими своїми червоними очима та зникаючи за дверима.