Перша їхня зустріч відбулася, коли Драко був млявим, мокрим і відстороненим, а от сам Поттер сміявся в роздягальнях Міністерства зі своїми друзями-аврорами, хоча команда Мелфоя виграла благодійний матч — завдяки блондину — і він насправді не бачив нічого смішного в ситуації апонента.
Насправді нічого смішного, нічого, з чого можна було б сміятися… Але коли глянув між ніг Гаррі Поттера, ковтнув.
Коли погляд знову піднявся, брюнет звернув на парубка увагу, його сміх затих, брови насупилися. Він схопив рушник і обкрутив тканиною талію. Драко здригнувся, розвернувся й пішов геть.
Вдалося аппарувати до квартири, перш ніж прийшло розуміння, що від нього все ще тхне. Тому що не прийняв душ.
Через великий член Поттера.
А згодом не міг перестати шукати його. Мелфой виявив, що неуважний на міждепартаментських зустрічах. Замість того, щоб сконцентруватися, він аналізував, як сидить Гаррі: ноги широко, злегка сутула спина. Щоб звільнити для нього місце, очевидно. Або щоб похизуватися. Хоча ніщо в його обличчі не видавало ні самовдоволення, ні зарозумілості.
Насправді, здавалося, Драко приділяв доволі великий шмат уваги цьому під час зустрічей, очевидно не підозрюючи про власну промежину, розпатлане волосся та потьмянілі ґудзики на формі.
Юнак втягнув носом повітря. І все ж підтекст був ясним: він потребував місця, щоб дихати, витягнутися, щоб…
— Містере Мелфой. Ваша команда готова?
Міністр Шеклболт. Блискуче.
Парубок прочистив горло.
— Так, сер. Ми були готові вже протягом тижня.
Він знову перевів погляд на Поттера. Це були аврори, які не змогли знайти докази, необхідні для створення бюсту. А в Драко було заклинання необхідного їм обладнання.
Погляд Гаррі був спокійним, коли вони зустрілися очима. Брюнет кліпав очима, поворухнувся в кріслі, і Драко зібрав усі свої сили, щоб не зиркнути туди .
Тоді глибоко вдихнув і відвів погляд.
Він сподівався, що більше не побачить цього виродка в Містеріях, але Поттер був скрізь, увесь час. Можна було подумати, що він планує стати наступником Шеклболта, маючи безліч ниточок, за які можна тягнути в інших відділеннях.
Найбільше дратувало, що ніхто не мав нічого проти. Усі виглядали вдячними — наче це не було страшною проблемою, щоб Обраний дихав у шию, поки ти працюєш.
Не те, щоб той забагато дихав. Здавалося, що справді прагнув допомогти, а не зловживати чужою працею. Навіть не вдавався до похвал. Він просто… Виглядав щасливим, що може допомогти.
Ідіот .
І чим більше спускався на рівень Драко, тим більше хлопець страждав, дивлячись на те, як він іде — цей швидкий, упевнений крок, який натягував штани на м’язи його ніг, сідниць… Що іноді ніби обіймало тканиною те, що, як знав блондин, було справді видовищним…
— Мелфою.
— Гм, що?
Поттер стояв біля свого стільця, його промежина майже на рівні очей Драко. Він був досить близько, щоб можна було відчути запах лаванди в пральному засобі та лісовий аромат крему після гоління. Говорячи про гоління, Гаррі воно було потрібне. Що Мелфой помітив, коли нарешті перевів погляд із дуже очевидної опуклості штанів, так це його… Ну, гаразд, гарне обличчя.
— Я щойно запитав, чи не хочете Ви ще раз переглянути характеристики. Знаю, що вже майже шоста. Сьогодні я трохи забарився. Маю на увазі, це може почекати до завтра, але…
— Я можу зараз.
— Ох. Так. Добре.
А потім Поттер сів своєю дупою на край столу Драко, і, клятий Мерліне, це було дуже близько.
Якимось чином парубок зібрався й провів половину часу, поки Гаррі кружляв поруч, переглядаючи разом документи. Інша половина, як і очікувалося, була витрачена на марні спроби ігнорувати слона в кімнаті.
— Мелфою.
Тепер Поттер звучав пригнічено.
Драко рішуче глянув йому у вічі.
— Що?
Брюнет підвівся.
— У тебе є… Проблеми зі мною?
Юнак лиш посміхнувся:
— Хіба я не мав їх завжди?
Гаррі стиснув губи. Драко намагався стримати погляд.
— То що, це все? — запитав Поттер. — Нічого, що потрібно вирішувати, Мелфою? Тому що ця операція вимагає від нас обох ясності, розумієш? Вона потребує…
— Я знаю, чого вона потребує.
Слова пролунали жорстко. Але потім, дідько його візьми, юнак знову глянув на нього . Цього разу швидко. Тому що приходило усвідомлення, чого потребує, і це сміливо дивилося йому в обличчя.
— Так, — сказав Гаррі, з голосу зникло тепло, а на його місце прийшло тихе збентеження. — Тоді гаразд. Ти, е-е, береш участь у благодійному матчі? На наступних вихідних?
Згадалися гострі відчуття: як сидів на мітлі, як ловив снич з-під носа Поттера, бив його… І, в біса, теж був побитим у відповідь.
Подумав про заповітні роздягальні, гарячу воду, легкий сміх хлопця, його чарівний член…
— Так… Ем, так. Так.
Гаррі кивнув.
— Добре. Тому що команда без Вас — нісенітниця. Я маю на увазі, що вони дуже й дуже невмілі.
Тоді він усміхнувся, поправив мантію й пішов, як завжди цілеспрямовано. Гарячий, чортяка.
І вигляд, як він крокує геть, майже не поступався його появленню.
Майже.
Справа була складною, але успішною. Матч був неймовірно жорстоким. Ішов дощ, усюди багнюка. Поттер переміг його до снича, але лише після п’яти годин гри, яка більше нагадувала битву.
Обидва повільно виходили з поля. Гаррі, тому що роздавав автографи своїм шанувальникам. Драко, тому що думав про синці, які були… Ну, усюди.
Коли підійшли до душу, залишилося лише кілька людей, і поки він намилився, усі, крім Поттера, пішли в паб, щоб залити свої біди чи відсвяткувати змочену перемогу.
Мелфой вирішив не дивитися, хоча промежина Гаррі була досить близько, і якщо Драко нахилиться хоч на міліметрик ліворуч…
Але коли глянув, то побачив, що Поттер уже нахилився праворуч і…
— Ти перевіряєш мою дупу? — випалив блондин.
— Що? Ні!
Гаррі поспішно випростався й почав намилювати свої пахви, наче мав до них якісь принетзії.
Мелфой відчув, як до щік прилив жар. Серце прискорило ритм. Він ковтнув і нахилився ліворуч, вирішивши глянути самостійно.
І кінчив би, якби власний член не був напівтвердим. Прутень Поттера, вісім дюймів у стані спокою (прим. ред.: а це приблизно 24 сантиметри.. бідна дупця Драко)… Юнак ковтнув… Зростав.
Він мав лише мить, щоб і оцінити, і жахнутися, тому що Гаррі раптово кинув мило на підлогу душової кабінки й закрокував до нього: швидко й упевнено, ніби у своїй мантії аврора, і, чорт забирай, це треба було бачити… Та сама могутня хода, але повністю, цілком і блаженно оголена; гарячий, мокрий і незрозуміло розлючений, він крокував у душову кабіну Драко.
— Задоволений? — крикнув він, широко розводячи підтягнуті руки. Темні соски, пошрамований живіт, що інтенсивно здіймався… Мелфой відчув слабкість до цього тіла.
— Тобто?
Він не хотів, щоб це прозвучало тупо, але Поттер, здається, сприйняв саме так.
— Ну, ось я! Ось воно. Розважайся, скільки хочеш! Думаєш, я цього не чув? Не знаю, який він до біса великий? Вважаєш, що це приємно, коли на мене витріщаються й сміються, і ніби вислови «а що, якщо не влізе» зовсім не зачіпають? А, Мелфою? Невже переконаний, що я хочу зробити боляче своїм коханцям? Що я отримую кайф від жартиків про це? Тоді вперед! Насолоджуйся! Я знаю, що ти вмираєш через це, виродку.
Драко кліпав очима.
— Ти… Ти думаєш, що я хочу з цього пожартувати? — і, побачивши різкий погляд партнера, додав: — Про тебе?
Гаррі кліпав очима, усе ще відчуваючи бурю, хоча тепер знову поверталося збентеження, і блондин подумав, що це настільки неймовірно сексуальний вигляд, що…
— Чого ти тоді хочеш? — запитали замість відповіді.
Іронічний сміх пролунав раніше, ніж Мелфой встиг його зупинити. Крива посмішка викликала в Гаррі смертельний погляд, коли той був ще на ногах.
Але цей погляд зник, як тільки Драко опустився на коліна.
Він провів руками по стегнах Поттера, почув, як той різко втягнув повітря, а тоді взяв долонями цей чудовий член — Мерліне, він був таким теплим, а шкіра такою шовковистою та м’якою — і взяв його в рот.
— Що ти…? Ох, дідько…
Мелфой ніби обійняв губами важку голівку. Він попрацював руками (однією — над товстою основою органа, іншою — навколо своїх сосків) і обхопив щоками величезний член Гаррі.
— М-м-м, — не зміг стримати розчарований стогін, коли голівка висковзнула з його рота.
— М-Мелфою, що…?
Драко засміявся біля члена й поцілував шкіру, щоб поглянути на хлопця.
— Ти справді так повільно сприймаєш, Поттере? Я смокчу твій член — невже це для тебе новина?
Драко торкнувся язиком уретри, такої рожевої й готової, і перлина змазки на ній сяяла невимовно хтиво.
— Просто… Мерліне… Я…
Юнак поцілував ділянку під голівкою. Тоді прошепотів:
— Так, Поттере?
Але потім Гаррі грубо підняв блондина. Невже він проти..? Мелфой насупився, боячись втратити момент, перед тим, як його розвернули й притисли до стінки душової, а потім болісно схопили обидві половини дупи.
— Це довбаний злочин — мати такий гарячий зад, — промимрив позаду Поттер.
Драко заскиглив. А потім Гаррі засунув свій член між сідницями й почав тертися.
— Повір мені. Так буде краще.
Хлопець уперся в стіну й застогнав. Поттер притиснув сідниці партнера до свого члена й штовхнувся, важко й волого дихаючи.
— Трясця…
Парубок розсунув ноги.
— Тримай їх разом, — порадив брюнет.
Але його проігнорували й натомість вигнули спину.
— Мелфою, ні.
Його руки міцніше стиснули шкіру Драко.
Він ще більше вигнувся:
— До біса, я не можу.
— Можеш. Просто дай мені трохи змазки, гаразд?
Драко почувався трохи божевільним від бажання відчути член Гаррі всередині себе.
Поттер сердито зітхнув. Але парубок відчув приємне тепло лубриканту на нижній частині спини. Була мить тиші, Мелфой чув, ніби серце от-от вирветься з грудей. А потім брюнет набрав трохи мастила й відступив, щоб змастити себе.
— Дідько, нарешті, так, — видихнув юнак.
Тоді пальці — а точніше, їх було два — з яких капало, притиснулися до його входу.
— Так, до біса.
Драко напружився, відчувши, як увійшов перший палець, і заскиглив у відповідь.
Гаррі трахав його повільно й глибоко — сильніше, коли хлопець, важко дихаючи, торкався його руки.
— Перестань, — наказав Поттер. Тоді сповільнився, додав третій палець і знову штовхнув.
— Боже… — вигукнув парубок.
— Добре?
Гаррі штовхнувся й вийшов.
— Більше ніж.
Драко приклався боком до плитки й заплющив очі від щастя.
— Мелфою…
Попередження.
— Боже, зроби це.
— Але ж…
— Поттере, візьми й трахни мене, що складного?
Порив дихання по його вологій шкірі. Обережні три пальці.
Член Гаррі торкнувся його розтягнутого входу.
— Ти знаєш, як давно я хотів трахнути цю дупу? — потім м’якше, але не менш упевнено, додав: — Трахнути тебе ?
І перш ніж Драко встиг щось сказати — він для цього навіть розкрив губи — відчув пекучий, розтягуючий, болючий тиск величезного органу всередині. Він не міг ні дихати, ні відповісти, ні поворухнутися.
Тоді почув Поттера, який благав його:
— Будь ласка, Мелфою. Господи, будь ласка. Більше? Можна? Будь ласка?
Драко ковтнув слину, не переймаючись болем, бо в поєднанні з ним усе було ідеально. Ніби він ніколи не буде закінчиться, і це те, за чим несвідомо сумуватиме юнак.
— Так, — відповів на видиху.
Він розсунув ноги й нахилився вперед. Гаррі вийшов, щоб дати мить спокою. Драко опустив голову й побачив власну ерекцію. А ще помітив, як тремтять стегна Поттера.
Мелфой посміхнувся:
— Трахай мене, дурню. Втрахай це все в мене.
— Мерліне, — видихнув Гаррі. Тоді взяв Драко за стегна й штовхнувся, його бедра різко зіштовхнулися зі шкірою. І це було ідеально. До біса ідеально. Блондин відчув, як реагує його тіло, переналаштовується, відкривається. Власний член наповнився кров’ю й затвердів. Збудження промайнуло по венах, і перш ніж він зрозумів, що робить, почав підмахувати рухам партнера. Трах був гладким, набряклим і болючим, але був найкращим у його житті.
— Поттере… — проскиглив, обожнюючи звуки зіткнення шкіри зі шкірою, які видавали парубки, поки… Ну, чорт забирай, складалося враження, наче це спаровування. Мелфой почервонів, подумавши про це визначення. Його член пульсував, моторошно підстрибуючи. — Господи, твій член…
— Що?
Гаррі сповільнився, його дихання було різким і неврівноваженим.
Драко потягнувся назад і торкнувся свого стегна.
— Це ідеально… Неперевершено… Дійсно казково. Не зупиняйся, прошу.
Поттер рикнув, притягнув юнака до себе так, що той несвідомо видихнув, а потім притиснувся до спини Драко й швидко штовхався, здригаючись. Очі Мелфоя закотилися, оргазм швидко наростав, а потім вирвався назовні, поки він відчайдушно стогнав, перетворившись на сховище найвеличнішого члена, якого коли-небудь бачив.
Драко посміхнувся, притулився обличчям до холодної плитки, а потім дозволив себе використати, повністю втративши лік часу. Через те, що робив Гаррі. Коли Поттер наблизився до власного оргазму, то злегка відсторонився від сідниць партнера, з його горла долинали неймовірно брудні й жалібні звуки.
Потім це нарешті сталося, і він наповнив зад Мелфоя своєю теплою спермою, до біса повільно, його член увійшов повністю, а потім майже цілком вийшов. Це було так чудово, що Драко хотілося плакати. Можливо, він дійсно плакав. Лиш трохи. Поки Гаррі гладив своїми сильними, тремтячими руками його спину, волосся, хребет, стегга — завжди рухаючись, навіть коли сповільнювався, щоб зовсім зупинитися.
Поттер усе ще торкався й бажав його, навіть коли товстий член вийшов і марно хитався між ніг. Руки пробігли по боках Мелфоя, підняли його й притиснули до власних грудей.
— Мерліне, — зітхнув Гаррі, його вологі й теплі долоні були на животі Драко. Його губи — усюди на шкірі.
І тоді нічого не лишилося, окрім як засміятися.