Блакитна єдиноріжка зайшла до хати, втомлена після тривалої праці в стоматології. Дантистом бути складно, але цим фахом цілком можна опанувати. Зазвичай Менуетт приходить з роботи доволі бадьорою, та сьогодні будній день видався дещо виснажливим для кобили, оскільки останньою її пацієнткою була Пінкі Пай.
Тиждень тому велика організаторка вечірок усі ночі поспіль страждала від зубного болю і зрештою наважилася звернутися до лікаря. Менуетт з легкістю змогла виявити причину захворювання, порадивши Пінкі надалі частіше чистити зуби та їсти менше солодкого, інакше карієс міг розвинутися. Спочатку кобилка відмовлялася від дієти, тому що не хотіла розлучатися з кремовими тістечками та шоколадними цукерками надовго, проте найближчим часом Пінкі Пай позбавилася болю. Саме сьогодні вона навідалася до Менуетт, щоб та ще раз оглянула її ротову порожнину. Приймання мало б закінчитися швидко, адже й так було зрозуміло, що зуби здорові, та рожева поні так просто не здавалася. Залишок робочого дня вона просиділа в стоматології й забивала баки дантистці своїми балачками про те, як чудово чистить свої зуби, але більша частина всієї розповіді була переважно пов’язана з усілякими солодощами, а потім діло дійшло навіть до історій «Цукрового куточка». Отже, Менуетт достатньо втомилася, тож зараз їй просто слід було виспатися і набратися більше сил на наступний день. Хіба що, перш ніж лягти в м’яке ліжечко й поринути у світ солодких снів, вона мусила розібратися з турботами вдома.
Річ у тім, що по поверненню додому з роботи Менуетт щоразу доводилося бачити одну й ту ж картину: посеред вітальні, кухні, на дивані чи просто на підлозі валяється п’яна Беррі Панч, а коло неї порожня пляшка бренді та розсипана пачка антидепресантів. Зараз поні звисала вниз головою саме біля дивану. Розсунуті задні ноги лежали зверху, і поза була такою, що можна було спостерігати всі інтимні місця. Не виключено, що фіолетова поні вже встигла дорогою з кимось переспати. Загалом для Беррі Панч це норма. Її ніс почервонів, як і щоки, які вкотре свідчили про те, що вона добряче хильнула чарку. З рота стирчав язик, а на підлозі під головою сформувалася невеличка калюжка зі слини, а, можливо, й того самого бренді.
Так, Менуетт жила разом із Беррі Панч в одній хаті, оскільки в тієї часто виникають проблеми, з якими вона сама впоратися не може. Взяти до прикладу хоча б цю ситуацію з алкоголем. У такому п’яному стані будь-який поні ледве міг дістатися до ліжка, що вже казати про те, як тримати свій будинок в чистоті. До того ж це тривало щоденно, тож Менуетт звикла. Здавалося б, як можна покохати таку безвідповідальну поні, як Беррі Панч? Ну… Менуетт, скажімо так, раніше дійсно не мала до неї особливого потягу. Якщо не брати до уваги один випадок.
***
Це був вечір у барі, у який часто приходили поні, що майже втратили сенс життя, простіше кажучи, невдахи або ж ті, хто завжди мав привід нажертися. Серед таких була й Беррі, фіолетова кобила з пурпуровою розпатланою гривою. Алкоголь вона вживала в таких кількостях, що ледь була в стані сп’яніння не скоїла самогубство. Звісно, її організм вже звик до спиртних напоїв, тож пити їй майже не заборонялося, але під «майже не заборонялося» мається на увазі, що цій кобилі так просто не заборониш! Вона нікого не слухала, постійно плелася до бару, аби як слід похмелитися.
Що ж, тепер головне питання. Яким же вітром нашу Менуетт занесло в такий неприйнятний для неї заклад? Вона прийшла сюди зі своєю подругою Беррі, бо хтось же мусив не спускати з неї очей. Хтось же мав зупинити її, притягнути додому, коли вона нап’ється? З іншого боку залишатися з хмільною кобилкою виявилося ризиковою витівкою. Менуетт навіть не підозрювала, що Беррі Панч може зробити з нею в такому стані. Коли фіолетова поні почала волати незрозумілі матюки й жувати гриву Менуетт, наче це смачна зубна паста, єдиноріжка вже була готова застосувати телекінез, щоб забрати Беррі, але де там! Панч раптово звелася на барну стійку з вигуками на кшталт «почіпайте мою вульву». Уже тоді Менуетт стало настільки соромно за свою подругу, що вона аж почервоніла. На противагу їй сама Беррі позбулася усілякої совісті та сорому. Алкоголь уразив мозок, і тепер кобила геть не розуміла, що коїть.
— Беррі, припини це, зараз же! Злізь зі столу!
Проте вказівки поні з відзнакою у вигляді пісочного годинника були марними. Вона навіть не встигла отямитися, як Беррі Панч миттєво підсунула її писок до свого паху. Далі земна поні знову відійшла назад, спустилася до губів своєї подружки-єдиноріжки та занурила язик прямо тій у рот. Від нестачі повітря Панч зрештою розірвала поцілунок, тягнучись до рогу. Беррі почала пристрасно облизувати його, залишаючи мокру слину, яка потім розтікалася по гриві Менуетт. Та своєю чергою тихенько скиглила. Її дихання почало прискорюватися. Ріг єдинорога містив такі ж особливі нервові закінчення, як і основа крил у пегасів. Між перервою та смоктанням рога Беррі Панч ніжно звернулася до подруги, явно висловлюючи великий інтерес до цієї частини тіла, яка для неї була, немов льодяник.
— М-м-м… Твій ріг на смак, як мнята… Ха-ха…
— Беррі, будь ласка, припини… Ти… Ти п’яна!
Та поні не слухалася. Вона хотіла робити те, що їй заманеться.
***
Згодом Менуетт дещо змінила свою точку зору стосовно Беррі Панч. Так чи інакше вона єдина, кому була не байдужа доля цієї нещасної. Впродовж усіх років їхньої дружби й до початку любовних стосунків. Після заручин кобилки спокійно жили разом. Пізніше їм захотілося дитину, і начхати, що вони не могли зачати лоша природним шляхом, адже можна було скористатися послугами сурогатного материнства, банком сперми чи урешті взяти кобилку з притулку. Однак у зв’язку з тим, що Беррі Панч встигла переспати з різними поні без презервативів, бувши під дією спирту, через певний час вона народила Рубі Пінч. І Селестія знає, хто її біологічний батько чи мати, та наразі це вже не мало ніякого значення.
Шість років Пінчі виховували кобилки. Попри суспільний осуд з боку оточуючих і те, що Менуетт фактично доводилася крихітці не кровною матір’ю, вони залишалися рідними. І хоча загалом колір хутра та гриви Пінчі ідентичний забарвленню Беррі Панч, таких зелених очей, як у неї, не було в жодної з матусь. Іноді кобилка навіть запитувала в Менуетт, чому їхні очі відрізняються, на що та відповідала однією фразою:
«Тому що ти унікальна».
Нехай Менуетт із Пінчі були ані краплі не схожі одна на одну, дантистка все одно вважала крихітку достатньо кровною, адже та була єдиноріжкою, як і вона сама. Вочевидь, це єдина їхня подібність.
***
Дехто б сказав, що в Рубі Пінч зовсім не було щасливого життя через мати-п’яницю. Насправді Панч дуже навіть любила свою доньку і бажала їй кращого в майбутньому. До того ж більшу частину дня вона переважно залишалася тверезою і лише ввечері приходила в бар. Та й для Пінчі бачити свою матір у п’яному стані — не вперше. Маленька встигла побачити багато всього за шість років, тож перейматися вже не мало ніякого сенсу. «Нічого страшного, коли є друга мама, яка завжди допоможе, якщо інша спить», — думала вона.
От і сьогодні Менуетт вклала Пінчі спати, укривши її теплою ковдрою, та не забувала цьомнути лоба. Єдиноріжка вимкнула світло в кімнаті та, повернувши голову в бік вітальні, тяжко зітхнула. Підійшовши ближче до Беррі Панч, яка голосно хропіла, поні м’яко усміхнулася. Ця усмішка могла означати багато чого. Вона чи то відображала безвихідь, чи то просто висловлювала любов. Синьоока кобила перетягнула Беррі на диван за допомогою магії й нахилилася до вуха своєї коханої. Хоча Менуетт і знала, що та її не чує, вона все одно шепнула так, що можна було розібрати заповітні слова:
— Я кохаю тебе, навіть якщо в тебе купа недоліків…