Повернутись до головної сторінки фанфіку: Ніжність?

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

-бери мене всю, сьогодні можна все, все, що тільки забажаєш, абсолютно.-вона лежить на ліжку в позі зірки, і посміхається, хоча в самої в душі кішки шкребуть, і хочеться вити від болю 

Він сміється і припадає губами до її шиї, ніжно цілуючи, легенько кусаючм, і починає її роздягати, без шаленої пристрасті, з ніжністю. Спочатку знімає з неї футболку, цілуючи її плечі, ключиці, лишаючи пару засосів на руках. Потім штани, знімаючи їх, він легко пройшовся губами по коліну, а знявши їх зовсім, припав своїми губами до її, поцілунок був повільним, таким, якого давно не було ні в кого з них(Хоча в них взагалі поцілунків давно не було).проходячи рукою по її ляжкам і ягодицям, він піднімає руки вище, розстібуючи ліфчик, і кидаючи його до решти одягу. 

-Блять… яка ж ти в мене сексуальна…- шепче він, і від таких слів у дівчини починає щипати в очах…

Він бере її груди в свої руки і починає легенько масажувати, роблячи кругові рухи. Потім пощіпує соски, і нарешті, розмашистим рухом, проходиться язиком від середини живота до одної із грудей, іншу все ще тримаючи в руці. Вона видає легкий стогін, від чого хлопець лиш посміхається, йому подобається наблюдати за тим, як вона поступово плавиться в ласках, тому він легенько прикусує сосок, і піднімається знову до шиї, її ерогенна зона. Стогін дівчини, коли він різко спочатку вкусив, а потім ніжно зализав місце укусу, зірвав йому дах. І от рука його вже біля її трусиків, єдиного предмету одягу, що залишився на ній. Хлопець починає їх знімати, і тут терпець увірвався їй… вона заплакала і почала нерозборчиво шептати щось що було похоже на вибачення.

-Ви-ви-вибач… я… я не можу… я зна-знаю що обіцяла і т.д. а-але я не можу, я-я… 

Хлопець звісно м’яко кажучи охуїв від такого повороту подій і на пару секунд завмер, збудження пропало як його і не було,і слухаючи весь цей набір слів, потім обійняв свою дівчину. Просидівши так пару хвилин, він відчув що всхлипи стали рідші і відсторонився дивлячись їй в очі. Вона не витримавши такого пристального погляду опустила погляд, дивлячись на свої голі ноги, заговорила:

-Пам’ятаєш я тобі проспорила тобі день, під час якого буду виконувати всі твої захцянки? Так от… я хотіла зробити це в перших пару днів, що ми в одному місті… але… я просто не можу… я не вивожу морально, вибач…

Вона тараторила це як скоромовку, запинаючись, і непонятно як, так добре підбираючи слова, а після цього підняла погляд на його лице, ніби чекаючи вироку 

-Сонце, ти… МАЛЕ, ДУРНЕ, І НЕ РОЗУМНЕ! –він сказав ці слова з явною награною агресією, від цього їй ніби камінь з грудей зняли, а потім добавив - якщо в тебе не було настрою, то треба було це зразу сказати, ти ж знаєш що я в любому випадку люблю проводити з тобою час? 

-Знаю… але – вона хотіла, ще щось добавити але він приклав палець їй до рота і перебив 

- Ніяких але, якщо ти ще раз так зробиш, не надаю по сраці! – сказавши це, вони обоє розсміялись 

- То сонце… давай проведемо сьогодні час, так як запропонуєш ти? Бо в мене ідей майже немає ‐ він сказав це, ніби соромлячись того, що не знає як можна провести час з коханою дівчиною, але вона привикла до його нестачі фантазії, до його поганої здібності асоціювати, до його перепадів настрою, і до того, що він кохає її, хоч і не так як це зазвичай є.

-Я пропоную зробити банальщину, включимо музику, і будемо обніматись, але в мене прохання… дивне…– вона знову потупила очі до низу і він напрягся

-Якеее? 

- Можемо ми бути без футболок? Без сексуального підтексту! Просто… мені подобається обніматись коли отак… без одягу.. тіло до тіла… –Таке прохання звісно поставило його в тупік, але… чому ні? Сьогодні, він продасть за ради неї і почку, і душу, то, що йому побути без футболки? Тай не лише сьогодні, він впринципі готовий за ради неї на все, вона єдина хто витерпіла його так довго, вона… ах, її маленькі веснушки, що майже не помітні, і її милі повідомлення в 3 ночі… це те, що йому потрібно буде завжди. Хлопець швидко скинув футболку, обійняв своє сонце і накрив їх одіялом, роблячи все на стільки швидко, що вона була навіть спантеличена. Після цього він вручив дівчині телефон, щоб вона включила музику, вона просто включила на 

 

рандом пісню з плейлиста, що вони зробили разом, і відкинула телефон. Притиснувшись ближче до свого хлопця вона тихо прошептала

-Дякую… я тебе кохаю 

-Я тебе теж, сонце– він легенько поцілував її в чоло

-А сердечко де?– жарт, який вона казала кожен раз, коли він відповідав «І я тебе» без сердечка, подавався їй забавним, і умісним

-Моє сердечко в тебе

Тишина… лежать два напівголих тіла, без будь якого натяку на секс чи похоть, лише романтика, лише спокій, і кохання. Вони щасливі

 

    Ставлення автора до критики: Позитивне