Джіні повела Лілі додому ліпити вареники з вишнями, а Гаррі ще довго стояв на платформі, проводжаючи поглядом експрес, який повіз його молодшого сина до Гоґвортсу. Він згадував, як уперше потрапив сюди і відчайдушно намагався знайти потрібне місце відправлення, невідоме жодному маґлівському службовцю. «Оце були часи», — ностальгійно всміхнувся Гаррі і скинув з окулярів оселедця. Тепер він був не просто магом, а отаманом-характерником — найвищим чином на другому рівні Міністерства магії. Велика влада і велика відповідальність.
— Усе ще стовбичиш тут, Поттере, — голос був знайомим, але навіював не надто приємні спогади.
— Мелфою, — Гаррі не треба було обертатися, щоб його впізнати. Драко став поруч, склавши руки за спину, і теж почав вглядатися у слід експреса.
— Вітаю з підвищенням, — мовив він стримано.
— Дякую. Твій син теж сьогодні вперше?..
— Так. Заявив мені, що хоче стати майстром гопака, уявляєш?
Гаррі ледь стримав пирск. Щоб Мелфой — і гопак?!
— Нелегкий на нього чекає шлях, — спромігся вичавити він.
— Можеш сміятися, — здавалося, Драко не хвилювало, що Гаррі з усіх сил кусає губи, щоб не виказати своє приголомшення. — Я теж спершу розреготався. Але він так цим захопився… Не думаю, що зможу переконати Скорпіуса. Він справжній упертюх.
— Схоже, маєш велику проблему, — пробелькотів характерник, таки випустивши короткий смішок, але потому взяв себе в руки і посерйознішав. — Ти ж знаєш, що гопак — це шлях для двох побратимів. Хто захоче стати кревним товаришем Мелфоя?
— Я чув, ти вчив свого сина…
— Зажди-зажди! Ти хочеш, аби Албус подружився із твоїм випло… е-е… Скорпіусом?
— Я хочу, — різко відмовив Драко, — аби ти цьому не перешкоджав. Твій син — один із небагатьох першокурсників, які опанували основи гопака. Певен, Скорпіус уже знає і не проґавить шанс роззнайомитися з потенційним побратимом. Він швидко метикує. Тож коли він це зробить…
— Не кажи гоп, поки не перескочиш. Албус — не з тих, хто ведеться на підлабузництво.
— Авжеж, — скривив губи Мелфой. — Завжди квапившся з висновками. Скорпіус не схожий на мене чи батька. Навіть я це розумію. У такій справі він не стане прикидатися люб’язним. Зрештою, хіба гопак терпить нещирість?
— Ані краплі.
На мить запала мовчанка. Драко простягнув долоню:
— Ти обіцяєш мені?
Гаррі важко зітхнув, передчуваючи, що в майбутньому на нього чекає ще не одна зустріч із Мелфоями.
— Обіцяю.
Потиск був короткий, але міцний. За тим Драко розвернувся і попрямував геть із платформи. Але перед самим переходом він спинився і додав:
— О, іще одне. Хтось має тобі це сказати.
— Що? — буркнув Гаррі, роздратований несподіваною домовленістю.
— Оселедець тобі зовсім не личить.
Лишивши онімілого Поттера добирати слова проклять, Мелфой переможно вишкірився: хай йому і доведеться терпіти чотириокого через сина, але принаймні сьогодні він його зробив.