Усе як зазвичай і здавалося ,що нічого і не відбулося особливого ,крім пишного дня донечки навесні і приходу жаркого літа . Літо в Рогатині набуває своїх обертів ,сонце починає гріти все сильніше і сильніше . Насувається жара !
Валіде султан ,яка почала вже добряче відчувати тепло сонця ,вийшла з хати . Ще й сукня у неї була з довгими пишними рукавами ,синя вишита у соняшники » Сонце пече вже добряче . Ой да гаряче ж як сьогодні ! - промовила валіде сама собі . Разом з Хюрем ,вона збиралася посіяти чорнобривці на незасадженій частині квітника ,але сонце добряче гріло і валіде почала переживати ,щоб її дочка не зморилася потім ,та домовленість є домовленість і порушувати її не можна ! Валіде чекала повернення Хюрем .
Хюрем весела безтурботна з двома гарно за плетеними рудими косами ще не почала так відчувати жари як її мати . У вишитій сорочці в різні квіти : маки ,волошки ,соняшники ,нарциси у трояндовому віночку з різнокольоровими стрічками ,подарованим їй валіде на свято матерів і доньок та жовтій спідниці і з кошиком в лівій руці ,вона йшла по вишні та яблука ,оскільки в хаті їх кількість вже почала вичерпуватися . Яка ж щаслива і більш менш безтурботна пора у Хюрем була у рідному місці Рогатин . Жінка була дуже щасливою що може перебувати на своїй рідній землі і більше не боятися нічого. Трохи заважала хіба що жара ,та ще Хюрем може її прекрасно переносити і вона не збирається відмовлятися сіяти квіти разом зі своєю так люблячою її валіде .
«Ой там на горі
Ой на високій
Там сиділа пара
Пара голубів «
Цю гарну і милозвучну пісню Хюрем тихенько собі наспівувала ,збираючи фрукти і ягоди з дерев . Коли кошик наповнився майже до гори вишнями ,яблуками та черешнями ,Хюрем поспішила до двору ,сіяти з валіде чорнобривці .
За час доки Хюррем збирала фрукти і ягоди ,валіде вже почала перекопувати земельну ділянку ,де будуть рости ці чудові квіти . Побачивши це Хюрем ,вже було подумала ,що валіде може посіяти квіти без неї ! Віддавши кошика Ерін хатун ,Хюрем підійшла до матері .
- Валіде ,невже ви без мене сіяте квіти ?
- Ні ,Хюрем ,ти що . Я пам’ятаю усе ,я лише почала землю готувати . Для квітів якраз ,а ти не повинна варитися на сонці .
- Кому точно не варто бути довго на сонці ,то це вам, мамо . Краще я б скопала .
- Усе гаразд . Не така вже і сильна та жара . Сіяти будемо вже разом .
Хюррем побігла до хати за насінням , зняла з голови вінок ,та надягнула ,вишитий у зірку ,білий фартушок ,щоб не забруднити одяг . Лунки у грунті ,теж робила Хюрем ,а валіде посипала у них насіння . Задоволенні життям вони разом засіювали квіти ,але Хюрем почало ставати жаркувато ,та те нічого зате квіти гарні будуть !
- Поливатиму вже я ,Хюрем ,а ти відпочинь сядь . Твоє лице вже зморилося від тієї жари .
- Ну добре ,валіде .
Узявши з хати глечика повного води валіде ходила і поливала лунки з насінням і присипала їх грунтом . Та валіде вже дуже довго не тримала поливальних глечиків у руках і коли дійшла справа до середніх лунок жінка якось не втримала глечика і уся вода потрапила їй на спідницю . » Ой ,яка ж я незграбна ,помилуй господи ! «- розгубилася трішки валіде .
Хюррем ,що сиділа під деревцем у затінку по доброму ,розсміялася .
- Ну що ,валіде ,ось ви і освіжилися ! Хттххтх
- Ой освіжилася ,взагалі руки ніякі в мене . Певно це ця жара .
- Не хвилюйтеся ,валіде ,давайте я закінчу .
Валіде султан завжди звикла триматися гідно і достойно ,але зараз їм не з Хюрем можна було і не дотримуватися гарних звичаїв і тому тут валіде не стала себе стримувати ,але засмутилася вона не через спідницю ,що навіть і майже не промокла ,а через свою незграбність та забуття навичок своєї землі . Трішки ображена вона подалася у хату .
Дополивавши квіти ,Хюрем яка розхвилювалась за валіде , поспішила на обід . По квітах решту допрацьовала Ерін хатун . Обідньою стравою в жінок сьогодні був борщ . Добре поївши Хюрем і валіде пішли гуляти своїм таким улюбленими вишневим садом .
- Ах ,валіде яке усе пахуче ,зелене таке рідне .
- Так ,доню ,просто чудовий сад ,але ця жара …
- Це ж літо от і жарко .
- Я то знаю ,але сонце останні дні взагалі почало просто знущатися я навіть глечика втримати не можу ! Трішки гаряче мені .
Хюрем якій теж було не холодно підійшла до річки . На пристані стоявши ,вона дивилася у далечінь .
- Хюрем мені здається ти надто близько стоїш . Ти не впадеш у воду ?
- Не хвилюйтеся ,валіде,усе буде добре я .аааааа.
І от Хюрем і не втрималася на суші і шубовстнула повністю у річку . Валіде злякалася за свою донечку і миттю побігла за нею з берега у воду . На щастя річка була не дуже глибокою для обох українок ,лише по пояс води. Хюрем виринула з під води і сміялася ,їй миттю стало прохолодніше і набагато веселіше у воді .
- Хюрем ,я ж тобі казала попереджала тебе . Не стій так близько ,що ти можеш впасти . Ось чому я і проти , щоб ти сама ходила на річку ! Люба моя ,усе гаразд . Все буде добре .
- Усе зі мною ітак гаразд ,валіде ,вода чудова . Просто неймовірна річка . Як бачите нічого страшного не сталося .
- Ти геть промокла ,Хюрем !
- Та висохне потім та сорочка . Ахахах літо ж надворі .
І весела Хюрем усміхнувшись до валіде обризкала її водою . А валіде розсміялася і таким лукавим поглядом подивилася на Хюрем і жартівливо зявила : » От як ти значить зі мною . Тепер я мокра геть ! » » Ахаах зате тепер вам вже точно не повинно бути гаряче !»-весело відповіла Хюрем «. Валіде якій і справді більше вже не було гаряче ,а навпаки дуже весело закричала : » От я щас тобі влаштую ! » І забігши з бризками що летіли на Хюрем ,валіде веселилася як колись на річці у дитинстві . А Хюрем бігала і наскільки мала сили бризкала на валіде у відповідь .
- Здавайтеся ,валіде !
- Ні ,Хюрем, я ніколи не сдаюся ! Я сильна могутня і незламна жінка ! На тобі !
І валіде руками зробила цілий рік бризків від яких Хюрем просто не встигла утекти . Ані валіде ,ані Хюрем більше не було так жарко як вдень . Вони веселилася навіть краще ніж у дитинстві . Весела битва Хюрем і валіде у вільному назавжди від кримських татар Рогатині , тривала аж до надвечір’я !