Розділ 8 Жара ☀️

Ну ось велична  ,султанська галера спинилася у воді біля дерев’яної  пристані . Капітан Антуан сказав що корабель приплив до пункту призначення і щасливі ,трохи втомлені Сулейман з Хюрем вийшли на сушу . Навколо них було ще трохи рожеве небо ,але сонечко вже ставало жовтим,  та майже повністю висунулося з води . Море було просто неперевершене . Родоська вода була чистою ,як кришталь і у ній віддзеркалювалося небо і сонечко . Море було більш менш спокійним і сильних хвиль поки не було ,оскільки вітерець був легкий .  Та все одно море рухалося і на берег заходила вода ,але не на увесь поки що пляж . З обох боків та посередині були величезні скелі ,та трави такої як на малюнках  мартакчи там не було . Її було трохи менше ,певно висохла від денного жаркого сонця . На вершині  центральної  скелі знаходився той самий  Родоський палац ,який побудував султан Сулейман для перебування на острові . Він був збудований з найкращого  сірого і найміцнішого каменю ,та оздоблений двома вежами з переду  ,щоб було  можливо  бачити море з висоти ,які налічували по два прямокутних віконечка  на обох . Вежі нагорі прикрашали окремі ,окремо вибудувані округлі споруди . І на вежі з правого боку висів зелений прапор могутньої Османської імперії .Сам палац налічував два поверхи . Розкішний екстер’єр входу мав величезне вікно зверху та коричневі двері у формі арки . Також нагорі була прямокутна ви’ємка . А загалом палац налічував аж цілих двадцять кімнат . З лівого боку були збудовані сходи до  скелі ,щоб можливо було піднятися до палацу . Хюрем султан просто не могла відвести очей від цього розкішного неба і моря ,вона притримувала лівою рукою спідницю своєї брунатної сукні ,щоб не намочитися . Сонце поки що не припікало і ні  Хюрем ні султанові жарко поки  що так не було ,але на острові вже було доволі тепло .Султана не могла повірити просто у те ,що вона бачила таку красу і таке чудове море навколо себе ! Їй здавалося ,що це усе  якійсь чарівний літній сон ,вона була переповнена радістю . Сулейман підійшов до неї і сам був дуже щасливий ,що нарешті ця довга дорога скінчилася і він на своєму власному острові . 

- Хюрем моя , ну ось ми і на нашому острові . Подобається тобі тут ? 

- О Сулеймане  , цей острів просто неймовірний ! Я наче у раю . Мені здається що це сон і ми знову прокинемося у холодному Стамбулі . 

- Це не сон ,моя радість , просто повір у це все ! Це море  ,палац ,усе це належить нам з тобою ! 

- Я зараз така щаслива ,Сулеймане ,хоч зараз кинуся в це море ! 

- Ще дуже рано ,Хюрем ,вода можливо ще трохи прохолодна та вдень буде якраз . Ходімо я поки тобі покажу наш палац ! 

Султан узяв Хюрем  за руку і вони пішли від пляжу до сходів ,що вели прямісінько нагору скелі до палацу . Четверо моряків ,одягнених так само як і той новачок ,що теж був доречі серед них , взяли їхні скрині з речами та малюнки султана і усі стали підніматися до палацу . Коридор першого поверху налічував десять великих  кімнат з золотими дверцятами , а стіни самого коридору були золото коричневого кольору підлога була чорною .  Султан з Хюрем вирішили зайняти одну з кімнат на нижньому першому  поверсі ,щоб не мучаться від ,направленого прямо у вікна сонця  .Стіни кімнати були оздоблені білими шпалерами з блакитними візерунками всюди . Посередині кімнати стояло велике коричневе з золотими візерунками  широке ліжко застелене  білою постіллю та обставлене  білими подушками . Також у кімнаті на підлозі був коричневий килим з білими візерунками квітів всюди .  Звичайний срібний ,на якому ще нічого не лежало  стілець , розташовувався з ліва від ліжка прямісінько біля вікна . Зправа від ліжка була коричнева шафа для одягу . Султанові і Хюрем дуже сподобалася кімната ,але там було душно і жарко і Хюрем знову почала пітніти ,та радість її не зникла ,вона була настільки щаслива ,що жара її вже не так лякала ,як на кораблі . Султан теж відчув задуху ,та і сонце вже повністю вийшло і почало гріти . 

«Певно кімнату ніхто не провітрив ,але ти не хвилюйся, Хюрем ,зараз я відчиню вікно . «,-промовив султан Сулейман. Щойно він підійшов і хотів відчинити вікно ,він не зміг цього зробити . Він тягнув з усієї сили ,але не вдалося ,певно щось сталося з золотистою ручкою ,яка була вже досить стертою . Султан, трохи розтібнувши горло свого  костюму  наказав щоб вікно полагодили ,щойно вони з Хюрем підуть на пляж . Капітанові Хюрем наказала виділити третю кімнату після їхньої ,а слугам підготувати стіл до сніданку . Хюрем султан було нестерпно жарко і вже вона не посміхалася так як щойно припливла . Султанові ,який побачив що його Хюрем стає невеселою , теж було важко дихати і  тому вони відкрили свої скрині ,щоб переодягнутися у більш легкі одежини . Султан з Хюрем розійшлися ,а слуги незважаючи на задуху стали розкладати султанські речі .  Султан  ,виходячи з кімнати ,думав як можна розвеселити Хюрем у таку жару . 

Трохи пізніше вони зустрілися у кімнаті ,де вже все було готове для сніданку . На Хюрем султан була рожева легка сорочка ,а султан змінив свій морський костюм на сіру довгу рубаху . Від задухи султана не дуже хотіла і їсти ,тому вона з’їла лише один бутерброд та випила  прохолодного шербету . Султан теж мучався від задухи ,та все ж  хотів ,трохи поїсти з дороги ,тому він залишився у кімнаті ,незважаючи на задуху . Він хвилювався за Хюрем ,адже вона майже нічого і не з’їла .

- Хюрем ,люба моя , ну з’їж ще щось . Так не можна . Ти не їла з дороги . 

- Я не хочу більше нічого . Мені настільки жарко що навіть більше і  шматка до рота не влізе . 

- Ну добре ,Хюрем , і справді жарко ,але скоро ми підемо на море і нам стане легше . 

 Та Хюрем вирішила не чекати султана і побажавши йому гарного апетиту невесело  кинулася подалі з тієї жаркої кімнати на вулицю до пляжу . Султан Сулейман побачив ,що його Хюрем засумувала . Він хотів щоб вона знову сміялася і думав як її розвеселити . Султан   подивився на порожній срібний  кувшин від шербету і тут у нього виникла ідея ,він з’ясував як можна було би ощасливити Хюрем у жару . 

Султана вийшла з палацу на вулицю і побігла до води . 

На родоському  пляжі було дуже жарко ,сонце не жаліло своїх  теплих променів для острова . Кришталева вода виблискувала на сонці . Зморена задухою в палаці Хюрем султан прийшла на берег моря , і вже збиралася нарешті зайти у воду як позаду себе почула ,шелест піску . Це були кроки султана Сулеймана з кувшином повним води .