Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
- ХАХАХ!!! КОЛЛЕТ ЦЕ БУЛО.. НУ ПРОСТО КАПЕЦЬ ЯК КРУТО!!!
- УРААА!!! я теж так думаю.. ЯКИЙ В ТЕБЕ ГАРНИЙ БУДИНОК!!!
- ДЯКУЮ!!
Вони все ще на адреналіні. Поки Коллет відхекувалась, хозяйка дому вже відчиняла двері.
- Велком ту май притти хаус!)
- АХАХАХ, оу, ви з Омєрікі?
- ХАХАХХАХ, звісно)
Вони посміхаючись зайшли всередину. Вже розбувшись, пішли до вітальні.
- бліна, всеодно промокла….
- Не проблема! Ходімо до ванної, ти там швиденько помиєшся, а я тобі принесу одяг.
Коллет здивувалася. Чого-чого, але такої пропозиції вона не очікувала.
- ого, я бачила один фільм який так само починався…
- О? А що за фільм?
- ….
- Ну?..
- ….
Коллет загадочно посміхнулася.
- ….Я зроблю вигляд що нічого не зрозуміла.
- …так буде краще:)
Коротше, вони з усім розібралися, і тепер Коллет стала модною. В сорочці по коліна, рожевого кольору.
- отєта я модниця-огородниця
- ХАХАХ, найкращий прикметник до твого образу
- реально.. що робитимемо?
- Хммм, випічку.
- це я зрозуміла, а яку саме?
- Пропоную печиво. Якраз в мене вже мала би бути карамель, зараз перевірю… Мгм, так, ось вона
- УХ ТИИ!! А можна я їстиму недоїдки?
- ХАХА, якщо залишаться, я ж на продаж готуватиму
- ех…. і сумно, і смачно.. мабуть. погнали готувати?
- Ходімо.
Дівчата сіли за стіл де вже стояли інгредієнти, і Пайпер почала вчити своєї майстерності.
- ємаааа, а чо так складно?
- Зате смачно. Так, відріж шматок масла. О, так, молодець. Мгмм. Тепер подай мені міксер. Це отой рожевий пристрій… Так, дякую. Тепер постав таймер на 10 хвилин. Дякую.
Вмикнувши пристрій, вони чекали. Одна чекала поки тісто перемішається, а друга, коли неприємний звук гудіння закінчиться. Коллет вирішила поглядіти у вікно, щоб поспостерігати за погодою. Вона, на жаль, чи, на щастя, так і не змінилася. Все дощило, і дощило.
- Так, тепер лишилося залити тісто у формочки - і чекати!
«Кухарка» швидко перелила солодку массу, і поставила майбутню випічку до духовки. В тарілці були залишки тіста, які було жаль викидати, тож вона думала що з ними зробити.
- може давай пожаримо ці залишки?
- Так тоді смак буде гірший
- та нічо, я просто вже їсти хочу
- Пх, ну гаразд.
Блондинка швиденько налила суміш у спеціальну сковорідку, і через пару хвилин, «недо-печиво» було готове.
Вони сіли за стіл і почали смакувати перемогу.(АХХАХАХАХАХ ВИБАЧТЕ, НЕ ВТРИМАЛАСЬ)
- МММ, СМАЧНО!!
Коллет так швидко уминала цей смаколик, що Пайпер ледве встигла його спробувати.
- Хаха, мабуть треба було зробити більше тіста
- мабуть…. ти пекар від Бога!!
- Пхе, я знаю, але дякую)
- уАааАаам…
Світловолоса позіхнула. Вже був пізній вечір, час пройшов непомітно.
- блін, а одяг ще не висих?
У Пайпер з’явилися якісь дивні почуття. Якщо зранку вона хотіла якнайшвидше позбутися цього дівчиська, то зараз вона хотіла щоб та залишилася з нею. З’явилося дивне бажання залишити її у себе.
- хе-е-ей??? ти тут? планета Земля викликає Пайпе-ер!
- А ти не хочеш переночувати в мене? Всеодно завтра субота, можна й відпочити трохи…
- шо.
- ….Інформативно
- НЄ НЄ, Я В ШОЦІ!! НАВІТЬ БІЛЬШЕ - Я В АХ-
- Не лихослов!
- у…. океей!! УРАААААВВ!!
Коллет почала стрибати на радощах, і навіть обійняла свою подругу. Та, в свою чергу, посміхнулася, і навіть трохи почервоніла. Коли вона це зрозуміла - вона здивувалася. Це було дивно. Навіть занадто.
- УРАААА!!!
- Та все, все, досить… Ходімо краще вже спати. Ти будеш на он тому кріслі, що біля ліжка.
- океей!!
Коллет радісно плюхнулась на блакитне крісло, і прилягла, піджавши ноги.
Пайпер зняла юбку, рукава, і тепер була у довгій синій футболці. Вона лягла на своє ліжко і вкрилася теплою ковдрою.
- Надобраніч.
- солодких снів!!
Гостя швидко заснула. Трохи неочікувано, враховуючи її гіперактивність. Блондинка розпустила волосся, і дивилася вверх, думаючи про сьогоднішні події. Це так дивно.. Ще вчора її дратувала ця дівчина, а зараз вона спить з нею в одній кімнаті, у її будинку. Чому вона взагалі її пригласила? І як вони з арени, перейшли до неї в хату? Чому все так швидко? І чому… Чому вона почервоніла? Чому? Це ж просто обійми… Невже… Та ну ні… Це неможливо… Ні.. Ні…
- НІІІ!!!!!
Коллет здригнулась.
- ГОСПОДИ! ЩО СТАЛОСЯ???
Господарка дому знітилася.
- Ой, я випадково… Вибачаюсь
- НІФІГА СОБІ ВИПАДКОВО!! тобі щось погане наснилося, еге ж?..
- …
Вона не знала що відповісти. Та й чи потрібно було?
- ..ясно… можна до тебе підсісти?
В неї піднялися брови. Але ж… це неправильно..
- ..Добре
Коллет обережно піднялася зі свого спального місця, і сіла біля подруги.
- знаєш, мені теж колись снилися кошмари… не найприємніші спогади, звісно, але то вже таке.. ти головне хвилюйся, важливо розуміти що всі твої сни - це лише плід твоєї уяви, і не потрібно цього боятися…. але якщо тебе щось так лякає, то все ж, краще не тримати це в собі.. я не кажу що ти маєш це розповісти мені, хоча все ж буде легше..
Чому вона це каже? І навіщо?… Вона хоче підтримати? Чи…
- Пай, тобі справді погано?
……
- ..Не знаю
Вона поправила волосинку, що спала їй на обличчя. Коллет розуміюче кивнула.
- тут нічого такого немає, якщо хочеш, то можемо вияснити в чому проблема
- Ти впевнена?… Просто.. це доволі дивна «проблема»..
- нічого, думаю що це лише ти так вважаєш, а насправді все нормасік
- ….Ех, сподіваюся….
- так тодіі, що сталося?
- …..Я так не можу, це якось… неправильно..
Коллет прилягла для зручності. Кивнула.
- Ну… якщо чесно… я не знаю як це сказати..
- кажи як можеш.
- Ох…
Пайпер видихнула. Мабуть, краще сказати все як є.
- Розумієш…. Раніше, я до тебе ставилася ну…. не дуже.. А зараз, усе по-іншому… Мені з тобою так добре… Аж занадто
- тюю, так все нармас! мені теж з тобою круто!
- Ні… Ти не так розумієш…
Вона видихнула.
- Я…. Мені здається що ти…. ну… В мене до тебе…. доволі… неоднозначні почуття… ну… як сказати…
У Коллет розширилися очі. Вони мимоволі посміхнулася.
- я здається розумію…
Вона обережно торкнулася до її щоки. Блондинка знітилась. Біловолоса почала її ніжно поглажувати.
- але чи правильно?
- Ох…. Схоже що так..
Вона задумалась. І все ж посміхнулась.
- в тебе гарна усмішка, посміхайся будь ласка більше…
Пайпер почервоніла. Вона теж доторкнулась до щоки лежачої. Гладить.
Минуло кілька хвилин.
- Можна я тебе обійму?
- звісно!!
Попроавивши своє довге волосся, дівчина притиснула її ближче, і поклала руку на голівку світлої. Вони усміхнулися. Мить подумавши, Коллет прошепотіла:
- знаєш… я тебе кохаю
Пайпер розплилася у спокійній, але радісній усмішці.
- я тебе теж… кохаю
І, таким чином, вони заснули в обіймах однієї одної.