— Це не спрацює, коли вони сплять, — серйозно каже Сіріус. — Ось тут ми помилилися. Вони просто включають наші звуки у свої сни. Нам доведеться дозволити їм дійсно піймати нас.
— Добре. Якщо це означає, що ти продовжиш робити те, що зараз робиш, то я тільки за.
Ремус лежить на ліжку, схрестивши руки за головою. Сіріус стоїть в ногах й повільно розв’язує краватку.
— До речі, де вони? — запитує Сіріус, його руки завмирають.
— Залишилися допомогти професору Ґілбітсу відловити Вогняних фей-втікачок. Повернуться будь-якої миті, тож поквапся. Я хочу принаймні кілька приємних хвилин з тобою, перш ніж вони прийдуть і застукають нас, — каже Ремус, дещо панікуючи від того, наскільки повільно Сіріус знімає одяг. Він відчайдушно намагається пригадати, що це за відчуття, коли Сіріус сідлає його, і сподівається, що той освіжить його пам’ять.
— Тільки не лякайся і не давай заднього ходу, Муні, — попереджає Сіріус.
Він використовує свій владний голос. Муні обожнює, коли він використовує свій владний голос.
— Блять, М’ятко. Я зроблю все що тільки захочеш. Просто залізь вже на мене нарешті.
Ремус звучить трохи нужденно. Сіріус обожнює, коли Ремус звучить нужденно.
— Краще не ризикувати. Ти можеш в останню хвилину потягнутися до чарівної палички, щоб закрити шторки і накласти глушилято. Краще я зв’яжу тебе. Просто для безпеки. — Сіріус пропускає краватку крізь пальці й наближається до Ремуса. — Будь слухняним і не ворушись.
Ремус лише киває. Він не може згадати жодного слова. Або навіть що слова взагалі існують.
Сіріус прив’язує руки Ремуса до узголів’я. Вони обоє знають, що Ремус настільки сильний, що міг би розірвати будь-який вузол і, ймовірно, зламати саме ліжко, коли б дійсно захотів. Та попри це вони обидва дуже збуджені. Відчувати Сіріуса так близько до себе, але не мати можливості його торкатися — найсолодша з тортур.
Сіріус закінчує засмоктувати яскраво-червону мітку на шиї Муні й відхиляється, щоб помилуватися її виглядом.
— Ох, блять, мені, певно, треба було зняти твою мантію, перш ніж зв’язувати, — бурмоче він, насолоджуючись ефектом, який справляє на Ремуса.
— То візьми і, бляха, зріж її з мене, мені байдуже. Потім використаємо репаро, але просто зараз я маю відчути тебе на собі! — Ремус крутить головою з боку в бік і брикає ногами.
Сіріус якраз збирається зірвати з Ремус одяг, коли двері їхньої гуртожитку відчиняються і досередини заходить Пітер. Він кидає на них один тільки погляд й одразу ж вибухає сміхом. Тоді обертається і кричить униз сходами:
— Джеймсе, ти не повіриш. Одна з Вогняних фей вжалила Ремуса просто в шию, і Сіріусу довелося його зв’язати, щоб не дати йому дерти себе.
— Ти ідіот! — кричить Сіріус: — Я прив’язав його, щоб звабити. Ми трахаємось, Пітере. Ми трахаємось щовечора, більшість ранків і принаймні один раз удень між уроками, а іноді й частіше.
Пітер тупо дивиться на Сіріуса. Його брови зведені догори. Через хвилину він вказує на Ремуса і каже:
— Дві речі. По-перше, те, що я єдиний з нас, у кого ніколи не було дівчини, не означає, що я дурний. Якби ти справді збирався його трахнути, я майже певен, що, перш ніж зв’язувати, ти б його роздягнув. По-друге, жарт трохи застарів.
Після чого Пітер розвертається і йде геть.
Сіріус не переймається тим, щоб засунути штори на їхньому ліжку. Він магією знімає з Муні одяг, маючи при цьому вкрай пригнічений вигляд, і той дуже старається відвернути увагу Сіріуса від їхньої останньої невдалої спроби розкрити друзям свої стосунки. Це спрацьовує.
Вже за п’ять хвилин Сіріус навіть не може згадати, хто такий Пітер.
Вони роблять це тричі, і, на превеликий жаль, жодного разу їх не переривают. За вечерею вони такі втомлені, що майже не розмовляють, а лиш дурнувато один одному всміхаються.
— Цей укус справді висмоктав з тебе всі соки, еге ж, Муні? — зненацька зауважує Джеймс, вказуючи на червону мітку на шиї Ремуса.
— Ага, — тільки й відповідає Муні.
— Дуже мило з твого боку — переконатися, що він не почне власноруч розбиратися зі своєю сверблячкою, — каже Джеймс до Сіріуса.
— Ти й половини не знаєш.