Сіріус належить до розсудливих чарівників. Найперша його ідея, як розповісти Джеймсу та Пітеру про їхні романтичні стосунки — розповісти прямо.
— Просто скажемо як є, — мовить Сіріус, ліниво крутячи чарівну паличку між пальців дорогою на урок гербології.
Джеймс та Пітер йдуть попереду, намагаючись наздогнати Лілі та Мері.
Ремус чухає шию:
— Щодо плану, він трохи запростий, ні?
— Бритва Оккама в дії, Муні. Коли чуєш стукіт копит, думай про коней, а не про зебр. Краса в простоті.
— Але ти — найкрасивіше з усього, що коли-небудь бачив, а ще, безперечно, найскладніше, – м’яко каже Ремус.
Його тон стає нижчим, голос хрипне. Сіріус тужливо згадує їх разом рано-вранці, і те, як він почувався, коли Ремус обплів його своїми сильними кінцівками.
— Здається, я забув підручник з гербології в гуртожитку. Хочеш піти зі мною і забрати його? — з надією запитує Сіріус.
Він сумнівається, що Муні погодиться. До початку уроку залишилося менше десяти хвилин, а Муні доволі сумлінний.
— У нас лише, — Муні дістає кишеньковий годинник, — вісім хвилин. — Він дивиться на Сіріуса й кусає губу. Це водночас безневинно і непристойно. — Мені здається, ти залишив свій підручник в сараї за теплицею, а не в гуртожитку. Пішли.
***
— Де ви, хлопці, були? — шепоче Джеймс, щойно Ремус і Сіріус підходять до свого робочого місця на чотирьох в кінці теплиці. — Професорка Спраут збиралася затримати вас обох, але я запевнив її, що ви вже кінчаєте плентатись позаду і будете тут з хвилини на хвилину.
— О, ми дуже добре кінчили, — каже Сіріус собі під носа так тихо, щоб почув тільки Ремус.
Той пирхає й штовхає Сіріуса в плече.
— Спраут ніколи нікого не затримувала. Я навіть не впевнений, що вона знає, як, — весело каже Ремус.
Щира правда. Для професорки Спраут це перший рік викладання у Гоґвортсі, і вона досі просить вибачення щоразу, як задає домашнє завдання. Зараз вона у передній частині оранжереї, демонструє обрізку того, що схоже на зарослий бонсай Бородатого Дракона.
Пітер дивиться на них підозріло.
— Чуєш, Муні, а чого в твоєму волоссі так багато листя? — запитує він. — Ви що, билися? Товклися по землі? Це пояснило б, чому твоя мантія в такому безладі.
Муні простягає руку й починає висмикувати сміття зі свого волосся якраз тоді, коли Сіріус прочищає горло й оголошує:
— Ми з Муні закохані і щойно швиденько перепихнулися в сараї.
На хвилину настає тиша, протягом котрої Сіріус береться відтирати мантію Ремуса. А тоді Пітер і Джеймс водночас заливаються реготом. Вони так сильно сміються, що Спраут аж зупиняє демонстрацію та кидає роздратований і благальний погляд на стіл Мародерів.
— Вибачте, професорко, — винувато каже Ремус, невдоволено зиркнувши на Джеймса та Пітера.
— Гарна спроба, — каже Джеймс, плескаючи Сіріуса по спині. — Я аж мало не повірив на хвилинку.
Сіріус кидає на Ремуса безпорадний погляд.
Трохи згодом, коли кожен обрізає власний бонсай, Ремус підходить до Сіріуса зі спини і шепоче йому на вухо:
— Я говорив, що план трохи запростий.
— Тоді що казати про більш проникливі плани? — неуважно каже Сіріус, вигинаючи спину, щоб притиснутися до Ремусових грудей.
— Не знаю. Але в проникненні ти найкращий, — бурмоче Ремус, дозволяючи рукам ковзнути під оранжерейний фартух, який одяг Сіріус.
Сіріус обіцяє собі погратися з вигадуванням кращого плану.