Ейджі схопився за голову та впав на коліна. Він не міг повірити, що весь час милу дівчину сприймав за юнака.
Айко налякано подивилась на чоловіка й вибігла з кухні. Гарячі сльози покотились по щокам. Вона обережно закрила за собою двері вцілілий кімнати.
— Боже…Чоловіки все вміють псувати… — зітхнула Чійоно.
— У нас просто капітан придурок, — гаркнула Ерудза та хлопнула долонею по лобу.
— В цей справедливо, — кивнув Вілмар.
Ерудза дала підзатильника Ейджі.
— Ну, що сидиш, йди вибачайся, — дорікнула дівчина.
Ейджі піднявся та піджав губи. Він повільно почимчикував до закритої кімнати.
— Проблем стало тільки більше… — зітхнула Чійоно. — Айко-чан боїться чоловіків…
Ерудза здивовано подивилась на дівчину.
— Треба постаратись зробити так, щоб вона мажйе не бачила дев’яносто відсотків Вашої команди, — Чійоно відвела погляд.
Ерудза задумливо надула щоки.
— Буде складно, але ми щось вигадаємо
Чійоно пішла та стала перед тими ж дверима що Ейджі.
— Забудь що відбулось, довір спокій Айко-чан мені, — мовила дівчина та спокійно зайшла до кімнати, закривши двері.
Ейджі зажурено дивився на двері та відчував. що не має права погіршувати становище.