Бути Енн Ширлі – це не завжди причина пишатися.
Бути Енн Ширлі – це постійно боротися з внутрішніми демонами. І неймовірно страждати, коли програєш. А програєш, на жаль, досить часто.
Бути Енн Ширлі – це створювати проблеми на рівному місці. Хоча й майже завжди знаходити силу визнати свої помилки, вибачитися й знайти вихід.
Бути Енн Ширлі – це приймати імпульсивні рішення й не думати про наслідки своїх дій, коли борешся за те, у що ти віриш, борешся за правду.
Бути Енн Ширлі – це втікати від власних почуттів. Хай які вони очевидні для інших…
Кохати Енн Ширлі – це завжди причина пишатися.
Кохати Енн Ширлі – наче ігри з вогнем. Це небезпечно. Це манить.
Кохати Енн Ширлі – це підтримувати її ненав’язливо, непомітно, щоб ненароком не зачепити її вразливу душу.
Кохати Енн Ширлі – це дивитися на неї з непідробним захопленням, у той час як вона навіть не усвідомлює, наскільки прекрасна.
Кохати Енн Ширлі – це думати про неї, навіть коли вас розділяє океан. І посміхатися від цих думок, наче божевільний.
Кохати Енн Ширлі – це захищати її, коли усі проти неї.
Кохати Енн Ширлі – це підтримувати її, здавалося б, найбожевільніші ідеї. Просто, щоб бути поруч.
Для Гілберта Блайта кохати Енн Ширлі – це весь час натикатися на невидимий мур, який вона вибудовує. Але його не лякають ані стіни, ані очікування. Тому що рано чи пізно вона нарешті прийме їх почуття. Рано чи пізно вона опанує свою гордість.
Рано чи пізно Енн Ширлі усвідомить, що кохає Гілберта Блайта. І це, безперечно, причина пишатися.