Повернутись до головної сторінки фанфіку: Вірші
Повний текст
З очей пропала та яснота,
Що майже світилась у тьмі.
Тепер змінив її в тріщинах лід,
Що загубився в долоні твоїй.
З серця пропала та теплота,
Що всіх гріла у не твої вечора.
Її замінила холодна метіль,
Що морозить саму себе у теплі.
З голосу щезли дзвіночки ясні,
Що всіх нас веселили в біді.
Їх замінив холодний метал,
Що всіх лишає немов та метіль.
Лишень пам’ять б’ється тихіше,
Адже час надто сильний для неї.
Тепер там немає нічого для тебе,
Не знайду і для себе нічого, повір.
Ставлення автора до критики:
Позитивне