Повернутись до головної сторінки фанфіку: Свідки "Приліжкових розмов"
Повний текст
- Коханий, я тебе так хочу! - сидячи на ліжку у сексуально-спокусливій позі та не менш сексуальному комплекті нижньої білизни промовила Герміона.
- Тобі треба від мене один секс - констатував Драко. Він щойно повернувся додому після важкого робочого дня.
- Чому ж один? Мені від тебе потрібні всі секси, які ти маєш.
___________________________________
- Драко лише не смій кінчати, допоки не кінчу я! - в пориві пристрасті сказала Герміона.
- Ну але ти ж така гаряча, ти мене так розпалила, - з останніх сил вимовив хлопець. - я ледь стримуюся, останні 2 хв.
- Мелфою, я тобі сказала, - тикнувши пальцем в обличчя відповіла вона, десь там лежачи під ним, поміж простирадл та подушок, - думай про Снейпа, про бабцю свою чи хоч про тролів, лиш би це відбило в тебе бажання кінчати так швидко.
- Дорога моя, - втупившись великими очима в дівчину, так близько розміщену до його тіла, - опісля таких слів може бажання і зовсім відпасти.
- Головне щоб він не відпав. Це важливіше.
______________________________________
- Ти знаєш, - промовив Драко ніжно пропускаючи її волосся поміж пальці. Вони лежали голі, важко дихаючи, з переплетиними тілами та кінцівками. - А є все таки одна річ, яку ти робиш так само довго як і доходиш до оргазму.
- Ну і цікаво дізнатися, яка ж це?
- Чхати. Ти так довго збираєшся допоки чхнеш, що я може перечитати за той час історію Гоґвартсу. І з тим, щоб кінчити так само.
- Ну знаєш, я як би не мітла, що на мене сів і полетів. Я більше як Багбик, спочатку легенько підступити потрібно, потім низько вклонитися і на коліна встати можна, для більшого ефекту, погладити в потрібних місцях. Дивно, що я маю тобі це розповідати.
__________________________________
- Все, все…я сказала…більше такого не повториться - сказала Герміона захекано встаючи з підлоги.
- Що тобі не сподобалося? - сидячи на місці де його залишили, промовив Драко.
- Та мені все сподобалося, секс був фантастичним. - стоячи голяка посеред спальні і вперши руки в боки говорила дівчина. - Але мушу визнати Драко, це вже не для мене. Я постарша жінка, мені 25 років, мої коліна і бедра не мають вже такої витримки, як колись в 18. Я незнаю, як ти не розвалився звичайно ще, але я кажу все, тепер будемо як в давнину на ліжку, дві три пози і все.
- Ну слава Мерліну, я думав ти вже цього не скажеш, - простягаючись на підлозі полегшено зітхнув Мелфой, - в мене і тахікардія і спазми і болі. Цю всю камасутра треба залишити для молоді.
__________________________________
- Я кохаю тебе - сказав Драко, ніжно обіймаючи палке тіло дружини до себе та цілуючи у скроню.
- Ти мене кохаєш, бо я тобі щойно дала і ти відчув неймовірний оргазм, чи це «я тебе кохаю» просто бо кохаєш?
- Це « я тебе кохаю і о Мерлін, чому ти мені так мозок виносиш?»
- І після цього ти хочеш сказати що кохаєш мене? - Герміона розвернулася. Образилась.
___________________________________
Ранок. Драко виходить з душу. Витираючи рушником волосся та обличчя, він почав промовляти:
- Герміона, дорога, те що ти вчора витворила це було щось неймовірне, надіюся сьогодні теж…
- Драко…
- Мамо, а що ти витворила? - запитав малий Скорпіус, сидячи на їх ліжку.
- Вправи любий, - швидко виправдався Мелфой, - це ми з мамою вчора вправи робили, з гімнастики. А я ж не гнучкий тай і немаю тих вмінь, то мама показувала мені.
- О я теж хочу з вами сьогодні ту гімнастику робити - стрибаючи на ліжку весело промовляв хлопчик.
- Ні синочку, тобі гімнастики ще не треба. Та і тато неї вже певно займатися теж не буде. Можливо навіть більше ніколи. - сердито глянувши на чоловіка сказала Герміона.
____________________________________
- Ти знаєш, мене всі питають, як так сталося, що ми з тобою одружилися? Типу, ми ж різні і по характеру і по поглядах..- стурбовано розповідала Герміона.
- Скажи їй що ми ідеально створені один для одного - ти трахаєш мені мозок, а я в замін трахаю тебе. І всі щасливі.
____________________________________
- А ось якби ти мав дівчину, і з нею зустрічався, але зустрів мене, то кого б ти вибрав? - ніжачись в ліжку, в обіймах коханого, Герміона штурмувала його запитаннями.
- Ну звісно я б вибрав тебе, - хромовий Мелфой, палко цілуючи в плече. Але різко почав відчувати супротив.
- Чекай - чекай, то значить ти з тих хлопців, які при першій можливості біжать до іншої дівчини? А якщо тобі завтра якась курва підвернеться, то ти зразу до неї побіжиш?
- Та ні, я не такий. Я змінюю відповідь. Я залишуся з нею. - серйозно промовив хлопець.
- Ага, так значить я не гідна, щоб сам Драко Мелфой глянув на мене. Він би заради мене навіть якусь там дівку не залишив. Всьо з тобою зрозуміло. Всі ви однакові. - розлючено зірвалася з ліжка юнка і побігла у ванну.
- Та бодай би тебе Мерлін копнув. Хто ж міг знати що на ці питання немає правильної відповіді. - встаючи за дівчиною бубнів Драко собі під ніс.
_____________________________________
- А хто тут у нас такий малесенький, а хто тут такий зможщений, - пестливо говорила дівчина, - а хто тут такий змучений і опущений? Хто не хоче більше вставати? Хто не хоче з Герміоною гратися?
- Так, все! Досить! - з нотою обіди в голосі, промовив Драко. - І зовсім він не малесенький, це середній розмір.
Хлопець гордо одягнув труси і пішов. Можливо у ванну. Можливо плакати.
- Любий та я жартую. Я ж люблю його. Всі люблять все маленьке і миле.
З ванної почулися злісні крики. Герміона мало не впісювалася з сміху.
______________________________________
- Любий, я сьогодні почула нову пісню, давай я тобі заспіваю? - радісно підбігла Герміона до хлопця сповнена ентузіазму.
- О Салазаре всесильний прошу, не дай цій жінці знову співати, мої вуха не витримають. - з мольбою випалив Драко.
- Ну чого ти, я не так погано співаю. - склавши руки на поясі у чисто Грейнджерській манері сердито стверджувала дівчина.
- Ти колись чула, які жахливі і моторошні звуки видають горили у шлюбний сезон? - не вгамовувався юнак.
- Так, але я не…
- Так ось вони порівняно з тобою, ще божественно співають.
- Ну все Мелфой, ти труп! - бігши за майбутнім покійним, кричала Герміона.
______________________________________
Герміона читала книгу та час від часу сумно поглядала у вікно. Там падав дощ, але не він був причиною її меланхолії.
- Хочу секс на вулиці! - констатувала дівчина.
- Що, перепрошую? - здивовано запитав Драко розвертаючись до неї та випучивши очі від почутого.
- Всі мої подруги розповідають, що в них секс був у різних цікавих і пікантних місцях, - почала розповідати Герміона, відкладаючи книгу, - в когось було в лісі, в когось в машині, в поїзді. А в нас лише на ліжку або на дивані.
- Це не правда. А підлога?
- О так, оце пригода. Так ніби нам по 50 років. - саркастично промовила дівчина взмахнувши руками в гору. - Я може хочу якогось екстриму, щоб кров кипіла від того, щоб в будь який момент тебе можуть спіймати.
- Як на мене краще на ліжку на годину розтягнути задоволення, аніж 2-3 хвилини, як не будь, та ще й в незручному положенні. - впевнено промовив Мелфой.
- Старий пердун!
- Що що? - перепитав хлопець.
- Кажу, люблю тебе, напевно.
__________________________________________
- Драко, трясця твоїй матері, - вилітаючи з ванної кімнати і тримаючи в руці брудні шкарпетки вищезгаданого чоловіка, сердито говорила Грейнджер. - що, дозволь запитати, роблять твої шкарпетки в умивальнику?
- Я залишив їх переполоскати, - виправдовуючись промовив хлопець. - ти вчора так гарно їхні попрала, то я думав сьогодні теж і з цими магію створиш.
- Це була одноразова акція. Я більше цього робити не буду. - відчитувала його дружина, - ти не маленький хлопчик, можеш сам за собою попрати. Я тобі не мати і не домовий ельф. Я клялася в церкві, що кохатиму тебе, там про брудні шкарпетки не йшлося.
- А як же послух подружній? - хотів було викрутитися Мелфой.
- Ха, не будь наївним. Треба було читати дрібний шрифт. - сміялася Герміона. Вона кинула йому шкарпетки в руки і пішла надав у ванну кімнату.
- Ех, - розчаровано промовив Драко, похнюпивши носа, - а мама би так не зробила.
Ставлення автора до критики:
Позитивне