він впирається в мою шию носом і моє серце зупиняється, після чого починає битися зі швидкістю шаленого водія, який планує покінчити з собою прямо в дорозі.
він підіймається вище, ледь торкаючись губами мої щоки, а я прикушую свої губи від цього дикого бажання зняти з нього бісовий светр.
зняти з себе шкіру за те, що так сильно хочу його.
він дивиться на мене.
і я провалююсь крізь землю.
нарешті торкається мене своїми пухлими покусаними губами. в вухах шум, голова кружиться наче я випив щось непристойно міцне.
непристойного його.
кров від голови прямо у штани, стиснув зуби і дивлюся на нього, впираючись у стіну.
бісов придурок.
до тремтіння пробирає його погляд.
руками притягую до себе та упиваюся в ці трекляті губи.
не вистачає сил.
мені не вистачає сил зупинити цей абсурд. зупинити те, що відбувається у мене всередині. те, що болісно упирається в ширинку моїх брюк.
він тягнеться до неї.
тонкими блідими пальцями вміло порається з ґудзиками.
я видихаю.
стає значно легше, до поки він не знімає свій светр.
кров наливається з новою силою, і я стогну від всього цього лайна.
зупинись, бляха.
але він не зупиняється. лише насміхається та розстібає шкіряний ремінь, з викликом вдивляючись у моє лице і напіввідкриті вуста.
- ти смішно виглядаєш, бляха.
а ти до біса шикарно.
він розстібує штани і, все з тією ж усмішкою, направляється до моїх губ. я з істеричним смішком впускаю його язик всередину, відчуваючи кожен сантиметр.
його рука стрімко опускається униз, разом з моїм пульсом. наче спеціально хоче змусити мене мучитися.
просити.
пальці зупиняються на резинці боксерів, а він відсувається та підіймає брови, нібито просить дозволу.
ось же сученя.
я закриваю очі та киваю. як п’ятирічне дитя, дідько, яке так соромиться взяти ту бісову цукерку.
я відчуваю, як посмішка на його лиці становиться все ширше.
яка ж наволоч.
він спускає мої штани, без церемоній, одразу з трусами, і я стою, не розуміючи – як мені реагувати на те, що відбувається.
я дивлюся.
він опускається.
серце б’ється в неймовірному ритмі, я закриваю очі – якби ж тільки не бачити його обличчя в цей момент.
рука обережно охоплює член, а його язик м’яко і ніжно торкається голівки, змушуючи мене червоніти і стискати руками край парти, на яку я опираюсь.
не лізуть думки про те, що хтось зараз може знайти.
лізуть думки про те, що я хочу відчувати увесь його рот. повністю.
хочу відчувати, як ці бісові губи охоплюють плоть.
як він м’яко ковзає, боїться зробити боляче.
і він наче чує мене – голова двигається вперед, прискорюючись.
а мій пульс так і намагається залишитися таким же.
серце хоче вирватися, зламати клітку з ребер та залишитися на підлозі, поруч з його колінами.
він прискорюється. а потім старається повільніше.
проте його рот…
я не можу думати ні про що інше, окрім його бісового вологого /смачного/ рота.
і мені зносить дах.
я вибухаю.
вибухаю несподівано і одразу йому в рот, від чого він сильніше стискає член губами і упирається руками в мої ноги.
не очікував.
да я сам, бляха, не очікував.
піднімається.
дивиться на мене з докором. одягає светр.
забирає свій рюкзак і глузливо каже:
- ти запізнюєшся на пару, придурок.