Джісон прокинувся рано, і немало здивувався, коли побачив два таксі під своїм будинком. Сьогодні у нього була запланована фотосесія, на яку запросили його та ще когось. Джісон був не проти, коли йому сказали, що це буде парна фотосесія з іншою, не менш відомою моделлю, як він.
Приїхавши у павільйон, хлопця зустріли дуже привітливо сказавши, що як тільки приїде інша модель – вони можуть розпочинати.
За хвилин п’ятнадцять у павільйон зайшов молодий хлопець з великим стаканчиком якогось напою зі Старбакс. Коли він зняв свої окуляри, Джісон впізнав у ньому Ченле – відома модель, якого мріють запросити до зйомок безліч журналів, хоча те саме про Джісона подумав і Ченле.
– Привіт, ти Джісон? – Ле підійшов до нього простягнувши руку. – Я Ченле. – він сонячно посміхнувся.
– Так, приємно познайомитись. – молодший посміхнувся у відповідь злегка поклонившись.
Після невеличкого знайомства вони розпочали фотосесію. Робота йшла спокійно, з певним темним сіро-фіолетовим освітленням і спокійною музикою на фоні.
Коли підійшла черга фінальних образів, а локація була повністю підготовлена, Ченле та Джісона попрохали якось провзаємодіяти, на що Ле одразу відреагував. Він сів навпроти Джісона, поклавши долоню йому на щоку, злегка торкаючись кінчиками пальців його вилиці. Витримавши декілька спалахів фотоапарата, молодший зашарівся, відвівши погляд.
Ченле помітив це й посміхнувся сам собі, опустивши голову. Коли настав час іншої фотографії, Джісон спустив піджак з плечей, оголивши ключиці, які в деяких місцях прикривала майка та інша частина одягу. Ченле торкнувся його плеча, схиливши голову набік, дивлячись на ключиці молодшого, у той час, як він поклав руку на талію Ле. Після декількох фотографій, Ченле не зміг одразу відпустити Джісона, задивившись на його ключиці.
Фотосесія пройшла настільки злагоджено, що час пролетів непомітно. Хлопці так і ловили один на одному погляди, які так і знаходились на губах, або оголеній частині тіла.
По завершенню роботи, Джісон запропонував поїхати одним таксі, оскільки розумів, що їм їхати в одне місце. Погодившись, Ченле здивувався, звідки молодший знає його адресу, заглянувши йому в очі з повним нерозумінням. Сівши в таксі прямо в костюмах з фотосесії, вони розташувались поряд на задніх сидіннях.
– Можливо зайдеш до мене, вип’ємо вина? – запропонував Ченле, поклавши руку на ногу Джісона.
– Якщо ти не проти. – перевівши погляд з руки на обличчя Ле, погодився Джісон.
Зайшовши до квартири, Ле ввімкнув приглушене освітлення, що освітлювало кімнату та їх.
Молодший пройшов в середину просторої квартири побачивши у вікно навпроти свою терасу. Він не помітив, як ззаду підійшов Ченле, провівши пальцями по руці, що відчувалося навіть через куртку. Джісон повернувся до Ченле, подивившись в очі, які не відривалися від споглядання молодшого. Ченле обережно торкнувся плеча Джісона, скинувши куртку з нього, у той час, як Джісон торкнувся великим пальцем губ Ченле, а його піджак просто спав з плечей, вдарившись о підлогу.
Джісон торкається плеча Ченле, його тонкі пальці відчуваються навіть через сітку, що була на хлопці. Ле дивиться на пухкі губи Джісона, які так і хочеться поцілувати й тягнеться за поцілунком, коли молодший кладе долоню на його щоку й цілує, спокійно, чутливо.
Вони стоять перед ліжком, але усе одно граються з одягом один одного.
Ченле плутає пальцями лінточки на майці Джісона, тягнучи їх вниз. Молодший обіймає його за талію й тягне на себе, змушуючи сісти йому на стегна.
Ченле дивиться поглядом, в якому можна роздивитися зорі, а сіро-рожеве світло, що освітлює кімнату, так гарно підсвічує обличчя Ле. Ченле тягнеться до шиї молодшого, повільно цілуючи, а потім губами хватає лінточку, що залишилась обмотаною навколо шиї ще з фотосесії, стягує її, відкидаючи кудись у сторону.
Джісон залазить руками під одяг Ченле, проводячи по животу й обпікаючи шкіру перепадом температури, стягує разом майку та сітку з хлопця.
Ченле уважно дивиться за діями молодшого, вивчає його і посміхається. Джісон помічає це і посміхається у відповідь, проводячи пальцями рук по спині Ле.
Невдовзі обидва залишаються без одягу. Ченле такий гарний при цьому освітленні, такий гарний, коли дивиться на Джісона з захопленням, нібито тільки він його всесвіт.
Молодший нахиляється, щоб поцілувати ключиці Ле, водночас підготовлюючи його. Ченле заплющує очі від хвилі задоволення, що проходиться хвилею по шкірі.
Після декількох пристрасних поцілунків, Ченле вже сам рухається в темпі Джісона, іноді шумно вдихаючи повітря.
У деякий момент Ченле повертає Джісона на спину, опиняючись зверху нього. Ченле розбратен, він насаджується з кожним разом все глибше, тихо стогнучи. Тепер хвиля задоволення накриває Джісона, який поклавши руки на стегна Ле, допомагає йому.
Ченле рухається повільно, іноді прискорюючи темп й так і поправляючи волосся, що падає йому на обличчя.
– Джісон… – шепоче Ченле, опираючись рукою о груди хлопця. Вони доводять себе разом, відчуваючи як тепло розливається по їхнім тілам.
Ще декілька хвилин Ченле лежить прямо на Джісоні, слухаючи, як б’ється його серце, а Джісон – як б’ється серце Ченле.
Облизуючи пересохлі губи, Ле підіймається, знову опираючись о Джісона, а той дивиться на нього з легкою посмішкою й проводить пальцем по верхній губі Ченле, нижній, й цілує.
Коли Ченле лягає поряд, він закидує ногу на молодшого, кладучи руку на груди хлопця й дивиться у вікно, у якому видно зорі – такі самі, що гуляють в очах обох.
– Ми стільки років були сусідами, але я тебе ні разу не бачив. – каже Ченле. – Ти, мабуть, бачив мене у своєму вікні.
– Так, бачив. Ти дуже гарний, Ченле. – відповів Джісон, проводячи кінчиками пальців по хребту хлопця