Розділ третій

|3|

Ревіння байка припинилося. Меган зупинилася за будинком, де по цей бік його оточував ліс. Дівчина оглянулася, не знімаючи шолом і, завершивши оглядини, зайшла всередину. У загидженій вітальні Меган нарешті зняла шолом, відклавши його на дверну ручку вхідних дверей, і зібрала темно блакитне волосся в пучок, закріпивши олівцем.

Всередині досить тихо і темно. В одній з кімнат горіла настільна лампа, отже саме там сидів Тоні. Меган підтягнула шкіряні рукавиці і пішла до кімнати.

Тоні Купер розлігся на подертому шкіряному дивані, закинувши ноги на спинку, а голову звісивши на самий край м’якої частини. Він водив рукою в повітрі, вимальовуючи пальцями незрозумілі лінії і зигзаги.

Від краси цього хлопця не лишилося, від слова, нічого. Тоні схуд, волосся стало рідшим і де-не-де валялося підлогою будинку, шкіра була сірою, ніби він провів у попелі кілька годин, а від ясних карих очей не лишилося й сліду. Він одягнений в лахміття, жив серед лахміття, закопуючи себе все глибше і глибше.

Меган обійшла розкинуті підлогою пляшки і шприци, зупинилася поруч з диваном і опустила погляд на обличчя Тоні.

 - Ще не макітриться від такої пози?

 - Га? — Він закрив праве око і припіднявся, а потім, ледь не звалившись на підлогу, сів і зареготав. - А ти хто? Я шось не пригадую, аби викликав дівчину для втілення своїх секс фантазій.

 - По-моєму ти трохи не в тому стані, аби хоч якісь фантазії могли стати реальністю. Забув моє обличчя? 

 - Чекай..дай подумати.

 - А мені не вдалося забути ваших пик.

Меган скинула руку Тоні зі спинки дивану і сіла поруч з ним на відстані витягнутої руки.

 - Мег? 

 - Привіт, Тоні.

 - Вай.. — Хлопець посміхнувся, через що його потріскані губи почали кровоточити. - Ти змінилася..стала сексуальнішою і яскравішою.

 - Отже ти не забув.

 - Еге ж. Пам’ятаю наші розмови ночами, і поцілунок на задньому сидінні в машині Вейта. А раз я напився і розказував тобі про Реґіну..ще та сука.

 - І на тому ж задньому сидінні авто Вейта ти погодився, що автором повідомлень була Реґіна.

 - Реґіна? Нє-а, це всього лиш невинний жарт Вейта. Він хотів провчити тебе за те, що ти говорила тій..як її звати, от бля…Керолайн, о! Ти говорила Керолайн кинути Вейта, коли він трахнув першокурсницю за кілька днів до річниці їхніх стосунків. Знаєш.. — Тоні гикнув і поклав голову на плече Меган. - Він збирався переспати з тобою. Прям одразу після знайомства. Ти йому зайшла..і він майже не стуляв писка. Тільки й говорив, який гарний зад, яка гарна фігура, яка Мег висока і приваблива..набридло! Я так реготав, коли Кер ляпнула, шо ти втріскалась в мене, а Вейт спочатку злився, тому й придумав провернути той прикол з смс-ками. Було смішно. Ти так сліпо повірила нашим здогадками, шо це справа рук Реґіни, типу вона ревнує..насправді їй було насрати. Вона лише раз запитала, чи ти мені подобаєшся, та й то було питання дружнє, я їй ніколи не подобався.

 - Ви тільки думали, що я сліпо вірила вашим словам. Що ти відповів Реґіні?

 - Га? Я сказав, що ти мені подобаєшся і що ми навіть цілувалися. Хотів, аби вона приревнувала.

 - Насправді я тобі подобалася?

 - Вай..напевно. Спочатку ти була якоюсь..не знаю навіть, занудною чи шо. Тільки потім розігрілась. Та всеодно, Мег без образ, ти така тупа. Нічого не помічала і не здогадувалась, що Кер тупо тобою користується і намагається так тебе принизити перед Вейтом, щоб сама виглядала краще і крутіше. Ті слова про окуляри, зуби, шмотки, волосся..фу. Ти непогана, тоді була, зараз взагалі неймовірна, але в той час дечого тобі бракувало, а потім ти взагалі — Розвів руками - зникла, кинула універ, видалила соцмережі, додому не повернулася. Здається тоді та шльондра Кер їздила разок до твоєї матері і запитувала, де ти поділась. — Тоні засміявся. - Ти б чула, що вона викидала про твого батю, чорт, було так по чорному. Ти не задумувалася, звідки ”Реґіна„ знає про батю і травлю в школі?

 - Задумувалася. — Меган увесь час дивилась прямо на подерті шпалери. - Кер і Вейт вже заплатили за свої жарти. Слухай, Тоні, ти ніби був добрішим за них, правда ж?

 - Посрати на них, одне одного вартували. Я? Так, ще б пак. 

 - Може дамо нам ще один шанс?

 - Йоб..ой, хочеш..?

 - Примиритися. — Мег протягнула руку Тоні, і він трохи піднявся, забравши голову з її плеча. - У ванній.

 - А ти ще так сучка..

Він засміявся і взяв Меган за руку. Його шкіра була сухою і потрісканою. Навколо пальців кровоточило, а нігті покусані, майже фіолетового кольору.

” - Так, Мег, це тобі не руки Стенлі.„ Дівчина усміхнулась і піднялась. - Тобі ж це подобається?

Тоні встав, похитнувся, але Меган допомогла втримати рівновагу. 

 - Подобається.

 - Хороший хлопчик. Давай лишимо все зайве тут. 

Руки Тоні трусилися, чи то від наркотиків і алкоголю, чи то від збудження, а може й всього одразу, поєднуючись у вибухову суміш. Меган допомогла Тоні залишити кофту, майку і штани на пошарпаному паркеті біля дивану.

 - Білизну залиш, не все й одразу, любий.

Меган було неприємно. Хотілося замкнутися під струменем гарячої води і змити з себе увесь цей бруд, до єдиної краплі крові Керолайн МакНіл, пилюки з місця роботи Вейта Сібілса і відчуття запаху задушливої квартири Тоні Купера. Хотілося заховатися і знищити в пам’яті всі сліди тих насмішок і ”невинних жартів„ які зруйнували Меган Марш. Та Меган не хотіла відступати. Було надто пізно. Вона посміхнулася, взяла Тоні за руку і повела до ванної кімнати. 

Тут теж було брудно, в кутках висіли штори павутини, але це не мало значення.

 - Зачекаєш трохи? Я підготую ванну.

 - Тільки поквапся, поки я..поки в мене..від препаратів і спиртного рідко…

 - Я зрозуміла.

Меган увімкнула воду, піднялась і опустила жалюзі над малим віконцем. 

 - Давай. — Вказала на ванну, до половини заповнену водою.

 - А ти?

 - Не хочеш подивитися, як я скидатиму увесь цей одяг?

 - Чорт..хочу.

Тоні заліз у воду, а піт вже стікав його сірим обличчям. 

 - Лягай і розслабся, просто насолоджуйся. — Мег сіла на край ванни, провівши рукою по скроні, а потім опустившись до щік Тоні. - Ми проводили з тобою більше часу, поки Вейт і Кер були зайняті своїми любовними справами. До появи тих повідомлень я думала, що у нас може щось вийти. Ти був гарним хлопцем, здавався мені розумним, але ти виявився нічим не кращим за Сібілса і МакНіл. Ти міг відмовити, чи принаймні спробувати, їх від цієї ідеї, але ти співучасник, Тоні. Співучасник вбивства Меган Марш. Час помсти настав, ти останній етап.

Мег опустила голову Тоні під воду. Хлопець опирався, але недовго. Йому бракувало сил, які полишили його тіло через пристрасть до згубних звичок. Руки опустилися, спричинивши сплеск води, а бульбашки повітря закінчилися. Меган вимкнула воду і струсила її залишки зі своєї шкіряної рукавиці і куртки.

                            Частина перша.

                               Два на два.

Вейт зупинив авто на заправці, поки п’яна Керолайн щось мугикала. Через десять хвилин задні двері відчинилися і до салону сів хлопець, обличчя якого ховав мокрий, сірий капюшон худі з червоним надписом ”Лос-Анджелес„

 - Дощ пиріщить, як скажений. Здоров чувак! — Хлопець потягнув руку до передніх сидінь.

Вейт поручкався з другом, а потім Кер зареготала.

 - Тонііі! Холера, довго ти.

 - Було дуже необхідно перебалакати з домашніми. У нас нове личко? — Він обернувся до Мег. - Привіт. Я Тоні.

 - Меган.

Дівчина глянула на Тоні, який посміхався, і та посмішка була приємною, геть не схожою на Вейтову.

 - Як добре, що ти тепер з нами. Тепер мені не буде так самотньо, поки ці двоє знову надумають цілуватися, як навіжені.

 - Не сильно сподівайся, Меган не дуже горить бажанням їздити з нами. — Вейт спостерігав за дівчиною через дзеркало. 

 - Ви щось про тусовку говорили, хіба ні?

Мег глянула на Вейта і він відвів погляд.

 - Мені подобається. Куди поїдемо?

 - Я хочу..за місто, до шахти!

 - Тоні, Мег, що скажете?

 - Їдьмо.

 - Давайте. 

 - Тільки я швидко зайду в магазин і куплю щось випити.

 - З Керолайн вже годі випивки, я не питиму, а ти за кермом, хіба ні?

 - Візьму щось для Тоні.

 - Не треба, мені вистачить того, що вже випив. Можемо їхати. 

 - Гаразд. — Вейт повернувся на дорогу. 

На вулиці темніло, машин меншало. Дощ тільки посилювався і за кілька метрів від шахт не асфальтовану частину дороги розмило.

 - Здається ми застрягли. 

Вейт ще кілька разів натис на газ, але ці дії закинули ще більше багнюки на темний зад машини.

 - Круто! 

До приїзду Кер трохи прийшла до тями і говорила зрозуміліше, майже цілими реченнями.

 - Посидимо тут, принаймні поки дощ не зупиниться.

Блондин заглушив двигун. 

 - Класно. — Меган увімкнула телефон. - Мережа не ловить.

 - Придумаємо заняття без телефонів. — Тоні поклав руки на спинку переднього сидіння Кер. - Давайте в ”правда чи дія„.

 - Я пас.

 - Мег! Нудно! Ти будеш грати з нами. — Керолайн обернулась до подруги. - Кілька питань або дій і все, мені теж швидко набридне. 

 - Гаразд, тільки заради тебе. 

 - Дякую, крихітко. Починаємо!

Більше двадцяти хвилин лунали всілякі ідіотські питання, проте саме вони трохи розвіяли атмосферу і відчуття напруги частково спало. Прийшла черга Вейта.

 - Тоні, правда чи дія?

 - Дія. 

Вейт усміхнувся своєю тупою хитрою усмішкою.

 - Поцілуй того, хто тобі подобається. Ти звісно можеш відмовитися, адже Реґіни тут нема.

 Реґіна — рудоволоса вискочка і подруга дитинства Тоні, з якою вони вчилися і в школі, і зараз в університеті. Хлопець закохався в подругу ще, мабуть, в перших класах, але вона постійно тримала його у френд зоні, стерши будь-які шанси і надії на щось більше за дружбу. 

 - Я тобі це обов’язково пригадаю. 

Тоні подарував присутнім свою фірмову посмішку і повернувся до Меган, приблизився, поклав теплі долоні на її щоки і поцілував. Дівчина, спочатку, була здивована зухвалою поведінкою Тоні, але припиняти поцілунок не стала. Їй сподобалося, до певного моменту Меган навіть раділа, що зухвалець Купер викрав її перший поцілунок.

Вейт і Кер розсміялися.

 - Воу!

 - Припиняйте вже, навіжені. — Вейт постукав Тоні по плечах.

Хлопець відсторонився і продовжив посміхатися.

 - Дякую, Мег, я цього не забуду.

Дівчина поправила окуляри і відвела погляд. 

 - Дощ здається припинився.

 - Ми всеодно не зможемо поїхати. Я лишу машину тут, а завтра за кращої погоди заберу. Підемо додому пішки.

 - Вейтик..я хочу до тебе. 

 - Добре, люба. — Вейт коротко поцілував Керолайн. - Тоні, проведеш Меган до гуртожитку?

 - Авжеж, без проблем.

 - Я сама пройдусь.

 - Ні, ні, вже пізно, небезпечно ходити самій.

 - Вирішили? Чудово. 

Компанія вийшла на вулицю. Керолайн обійняла Меган, поки Вейт зачиняв авто і розмовляв з Тоні.

 - Це було круто! Замутіть і ми будемо ходити на парні побачення.

 - Кер, ти досі п’яна. 

 - П’яна, але не сліпа. Я бачу, як ти на нього глипаєш. Ми ще обов’язково про це поговоримо. І Мег, зніми окуляри. Ти виглядаєш краще, коли без них.

 - Я погано бачу.

 - Це ж не так страшно. Вночі нічого бачити й не треба.

Керолайн зняла окуляри і заклала їх у волосся Меган.

 - Так буде краще.

 - Гаразд. Подзвони, коли будеш вдома у Вейта.

 - Так точно. Можеш залишити Тоні на ніч, тільки не займайтеся сексом у моєму ліжку.

 - Боже, Кер, припиняй. 

 - Люба, нам вже час. Бувай, Мег, сподіваюсь скоро побачимось.

Тоні підійшов до Меган і став поруч, а Керолайн побігла до Вейта і взяла за руку.

 - Ага, бувай, Вейт. 

 - Побачимось завтра. — Тоні помахав рукою і перевів погляд на Меган. - Покажеш дорогу?

 - Якщо кудись поспішаєш, то йди, я правда можу пройтися сама.

 - Я повністю в твоєму розпорядженні, мем. — Хлопець поправив пасмо волосся з-за ручки окулярів. - Тобі личить. 

 - Дякую.. пішли. — Меган сховала руки за спину і пішла узбіччям.

Через півтори години Купер і Марш підійшли до гуртожитку. Дорога пройшла за розмовами про все, що тільки спадало на думку. Вони сміялися і розмовляли так, ніби були знайомі вже багато років.

 - Дякую, що провів. — Меган все ще посміхалася. - Напиши, коли будеш вдома, гаразд?

 - Напишу. Дякую за вечір, Мег, було весело. 

Тоні зробив крок до Меган і обійняв її. Дівчина відповіла взаємністю.

 - Сподіваюсь, що скоро побачимось. 

 - Авжеж. До зустрічі, Тоні.

Хлопець відійшов і з посмішкою помахав рукою.

Через годину Меган отримала повідомлення. Писав Тоні.

” - Я вдома) Дорога обійшлась без пригод. Як пройшов похід до кімнати?

 - Я саме думала, чи ти не забув написати. Рада, що все гаразд) Чудово, ціла і неушкоджена.„

Вони спілкувалися цілу ніч, під ранок вже засинаючи з телефонами в руках, але не полишаючи писати повідомлення. Раз Меган засинала на кілька хвилин, чекаючи на повідомлення Тоні, а потім різко прокидалася і шукала телефон, котрий випав з рук і тепер лежав десь під ковдрою чи її ногами, а раз засинав і сам Тоні, так само різко прокидаючись і сміючись, розпочинаючи пошук телефону.

На ранок Меган зрозуміла, що їй подобається Тоні. 

                            Частина друга.

                         Порушення ідилії.

 Їхня компанія з чотирьох провела разом ціле літо. Вони їздили в різні місця, відвідували різні кафе, пляжі, ліси. Меган розповіла Керолайн про свої почуття до Тоні і, здається, це змусило Кер розслабитися. 

Меган і Тоні не почали зустрічатися, більше не цілувалися, але їхнє спілкування було досить насиченим і цікавим. Кілька разів хлопець розповідав про Реґіну і клявся сам собі, що позбудеться всіх своїх почуттів до неї, але щоразу, коли бачив рудоволосу — забував всілякі клятви і кружляв навколо дівчини, як метелик біля палючого світла лампи. Меган змирилась і не збиралася щось змінювати. Їй було достатньо просто бачитися і спілкуватися з Тоні, а почуття мінливі, з часом мають звичку слабшати.

 З початком другого курсу Керолайн змінилась. Її поведінка по відношенню до Меган стала агресивнішою. Вона часто казала, що Меган краще не носити окуляри, бо так вона виглядає страшком. Краще не зав’язувати ідіотський пучок, бо так вона схожа на опудало. Краще не сміятися, бо її гострі ікла виглядають дуже огидно і страшно. Краще змінити колір волосся, бо так Меган ніколи не вийде з образу сірої плями і ніколи не зацікавить Тоні.

Меган запитувала, чому Керолайн так сильно взялась критикувати її зовнішність, але брюнетка тільки й казала, що хоче їй кращого.

  За тиждень до річниці початку стосунків з Вейтом Керолайн влетіла до кімнати, обличчя аж розпухло від сліз.

 - Боже, Кер, що сталося?

Дівчина лягла на ліжко, ховаючи обличчя в подушку.

 - Вейт козел! Ненавиджу цього..цього..АЙ! Щоб його!

 - Він тебе чимось образив?

Мег сіла поруч. Керолайн різко піднялася і глянула на подругу, не припиняючи плакати.

 - Він переспав з якоюсь шльондрою. Зрадив! Сука, зрадив за тиждень до нашої річниці!

 - Кер, мені шкода.

Меган обережно обійняла подругу. Керолайн поклала голову на плече Меган, ридаючи ще сильніше і голосніше.

 - Що робити далі? 

 - Кидай його до біса. Хіба ти не варта когось кращого? Вірного?

 - Так! Варта! Кину цю наволоч і знайду собі когось кращого!

Але Керолайн не кинула Вейта. Вони й далі були разом, а вже за кілька днів життя Меган стрімко перетворилося на кошмар.