- Абігейл Бінгем, ти добре відпрацювала на останній справі, але у нас є нова праця для тебе, папка з усим що тобі потрібно знати є в архіві. - грубі пальці тримали якісь бумаги - формальність, шеф ніколи не займався бумажними справами, та як тільки він знаходить бідного Геррі у вільну годину, звалює усю макулатуру на нього. Хоча Геррі й не занадто особливий робітник, інколи його навіть жалко, йому мали б платити більше.
***
Я проходжу повз сірі кабінети без вікон, у повітрі запах пилу та сирості. Очима шукаю великі білі двері з написом «Архів» та сподіваюсь на те що якийсь робітник не підійде до мене з ще одним проханням. Нарешті переді мною стоять великі важкі двері, їх вагу чутно з кожним скрипом підлоги біля них. Відкрив двері я чую невпевнений голос Геррі
- Абігейл! Це знову ти? Я тут, у 3 р-… - він не встиг закінчити речення, бо я вже підійшла до 3 ряду 3 полиці 3 частини кімнати, символічності у цих цифр немає, але чомусь Геррі обрав саме цю частину архіву, напевно йому просто подобається стабільність.
- Не думав що ти будеш сьогодні на службі, в тебе ж повинен бути вихідний, чи мені здалось?
- Ти як завжди правий, але мені відмінили його, бо з’явилось якесь нове діло, тому будь ласка просто дай мені усі нові документи, та я піду працювати далі. - Він зам’явся та бубнив такі ж самі слова, як й завжди *документи, нові документи, бумага* так, йому безперечно подобається стабільність.
***
Я знову йду повз кабінети, але тепер цей шлях здається ще більше сірим та пильним, запах свіжих документів відчувається навіть на відстані витягнутої руки, іноді я запитую себе: - чому ж саме наш відділ ще не перейшов на електроні пристрої, але параноя шефа щодо хакерів та вірусів відповідала на усе одразу ж.
***
- Ще одна дівчина померла, теж від невідомої зброї, але як саме…
Експертиза не змогла опізнати жертву
Гендер: дівчина
Вік: 15-17~
Поранення: виріз хреста на 2 руках, очі вирвані, печінку не знайшли, язик відрізаний.
- Жах якийсь, ще секти чи культу для цього усього не вистачало - Я передивляюсь усі фото з міста злочину, нічого, просто нічого, ніякої зачіпки, але на очі трапляється мала деталь, хрести вказують на бетонну стіну, а на ній в свою чергу граффіті, числа
- Але чому на це не звернули увагу? - частина напису обривається на числі 3, це вже символічно мабуть.
PEACE👾🙏
Дякую за прочитання 1 розділу, не забувайте закривати двері та їсти смачний попкорн.🍿