3
🃏
- Зібрані майже всі карти. — Ен разом з Кацу стояли в холі, спостерігаючи за діями жителів Пляжу.
- Мені здається, що божевілля Капелюшника більшає з кожною новою картою, це лякає. — Ен опустила погляд на сонцезахисні окуляри в своїх руках.
- Ти тільки поглянь на Агуні, Ен. Він от-от вибухне. — Хлопець усміхнувся, не відводячи погляд від ватажка, який, склавши руки на грудях, стояв під стіною в компанії бійців.
- Хаос зіграє нам на руку. Що робитимемо з новенькими?
- Арісу розумний, Усагі в хорошій фізичній формі, вважай нам пощастило, тільки по-моєму з нею будуть проблеми.
- Може лишимо її поза планом?
- В такому разі буде складніше з Арісу, а він мені треба.
- Так, теж вірно, а що на рахунок Куіни і Чішиї?
Згадка про брата змусила Кацу мовчати кілька хвилин.
- Куіна про все знає, це просто.
- А Чішия?
- А він вільний робити все, що йому заманеться.
- Справді? Я краще всіх знаю, що ти хочеш витягнути його з цієї країни та ігор, і навіть якщо стоятиме вибір між тобою і Чішиєю, то я більш ніж впевнена, що ти обереш його, а не себе.
- Ен. — Помовчав, потерши плече і прикривши очі. - Чішия вільний обирати самостійно, моя турбота йому не треба, і що взагалі таке ця ваша турбота? — Вираз обличчя Кацу показував, ніби поняття не має, що означає це слово, а все це доповнювала повна байдужість до останньої рідної людини, яка в нього лишилась. Чи було це все насправді?
Ен видихнула і стисла плечима.
- Кажи скільки завгодно, що тобі всеодно на Чішию, але його ти тут не залишиш, в цьому я впевнена. Тепер мені пора повертатися до справ, може правда є той чип? — Дівчина посміхнулась, швидко поцілувала Кацу в щоку і пішла до міні-кабінету у підвалі Пляжу, в якому робила розтин померлим гравцям з надією знайти чип, який допомагав лазерним променям знаходити переможених. Принаймні вона сподівалася, що чипи справді є.
Кацу ще кілька хвилин спостерігав за гравцями, а після пішов до своєї кімнати.
Вранці оголосили, що в Токіо з’явилося кілька ігрових арен.
Жителі Пляжу, як завжди, розділилися на групи і поїхали реєструватися на гру.
Навколо стало тихіше, що було чудовою можливістю переходити до втілення власного плану.
- Арісу, є розмова. Можеш взяти свою любу Усагі і піднятися на дах, зараз вдалий момент.
- Вдалий момент для чого? — Арісу з недовірою дивився на Кацу.
- Для прийняття тобою рішення. Не затримуйся. — Хлопець не поспішаючи пішов коридором, а кілька хвилин по тому піднявся на дах Пляжу.
- Тобі б полежати, а не гратися в мафію, братику. — Чішия спостерігав за Кацу, який підійшов до краю даху і трохи зажмурився.
- Досі не визначився?
- Визначився.
- То не буркоти. — Цього разу відповідь Кацу була злісною, як і його погляд, а від колишньої байдужості не лишилося й сліду, що викликало в старшого Шунтаро посмішку.
- Хлопці, не зараз. — Куіна сиділа на даху, жуючи замінник сигарет і дивлячись то на одного, то на іншого.
Арісу та Усагі піднялися на верх і підійшли ближче до компанії.
- Думав ти хочеш поговорити тільки з нами, Кацу.
- Ні, не зовсім. Ця тема їх теж стосується. — Хлопець повернувся до новеньких. - Я не збираюся говорити довго і не по темі, тому одразу до суті.
- Зазвичай після таких слів кажуть якесь божевілля. — Усагі сіла на дах неподалік Куіни.
- Люба Усагі, ти й так в божевіллі. — Видихнув і продовжив. - Тож, зібрані майже всі карти. Капелюшник щиро вірить, що це допоможе повернутися в наш світ, але допоможе повернутися тільки йому, хоча ризикуємо життям ми та інші гравці. Вас таке влаштовує?
Арісу уважно слухав Кацу, а Чішия з ледь помітною посмішкою спостерігав за братом.
- Це не правильно і я не впевнена, що хід думок Капелюшника вірний. — Усагі проговорила досить швидко, повертаючи погляд на Арісу.
- До чого ти хилиш?
- До того, Арісу, що за планом Капелюшника звідси ми виберемося ну дуже не скоро, а це означає, що треба діяти по своєму.
- І в тебе є план?
- Є.
- Гарантії, що все вдасться? — Усагі встала з місця і підійшла до хлопця.
- У мене є докази того, що з вами буде, якщо божевілля Капелюшника візьме гору і він почне бачити в вас загрозу.
- Докази?
- Прошу. — Кацу вказав на край даху.
Чішия усміхнувся і підійшов до краю, дивлячись вниз. Кілька хвилин вагань і Арісу зробив те саме, як і Усагі.
Внизу під стіною стояло кілька великих сміттєвих баків, з яких виступали людські кінцівки. Усагі зробила кілька кроків назад.
- Хто їх..
- Наказ першого номера. — Брюнет склав руки за спиною. - Сховаєш карту, щось замислиш, підеш проти волі Капелюшника і вуаля, тобі організують затишне містечко в сміттєвому баці повному трупів.
- Який твій план? — Арісу відійшов від краю.
- Покинути Пляж і…
- Бонусом забрати карти. — Продовжив Чішия.
- Проте я вважаю, що карти самі по собі ваги не мають, а для Капелюшника бачення майже зібраної колоди створюють ефект плацебо, не більше.
- А може й щось значать. — Блондин знову сховав руки до кишень.
- Наприклад? Після проходження останньої гри ти стоятимеш і будеш розмахувати колодою зі словами «от мій білет додому»?
- Ще додам «лишіть його тут на місяць». — Чішия дивився на брата кілька секунд, очікуючи його реакції, якої в решті-решт так і не було, а потім перевів погляд на Арісу. - Що скажете? Вам втрачати нічого.
- Опинитися в тому баці не надто приваблива пропозиція. — Куіна встала і підійшла до Кацу та Чішиї.
- Звідси потрібно вибратися, але бійців багато, у них зброя і перевага. Що на це скажеш? — Мовив Арісу.
- Я один з бійців, маю доступ до зброї Пляжу. Ми з Чішиєю та Ен призначені, а у тебе непогано працює голова, Куіна та Усагі в хорошій фізичній формі. Вибратися з Пляжу не буде надскладним завданням.
- До того ж, якщо комусь бовкнете про цю розмову, то помремо всі. Не змушуйте жаліти про те, що вирішили вам допомогти. — Куіна підійшла до краю даху і потисла плечима.
- Або допомогти собі. — Усагі говорила тихіше ніж зазвичай. - У нас є час подумати?
- Так, будь ласка, знаєте, де нас знайти.
- Добре. До зустрічі. — Арісу й Усагі пішли вниз, обдумуючи пропозицію Шунтаро.
- Погодяться? — Куіна зацікавлено дивилась їм вслід.
- У них немає вибору. Втекти з цієї божевільні і поза нею боротися за шанс на повернення краще, ніж ризикувати життям задля одного.
- Ти був таким переконливим, я не можу. — Чішия зажмурився від сонячного світла.
- Що ти кажеш? Тебе мені однозначно не обійти у переконливості. Між іншим для твоєї задниці стараюсь. — Останню фразу сказав тихіше за попередні.
На дах вийшов Нірагі, повільними кроками підходячи до хлопців та Куіни.
- І чого я маю тебе шукати по всьому Пляжі? Кацу, від тебе стільки проблем, я тебе правда пристрелю.
- То не шукай. Чого тобі? — Відвів погляд від брата на бійця.
- Наказ боса, інакше ти мені не треба.
- І чого хоче бос?
- Бачити твою пику. — Підійшов до Кацу і зупинився навпроти нього. - Наступна ігрова арена має скоро з’явитися, ми їдемо, і сподіваюсь там тебе все-таки прикінчать.
- Ти мене так сильно любиш, може сам і пристрелиш прямо тут?
- Всім серцем. Захотілося здохнути?
- Перевіряю чи вистачить тобі сміливості натиснути на гачок, коли дуло буде впритул до моїх грудей чи голови.
- Жартуєш зараз? — Нірагі вхопив свою зброю і націлився в груди Кацу, від чого Куіна помітно занервувала, а лице Чішиї досі зберігало байдужість.
- Жарти не моя сильна сторона, то вистрелиш чи ні?
Нірагі зробив кілька кроків вперед, що змусило Кацу зробити так само кілька кроків назад, підганяючи до краю даху.
- Нірагі, чорт забирай, досить! Він впаде з даху?
- Мені до цього є діло? — Боєць дивився в очі Кацу, який ледь помітно посміхався на його злість. - Ти мене так сильно дратуєш цим своїм поглядом і посмішкою. — Закотив очі і вистрелив в повітря, а після знову поклав зброю на своє плече. - З цієї гри живим ти не повернешся, там тебе й пристрелю, а на Пляжі мороки багато. Агуні чекає, поквапся, боєць, бляха. — Нірагі плюнув під ноги Кацу і пішов до свого ватажка.
Коли постать Нірагі зникла з поля зору, Чішия видихнув з полегшенням.
- Впав би прямісінько до того смітника.
- Ти б всеодно за мною не плакав.
- Кацу, твої витівки мене доведуть. Він псих, одного разу правда вистрелить, тільки вже не вгору, а сюди. — Куіна вказала на чоло Кацу, від чого той посміхнувся.
- Він не вистрелить. — Посміхаючись пішов до виходу. - Не вистрелить, я знаю.
В залі зібралися всі бійці. Біля столу стояв Агуні, дивлячись в карту.
- Наступна ігрова арена може з’явитися будь де. Якщо пощастить, то буде гра пік або черви, тоді останні карти наші.
Бійці уважно слухали свого ватажка, та тільки Нірагі сидів з головою у своїх думках, майже не чуючи Агуні.
- Якщо всім все зрозуміло — можете бути вільні. Перевірте зброю перш ніж їхати, чекайте сигналу. Нірагі, відповідаєш за першу групу. — Агуні підняв погляд на бійця, який дивився на стіл і не реагував на слова. - Нірагі!
- Так, бос, я чую, на мені перша група.
- Зосередься. — Агуні склав карту і залишив залу.
- Чорт забирай..
- Нірагі, Нірагі, так з гри не повернешся ти, а не я. Якийсь геть розсіяний. — Кацу встав з крісла і, розімнувши шию, не поспішаючи направився до дверей.
- Чого ти добиваєшся? — Сугуру вдарив по столі і вскочив з місця. Схопив Кацу за руку і притис до стіни, злісно і в той же час розгублено дивлячись в очі Шунтаро.
- Мені від тебе нічого не потрібно, мабуть. — брюнет усміхнувся, а його дихання збилося. - Відпусти. Мені все ще боляче.
- Перетерпиш. Мабуть? Як це розуміти? — Стиснув руку сильніше, ніби боячись, що хлопець зараз вислизне з його хватки.
- В твоїх очах так чітко видно страх і розгубленість. Що з тобою сталося, Нірагі?
- Замовкни, замовкни і перестань робити те, що робиш.
- І що по-твоєму я роблю?
- Змушуєш мене губитися в думках і втрачати пильність, провокуєш і ніби випробовуєш. Сумніваєшся, що я вистрелю, так впевнено про це говориш, що я сам починаю сумніватися. — Нірагі затих, очікуючи відповіді Кацу.
- То може варто шукати відповідь всередині себе? — Вільною рукою вказав на груди бійця. - Десь отут вона б мала сховатися, тобі лишається знайти ключ, Сугуру. Здається ти вмієш знаходити те, що хочеш, і я знаю, що ти не просто дурень, який розмахує зброєю і залякує інших. В голові щось лишилось, тільки тобі треба цим скористатися. Гляди так і розберешся з усім.
- Чому ти такий діставучий і водночас такий…
«Вітаємо у грі. Для реєстрації пройдіть в головний хол Пляжу»
Обоє різко подивилися в бік дверей.
- Що за..?
- Пляж ігрова арена.