Повернутись до головної сторінки фанфіку: "Математика-непотріб?"

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

  1. Надіслав: Yeondd , дата: сб, 02/10/2024 - 11:24
Повний текст

Він ніколи не думав, що справді буде трахатися зі своїм репетитором на столі.

 

 

Вже як 5 місяців Чімін знаходиться на першому курсі. Час йде, а розум не з’являється. Навіщо він взагалі обрав спеціальність архітектора? Одногрупники сміються з нього. Але ясно чому, він же ледь потрапив сюди, оскільки математику не дуже добре знає. А взагалі Пак мріяв стати хореографом, але життєві обставини йому заважали. То що робить? Тоді для нього залишився один вихід - найняти репетитора.

 

Хто ж знав, що репетитором виявиться до неможливості сексуальний чоловік.

3 місяці промайнули дуже швидко.

 

 

 

Ох, як дратує… — Чімін подивився на списаний закресленнями зошит, намагаючись стримувати себе. Поряд з ним сидів красунчик в окулярах та чорній сорочці - Юнгі. 

— Тихіше, заспокойся — хлопець поклав руку на коліно молодшого - такими темпами нам прийдеться ще раз д-у-уже багато часу тренуватись, скільки ми вже займаємося? — Чімін нервує. Від такого стає важко дихати. Він швидко подивився на нього, відповідаючи: 

— Вибачте… Я… Невдаха, зі мною завжди було важко. Але ж погодьтесь, математика - це непотріб — Пак намагався хоч якось виправдати себе, але раптом Юнгі стиснув його ногу так, що всі метелики в животі Чіміна вилізли зі старих коконів. Такого давно не було, і це дійсно страшно. Чімін іноді думав про те, як було б класно торкатися тіла під чорною сорочкою… Він завжди намагався уникати погляду Юнгі. Та ні, він не міг закохатись у свого репетитора.

 — Якщо математика непотріб, то чому ти досі займаєшся зі мною? — Мін продовжував просвердлювати дірку у молодшому своїм поглядом. Його рука поповзла до стегна, і ще дужче стиснула ногу. Атмосфера змінювалась з нереальною швидкістю.

— Чи можливо причина полягає не тільки в математиці й архітектурі? — в голові Чіміна заграли всі кольори страшно непристойних сюжетів. Зелений прапорець спрацював. Він нахилив голову, прикусивши губу.

— А що, якщо так? — він продовжував дивитись вниз, і навіть не збирався підіймати голову. Він хоче пограти з цим вогнем. У ньому давно прокинувся такий азарт, ще з першої їхньої зустрічі.

Юнгі розсердився, він так не любить тих, хто не підкоряється, але… Це манить, тільки хлопець напроти може так манити. Мін взяв його підборіддя та підняв голову. 

— Як цікаво, то яка ж причина? — почавши гладити стегно Пака, сказав репетитор. «Що ж, гра буде по-твоєму, Чімін.»

 

— А спробуйте вгадати — Чімін прибрав зошит, та повільно наблизився до лиця старшого. — Чому ж я так часто вигадую кінці наших занять?

Той більше не боявся погляду Юнгі, тепер він пильно дивився у його очі, наче чекаючи чогось. Репетитор все більше і більше збуджувався, зараз він думає, як би чудово було розкласти Чиміна на столі.

Він подивився на солодкі та пухкі губи навпроти. Але хіба так можна? Він же репетитор, а Пак простий першокурсник, якому потрібні знання з математики. Він не думав, що той підхопить його темп. Як би зараз не тиснуло знизу, потрібно завершити розмову.

— Юначе, — Юнгі лиш встигнув вдихнути, як Чімін підніс руку до паху репетитора. — Будь ласка, зупини нас. 

Чіміну не сподобалося те, як Юнгі хотів втекти від того, що сам почав. — Хіба ти не хочеш мене? — він облизав губи та безсоромно дивився на випираючий орган. — гру вже почато, потрібно дійти до фіналу. 

Мін більше не міг терпіти, він гучно видихнув, і почав гладити голову Пака. — То, як ти кажеш, математика - непотріб? — він стиснув зуби й пристрасно подивився на хлопця. Через секунду він схопив руку, що була знизу, та повалив Чіміна на ліжко. 

— Так, саме непотріб. — від такого напору Паку стало важко вести, але він намагався виглядати все таким же неслухняним сміливим хлопчиком, навіть коли під шортами сигнали були протилежними.

— Тоді мені потрібно всіма способами тебе переконати, чи не так? — Юнгі нахилився до шиї Чіміна, залишаючи невагомі поцілунки.

 

Все. Юнгі перейняв роль лідера, тепер він веде гру. 

Його рука повільно поповзла під футболку, ледь торкаючись тонкого тіла. 

Чімін скиглить від таких дій, він його так мучить. 

— Нагадай мені теорему косинусів.

Чімін не може зараз думати про математику, а лише про чоловіка, що зараз над ним. Але розуміє, що отримає, якщо скаже.

Чімін закриває очі й тихенько відповідає:

— це квадрат будь-якої…

— Юнгі почав розстібати ґудзики на білій футболці знизу, яка приховувала ідеальне тендітне тіло. Пак втрачав розум під поглядом репетитора на його тіло.

— сторони… — старший поклав руку на пах Чіміна. — Я… 

— Продовжуй. 

Юнгі відчув, як той тече від нього. Але рано. Треба ще пограти. 

— будь ласка…

Мін зняв окуляри, і ніжними рухами почав вимальовувати візерунки на животі Чиміна. — я сказав тобі продовжувати. 

Паку так боліло знизу, природня смазка вже просочилась через тканину шортів. — сторони… довільного трикутника — Юнгі запустив свою руку в шорти молодшого, від чого той тихенько простогнав, — р-рівний сумі квадратів дво… — Чімін гучно застогнав від дії лідера, що почав торкатись наболілого місця — будь ласка… Трахни мене вже.

Юнгі не міг намилуватись картиною перед собою, і спішити не збирався. Тоді Чімін взяв все у свої руки. Він повинен отримати, що хоче. Тому піднявся, штовхаючи Юнгі до стільчика. 

—Чи думав ти про ночі зі мною? — Чімін сів на коліна репетитора. — Чи тільки я думав, як ти розкладеш мене на цьому столі? — він подивився направо. 

Здається, тепер сам Мін вже не може стримуватися. Юнак почав тертися о твердий стояк, що так хоче вже опинитись в цьому студенті. Коли першокурсники стали настільки розпусними?

 Юнгі підхопив хлопця, та посадив на стіл — я уявляв, як голосно ти кричатимеш моє ім’я на цьому столі. — тепер зі всім напором він почав цілувати шию, та повністю позбавився одягу на тілі Чіміна. Він робив це так, наче у нього зараз заберуть Пака. 

Поки тихенький стогін лунав з вуст хлопця, він також намагався зняти з репетитора сорочку. Коли йому все-таки вдалося, то в очі одразу кинулись татуювання - крила та надпис на місці, де шрам. Він легенько обвів пальцями кожну тату. 

Юнгі зняв з себе решту одягу, а з кишені штанів узяв презерватив. 

— Ох, ти завжди носиш з собою презервативи? — Чімін дивився на презерватив та досить великий елемент його мрій. — після того, як зустрів тебе - почав носити — Юнгі штовхнув Чіміна, від чого той ліг на стіл. Тоді презерватив зі смазкою зміг увійти в вузьке місце. Пак голосно застогнав, крикнувши ім’я репетитора.

— ти такий вузький, чи був у тебе секс до цього? — Мін почав повільно рухатися в середині молодшого. Через тихий стогін Чімін відповів:

— У мене не було сексу, я сам себе задовольняв. — він закотив очі і продовжував стогнати, відчуваючи, як Мін прискорюється. Зараз вони відчувають один одного. І це глибше, ніж океан.

Чімін вигинається, поки той з кожною секундою набирає швидкість. Вся кімната була заповнена гучними стогонами та звуком зіткнення тел.

Пак облизав губи та підніс руку до свого паху, яку в ту ж секунду прибрав Юнгі. 

— Не можна. — він уповільнився, почавши грубо

переминати солодкі губи навпроти зі своїми. Чімін тихо скиглить, в той час, як чужий язик вивчає його рот. Перша рука Міна тримала стегно. Інша блукала на худому тілі, поки не дійшла до сосків, ласкаючи  кожен з них.

 Чімінове скиглення заповнило простір. Він почав йорзати, рухатися на зустріч члену, аби зробити собі приємно. 

Юнгі нахилився та запитав:

— Як ти там казав? Математика - непотріб? — він увійшов повністю, і почав швидко рухатись в середині. Молодший знову вигнувся.

Чергові крики лунали з рота Пака. Він зашипів, прикушуючи губу. Здається Чімін вже ось-ось кінчить.

 

— Ах, будь ласка, та.. — останній вхід повністю і хлопець зовсім втрачає розум, падаючи на стіл.

— Треба буде якось повторить. — відпочивши сказав Юнгі. 

— То ж, коли наступне заняття? — Чімін усміхнуся, цілуючи Міна в губи.

    Ставлення автора до критики: Позитивне
    Надіслав: Yeondd , дата: сб, 02/10/2024 - 11:24