Пролунала мелодія, а після
- ⲙіᥴᴛ᧐ ᥰρ᧐κᥙдᥲєᴛьᥴя.
Учні прокинулися від нічного сну, оглядаючись довкола.
Нове оповіщення
- ʙн᧐чі ⲙᥲɸія ʙδᥙ᧘ᥲ 𐌑іцу 𐌏ннᥲ.
𐌑іцу 𐌏ннᥲ δу᧘ᥲ ⲙᥙρнᥙⲙ ᴦρ᧐ⲙᥲдянᥙн᧐ⲙ.
- трясця.. — Хо Сон перечитав ранкові повідомлення від гри.
- ᤋнᥲйдіᴛь ⲙᥲɸію і ᧐ᴦ᧐᧘᧐ᥴіᴛь ᧐δρᥲн᧐ᴦ᧐ ʙᥲⲙᥙ ᴦρᥲʙця нᥲ нᥲᥴᴛуᥰн᧐ⲙу ᴦ᧐᧘᧐ᥴуʙᥲнні.
Через п’ятнадцять хвилин, як і вчора, учні школи Соннам зібралися в магазині меблів.
- у нас троє мертвих, двоє з яких були мирними. — Ин Ук потер потилицю. - місця для ночівлі здається не такі вже й безпечні.
Чон Вон Гіль сів на крісло, дивлячись в підлогу.
- я знав, що Ама не винна, вона була мирною і мала продовжувати жити.
- вона вже померла, ти не повернеш час назад.
- закрий свого клятого рота, Сакі. Ти завжди її ненавиділа і твоєю ідеєю було вмовити Ха Ясу і Чже Гу голосувати за Аму.
- Вон Гіль, ти від горя не тямиш, що кажеш. Я не знала, що ви були такі близькі і взагалі-то не я вмовляла дівчат голосувати, інші теж голосували за Аму.
Хлопець встав з крісла, впритул підійшовши до Сакі.
- скажи ще хоч слово і клянусь, я тебе прикінчу.
- зупиніться, негайно. — Хо Сон став позаду Вон Гіля. - нам не треба сваритися, варто триматися разом і розсудливо обирати мафію.
- якщо знову затупите, то втратите мирного, а такими темпами гра скоро закінчиться і явно не на нашу користь. — Дон Джю зайшла до магазину. - з ким ночувала Онна?
- а що? — мовив Канґ І Со.
- та так, питаю просто.
- що на рахунок До Йона? Вчора він голосував за Онну.
- на що ти натякаєш? — капітан команди підняв погляд на І Со.
- які натяки? Вона тобі завжди не подобалася.
- і ти хочеш сказати, що я її вбив?
- ідіоти. — дівчина розім’яла шию, підійшовши до столу. - ви можете цілий день кидатися підозрами і звинувачувати одне одного, але це не допоможе вам знайти нашу мафію і врятувати свої задниці. Де вона ночувала?
- на першому поверсі, в кімнаті охорони, ми були там.
- от і чудово, треба оглянути тіло і кімнату загалом.
- нащо? — Сен Сакі не зводила погляд з Дон Джю.
- мені більше нема чого робити, розважитися хочу. — брюнетка усміхнулась і неспішно попрямувала до кімнати охорони.
- вона вважає, що так мафію знайде?
- Сакі, це вже краща ідея, ніж просто звинувачувати одне одного. — Сон відійшов від Вон Гіля і пішов слідом за Дон Джю.
- Суі, ми ж не будемо йти?
- чому ні? Якщо кілька людей дивитимуться—помітять більше і шанси знайти мафію значно збільшаться.
- я..боюсь дивитися на мертве тіло.
- тобі не обов’язково йти, можеш за цей час принести щось перекусити. — Суі тепло усміхнулася, погладивши подругу за плече. - я скоро повернусь.
Дон Джю увійшла до кімнати охорони. Біля стіни під вікном лежала Міцу Онна, а під нею виднілась калюжа крові.
- що у нас тут? — підійшла ближче і присіла поруч. - перерізали горлянку. — обережно відсунула пасма волосся. - я б навіть сказала, що досить акуратно.
- що акуратно? — Хо Сон підійшов до Дон Джю.
- все зробили акуратно, без агресії, або мені так просто здається.
- можна я подивлюсь? — Суі стала поруч з старостою.
- ти не надто ніжна для цього? — дівчина з цікавістю підняла погляд на однокласницю.
- ні, не думаю. То можна?
- прошу, вона повністю твоя. — відійшла, витираючи руки об серветку.
- і справді без агресії, інакше одним порізом все б не закінчилося. — Суі схилилась над тілом. - кров була б повсюди. — перевела погляд на підлогу. - слідів взуття немає, але погляньте сюди.
- що там? — Хо Сон і Дон Джю подивилися на місце, яке вказувала Суі.
- на її щоці синець, а також кілька на зап’ястях.
- чинила опір?
- я не впевнена, що це було можливо, адже вона, як і ми, спала.
- для чого тоді було її бити? — Дон Джю мовила пошепки, зробивши кілька кроків назад. - з ким з класу у неї були проблеми?
- я не знаю. — Суі потисла плечима. - ми не спілкувалися, вона проводила більше часу з Сакі та її подружками.
- у неї були суперечки з До Йоном.
- з Йоном? Розповіси детальніше, Ясу?
Дівчина зайшла до кімнати, зачинивши за собою двері.
- вона фліртувала з До Йоном, жартома, а він здається сприймав це за дійсність і повівся на її поведінку.
- тому вони завжди сварилися. Але, Йон ніколи не розповідав про те, що вона робила щось подібне. — староста підійшов до столу, спершись на нього і склавши руки на грудях.
- вона йому подобалася? — Хі Суі піднялась і стала неподалік Дон Джю.
- думаю так, а Міцу Онна цим тільки користувалася, бо..завжди любила багато уваги, особливо зі сторони хлопців на кшталт До Йона.
- якщо всі ці твої розповіді правда, то у нас є підозрюваний.
- а з дівчатами не сварилась?
- здається ні, тільки кілька разів мала суперечку з Ама, але вона померла раніше, тому думаю це тут ні до чого.
- так, вірно. — Суі ще раз обернулась до тіла. - треба забрати її звідси, Ама і Арим теж.
- добре, що тут відносно не спекотно, але дійсно краще їх перенести. Скажу хлопцям, вони допоможуть.
- я поки пошукаю простирадла, здається нагорі є магазин. Дон Джю, підеш зі мною?
- я? А Рісу де?
- так. Рісу пішла за їжею і вона погано переносить мерців.
- яка ніжна. Добре, пішли. Хо Сон.
- так?
- треба поговорити з До Йоном.
- обов’язково. Спочатку розберемося з тілами, а потім повертайтеся до магазину, там і поговоримо.
Дон Джю кивнула і пішла до дверей.
- май на увазі, якщо ти прийшла за наказом Сакі і обмовила До Йона—наступне голосування ти наврядчи зможеш виграти.
Ха Ясу здригнулась від слів та погляду Ко Дон Джю.
- я сказала правду, чесно, Сакі не знає, що я тут.
- ми тобі віримо, Ясу. — брюнетка слабо усміхнулася. - та Дон Джю має рацію, ми не можемо сліпо довіряти всім і тому, що чуємо.
- пора йти, час обмежений. — Дон Джю заправила пасмо свого волосся за вухо і покинула кімнату охорони, Суі пішла слідом.
- здається тільки зараз я нарешті почула і зможу запам’ятати твій голос.
- для чого тобі запам’ятовувати мій голос?
- не знаю.. — Суі перевела погляд на Дон Джю. - завжди було цікаво, чому ти ні з ким не спілкуєшся і постійно тримаєшся подалі.
- так краще і у випадку чиєїсь смерті, чи навіть якщо я помру, нікому не доведеться влаштовувати допит і розгадувати, хто причетний.
- але з Сакі таки щось не склалося, я права?
- тебе тоді ще не було в нашій школі.
- ви були..разом?
- що? Я і Сакі? Божевільна.
- вибач, вибач, я припустила думку, що ви зустрічалися.
- я краще помру.
- досить оптимістичний підхід. Дон Джю, можна питання?
- до цього моя згода тобі не сильно була потрібною.
- мені сподобалося з тобою розмовляти. Отже питання. Чому вчора ти обрала Сакі під час голосування, а не Аму чи когось іншого?
- я не звикла комусь пояснювати причини своїх рішень і думок. Якщо я щось зробила, значить на це є причини, завжди. — подивилась на Суі. - ми прийшли. Бери простирадла і будемо повертатися, попереду ще розмова з До Йоном.
Суі більше нічого не питала, тому мовчки зайшла до магазину, беручи простирадла і міркуючи над словами супутниці. Кілька хвилин потому дівчата повернулися до магазину меблів, віддавши знахідку старості. Хо Сон, та ще кілька хлопців, перенесли тіла дівчат до морозилки в кафе на першому поверсі, а після частина учнів розійшлась своїми групами по торгівельному центрі, обговорюючи потенційних мафіозі і думаючи над новим кандидатом нічного голосування.
- До Йоне, залишся ще на хвилинку.
- старий, в чому справа? Я зголоднів.
- треба поговорити, це не займе багато часу.
- або займе, якщо мовчатимеш. — Дон Джю зачинила двері.
- то розмова з ними теж?
- так, поговоримо в чотирьох.
- окей. Я слухаю.
- де ти провів цю ніч?
- ми з Ин Уком були в кафе, ховалися в приміщенні для персоналу.
- а до цього ти бачив, як Онна та І Со пішли до кімнати охорони?
- ти натякаєш, що це я її замочив?
- ні, ніяких натяків, просто питання. Чому ти так нервуєш?
- Суі, твої питання ідіотські. Я не бачив куди вони йшли і тільки вранці почув, що вона мертва і що вони провели ніч разом.
- ми знаємо, що недавно у вас були суперечки і вона гралась з твоїми почуттями, а це мотив для вбивства. — Дон Джю уважно дивилась на шию хлопця.
- граєшся в детектива? Ця стерва просто пудрила мені мізки і все, я поклав цьому край ще до того, як закінчився останній екзамен. І на що це ти там дивишся?
- так, так, вірю. Та просто дивлюсь, чи вже заборонено?
- старий, кажи своїм подружкам завершувати цей допит, я все сказав.
- До Йоне, це всіх дістало, помирають наші однокласники в той час, як ті ж самі наші однокласники бавляться в мафію.
- Хо Сон, ми вже й так закінчили, До Йон на все відповів і в мене нема питань. Суі?
- я все почула і питань немає.
- чудово. Сон, ще щось спитати хочеш?
Хлопець з невеликим нерозумінням дивився на Дон Джю, але не став щось питати в присутності Йона.
- у мене більше немає питань. Дякую, що відповів.
- думав ми друзі, а ти мене запідозрив. — До Йон з нотами розчарування видихнув і через кілька секунд покинув магазин, лишаючи трійцю позаду.
- Дон Джю, нічого не хочеш сказати? — Хо Сон сів навпроти.
- хочу, але не зараз. Зустрінемося на голосуванні.
- Дон Джю..
- що? — встала з місця, зупинивши погляд на Суі.
- не тікай так постійно, прошу.
- не звикай до моєї присутності.
Цього разу знову, опів на дванадцяту, пролунала сирена, а після послідувало оповіщення.
- ᴦρᥲʙцяⲙ чᥲᥴ ᥰρ᧐ᴦ᧐᧘᧐ᥴуʙᥲᴛᥙ і ᧐δρᥲᴛᥙ 𐌑ᥲɸію. 𐌲᧐᧘᧐ᥴуʙᥲння ⲙᥲє ᤋᥲκінчᥙᴛᥙᥴя д᧐ ᧐ᥰіʙн᧐чі.
Гравці зібралися в магазині меблів, кожен зайняв своє місце за столом і ніхто не наважувався почати розмову.
- що ви знайшли біля тіла чи там нічого не було? — трохи невпевнено заговорила Хю Бі.
- Онна померла від втрати крові, їй перерізали горло. На тілі ми знайшли ще кілька свіжих синців. — Суі подивилась на Дон Джю.
- і ми знаємо, хто її вбив.
Пролунала сирена
- 𐌺᧐ Д᧐н Джю ᥰρ᧐ᴦ᧐᧘᧐ᥴуʙᥲ᧘ᥲ ᤋᥲ Д᧐ Й᧐нᥲ.
- що ти коїш?
- цього разу залюбки обґрунтую своє рішення.
- будь така люб’язна.
- Онну вбили обережно, щоб не залишати зайвих слідів, проте вбивця трохи перестарався, явно завадила образа і гнів. Лишилися синці на її тілі, а манікюр трохи зіпсований. А тепер зверніть увагу на шию До Йона.
- що там не так?
Учні обернулися до хлопця, розглядаючи його шию.
- там..там подряпини, здається сліди від нігтів. — Лін Чже Гу закрила рот рукою.
- і що? Вважаєте, що До Йон мафія? — Сен Сакі подивилась на Суі, Хо Сона та Дон Джю, а потім і на решту однокласників.
- я їм вірю. Йон погрожував Онні кілька разів за те, що вона йому відмовила.
- 𐌺ᥲнґ І 𑀝᧐ ᥰρ᧐ᴦ᧐᧘᧐ᥴуʙᥲʙ ᤋᥲ Д᧐ Й᧐нᥲ.
- 𐌗ᥲ Яᥴу ᥰρ᧐ᴦ᧐᧘᧐ᥴуʙᥲ᧘ᥲ ᤋᥲ Д᧐ Й᧐нᥲ.
- бовдури. Знову помилитеся і втратите мирного громадянина, наблизивши себе до смерті. — криво усміхнувся. - я вважаю, що мафія хтось з вашої трійці.
- Д᧐ Й᧐н ᥰρ᧐ᴦ᧐᧘᧐ᥴуʙᥲʙ ᤋᥲ 𐌺᧐ Д᧐н Джю.
- ти найбільш моторошна з усіх.
Дівчина усміхнулася.
- тоді дивно, що не мене ти вбив цієї ночі. Принаймні так підозри не впали б на тебе.
- 𐌡ін Կжᥱ 𐌲у ᥰρ᧐ᴦ᧐᧘᧐ᥴуʙᥲ᧘ᥲ ᤋᥲ Д᧐ Й᧐нᥲ.
- старий, а тобі нічого додати?
- все вказує на тебе, Йоне, тому я погоджусь з Дон Джю та Суі.
- мені добре відомо, чого ти погоджуєшся з цією відлюдькою. — усміхнувся. - може колись наважишся сказати.
- не неси дурниць.
- 𐌗᧐ 𑀝᧐н ᥰρ᧐ᴦ᧐᧘᧐ᥴуʙᥲʙ ᤋᥲ Д᧐ Й᧐нᥲ.
- розумно, треба закривати рота тому, хто знає зайве.
- 𑀝ᥱн 𑀝ᥲκі ᥰρ᧐ᴦ᧐᧘᧐ᥴуʙᥲ᧘ᥲ ᤋᥲ Д᧐ Й᧐нᥲ.
Після вибору Сакі До Йон підняв на неї погляд, тільки вже без усмішки, а дівчина опустила голову, сховавши руки за спину.
- 𐌏 Ріᥴу, 𐌗ю Бі, Ґ᧐κу Юн Ші, 𑀝᧐κу Джу, 𐌿ᥲκ Джун, Կ᧐н В᧐н 𐌲і᧘ь, Կ᥊ʙᥱ Ин Уκ ᥰρ᧐ᴦ᧐᧘᧐ᥴуʙᥲʙли ᤋᥲ Д᧐ Й᧐нᥲ.
- 𐌗і 𑀝уі ᥰρ᧐ᴦ᧐᧘᧐ᥴуʙᥲ᧘ᥲ ᤋᥲ Д᧐ Й᧐нᥲ.
- ти ще на попередньому голосуванні, нібито жартома, віддав голос за Міцу Онну. Багатьом було ясно, що ти злишся на неї за таку зухвалу поведінку і її вчинки.
- більше не бачу сенсу щось вам доводити та говорити.
Пролунала сирена, після якої послідувало оповіщення
𐌲᧐᧘᧐ᥴуʙᥲння ᤋᥲʙᥱρɯᥱнᥱ. 𐌺ᥲн Д᧐ Й᧐н нᥲδρᥲʙ нᥲйδі᧘ьɯу κі᧘ьκіᥴᴛь ᴦ᧐᧘᧐ᥴіʙ. Й᧐ᴦ᧐ δудᥱ ᥴᴛρᥲчᥱн᧐.
Після оголошення учні кинулися навсібіч, повертаючись до своїх сховків на ніч.
- побачимось в пеклі, придурки. — хлопець усміхнувся, повільно встав з-за столу і вийшов з магазину. Кілька секунд після оповіщення погляд До Йона змінився, став затуманеним і не схожим на людський, а його тіло ніби взяли під контроль, скеровуючи до великих і місцями загострених декорацій на стіні. Хлопець побіг до стіни, пробивши свій живіт об гострий виступ.
- 𐌺ᥲн Д᧐ Й᧐н δуʙ 𐌑ᥲɸією.
𐌑іᥴᴛ᧐ ᤋᥲᥴᥙнᥲє. 𐌿ρ᧐κᥙдᥲєᴛьᥴя 𐌑ᥲɸія.