- хтось в курсі чиєю ідеєю стали ці повідомлення? — Хо Сон обвів присутніх поглядом, подумки перераховуючи однокласників.
- гадаю це частина сьогоднішніх розваг від батьків та вчителів. — Ама усміхнулась. - тому розслабтеся і не будьте такими розгубленими та напруженими.
- навіть якщо це й так, то всеодно тримаймося разом, я і Арим відповідаємо за вас. До речі, хтось її бачив?
- ні, вона зайшла всередину і далі, здається, пішла за своїми справами.
Розмову перервала гучна сирена, змушуючи учнів затулити вуха руками.
- чорт забирай, що це таке?
- ᤋᥲ ᥰ᧐ρуɯᥱння ᥰρᥲʙᥙ᧘ 𐌡і Аρᥙⲙ δудᥱ ᥰ᧐κᥲρᥲн᧐.
Після оголошення знову пролунала сирена, а після почулися чиїсь кроки.
- Арим покарано? Які правила? Їх ніхто не оголошував. — Хю Бі перелякано глянула вбік лунаючих кроків. - Арим, це ти?
Та дівчина нічого не сказала. Її погляд був затуманеним, а тіло ніби перебувало під чиїмсь контролем. Лі Арим підійшла до центру, кладучи руку на перила.
- здається вона нас не чує. — Суі поклала телефон до кишені. - її роль в цій незрозумілій грі? — зробила крок до однокласниці, але на її плече лягла чиясь рука, зупиняючи.
- вона потягне тебе за собою. — Дон Джю уважно дивилась в спину Арим. - стій на місці і ви теж не підходьте.
- ᤋᥲ ᥰ᧐ρуɯᥱння ᥰρᥲʙᥙ᧘ 𐌡і Аρᥙⲙ δудᥱ ᥰ᧐κᥲρᥲн᧐.
Після другого оповіщення Арим перелізла перила і, не зронивши жодного звуку, кинулась донизу.
- господи, Арим! Це ж не насправді?
- чому вона це зробила?
Перелякані голоси не замовкали. Суі з повними очима страху дивилась на місце, де секунду тому стояла її однокласниця. Хо Сон опустив голову, намагаючись зрозуміти причину того, що відбулося, а Дон Джю забрала руку з плеча Суі, зробивши кілька кроків назад.
- звідки ти знала, що вона стрибне і треба зупини Суі? — Рісу повернулась до Ко Дон Джю, взявши подругу за руку.
- це логічно, якщо правильно зрозуміти оповіщення, її погляд і поведінку, а ще логічнішим є факт, що твоя подруга полетіла б донизу разом з Арим, якби підійшла надто близько чи взяла ту за руку.
- або це твоя ідея з гравцями.
- Рісу, не варто кидатися звинуваченнями, котрі не мають підґрунтя.
- а то що?
- тихо. Рісу досить, Дон Джю, не продовжуйте і..дякую, здається ти врятувала мені життя. — Хі Суі стала між дівчатами, відпустивши руку Рісу. - давайте спочатку зрозуміємо, що тут відбувається.
- і треба перевірити, чи справді Арим..померла. — Хо Сон підійшов до дівчат.
- 𐌡і Аρᥙⲙ δу᧘᧐ ᥴᴛρᥲчᥱн᧐. Її ρ᧐᧘ь нᥱ ʙᥙᤋнᥲчᥱнᥲ.
Пролунало нове оповіщення, привертаючи увагу учнів школи Соннам, а після ехом розійшлися звуки вхідних повідомлень.
- ʙіᴛᥲєⲙ᧐ ʙ ᴦρі «𐌑ᥲɸія».
𐌿ᥱρᥱᴦ᧘яньᴛᥱ ᧐δρᥲну д᧘я ʙᥲᥴ ρ᧐᧘ь і ᤋδᥱρᥱжіᴛь ʙ ᥴᥱκρᥱᴛі яκ᧐ⲙ᧐ᴦᥲ д᧐ʙɯᥱ.
Пауза. Знадобилась хвилина, аби кожен дізнався своє значення у грі.
- ᤋнᥲйдіᴛь ⲙᥲɸію і ᧐ᴦ᧐᧘᧐ᥴіᴛь ᧐δρᥲн᧐ᴦ᧐ ʙᥲⲙᥙ ᴦρᥲʙця нᥲ нᥲᥴᴛуᥰн᧐ⲙу ᴦ᧐᧘᧐ᥴуʙᥲнні.
- ми будемо грати в мафію? — Ама підняла погляд на старосту. - тобто кого б ми не обрали на голосуванні…
- ми покинемо це місце і не доведеться когось обирати. Увімкніть ліхтарики, тут легко спіткнутися і вдаритися. Йдемо обережно, дорогою до виходу перевіримо, чи тут окрім нас ще хтось є.
- а що робитимемо з Арим?
- мені прикро це казати, але нічого не зміниться, якщо вона пролежить там ще деякий час допоки приїде поліція, і нам краще її не чіпати, пробач, Суі.
- не думаю, що нам вдасться викликати поліцію. — Дон Джю показала телефон, вгорі екрану виднілась позначка відсутності сигналу.
- може сталася якась аварія і тому зникла електрика та зв’язок?
- тоді яке пояснення зможе прояснити цю ситуацію і все те, що відбувається? — помітно віддаючись паніці мовила Рісу.
- такий стан нікому не допоможе. Нам треба дійти до виходу. Думаю зараз ліфт не працює, тому спустимося сходами.
Не чекаючи на подальші вказівки Дон Джю пішла до сходів, повільно спускаючись вниз.
- вона права, паніка не допоможе. Суі, тримайтесь з Рісу разом, гадаю так вам буде простіше і трохи спокійніше. — хлопець оглянувся назад. - Ин Ук, наглядай за дівчатами ззаду, а я піду першим.
- так, звісно, ходімо і покінчимо з цією дурнею. — високий юнак увімкнув ліхтарик і пішов на кінець групи.
За десять хвилин учні спустилися на перший поверх, оглядаючись довкола та прислухаючись до звуків. Сьогодні тут було по особливому тихо і моторошно. За вітринами магазинів була цілковита темрява, великі декорації зловісно нависали над головами, а тиша була особливо гучною.
- ми не вийдемо. Тут зачинено. — Дон Джю відійшла від дверей. - треба пошукати чорний вихід.
- як ти будеш його шукати? Тут темно, ще й ця дурня з грою..Арим. — Ама опустила голову, а Хю Бі обійняла її за плечі. На побачену картину Дон Джю закотила очі і пішла попри однокласників, спрямовуючи світло ліхтарика на вказівники.
- сама ти будеш шукати вихід годинами. Краще розділитися. — Хо Сон подивився вслід дівчині, а його слова змусили її зупинитися.
- то діліться на пари і шукайте. Грав колись в мафію?
- грав.
- тоді знаєш, що опівночі мирні засинають, а мафія виходить на полювання. Зараз четверта, часу менше, ніж здавалося спочатку. Мені на вас всеодно, тільки я не хочу закінчити як Арим, точно не тут і не з вами. — брюнетка пішла далі, лишивши однокласників позаду.
- я піду за Дон Джю. Ще двоє підуть до того кінця, а інші подивляться з тих боків. Решта пошукають кімнату охорони і спробують знайти телефон.
- як дати знати, коли знайдемо телефон і вихід? — Сен Сакі вийшла з натовпу.
- у вас є телефони, стежте за часом. О п’ятій збираємося на цьому місці.
- добре, нехай так. Впевнений, що підеш за навіженою?
- Сакі, Дон Джю наша однокласниця і ми маємо триматися разом, тим паче в подібних ситуаціях. Бережіть себе і пам’ятайте, ми знайдемо вихід, обіцяю. — Хо Сон обернувся і побіг в тому напрямку, куди пішла Дон Джю.
- ми з Рісу пошукаємо телефон в магазинах зліва.
- тоді ми з Ама підемо до магазинів з правого боку.
- добре, Сакі?
- ми з Ха Ясу будемо на горі.
- я піду з вами. — Ґоку Юн Ші підійшов до дівчат. - так безпечніше.
- так справді безпечніше. Сподіваюсь ми щось знайдемо.