Дивлячись уперед, дівчина бачила захід сонця, котре світило прямо в очі. Але це було гарно, й вечірня прогулянка ставала все більш чарівніше. Серце тремтить поруч з ним, а трохи прохолодний вітер не може потревезити її розум. Повертаючи голову праворуч у бік хлопця, її червоне волосся через вітер почало заважати очам повністю подивитися на нього. Він дивиться вперед, а коли відчув на собі погляд, то подивився на неї у відповідь, трохи посміхнувшись зацікавленністю яка одразу читається на її обличчі. Ця посмішка її бентежить, через що вже вона посміхається, без спроби сховати це. Не тільки посмішка, але й щоки починають червоніти й вона це відчуває, коли вони стають теплими. Відводячи погляд, він потрапив на невеликий майданчик, на якому була лавця.
- Може сядемо? - запропонувала дівчина, знову повертаючи погляд на нього.
- Втомилась? - поцікавився він, але перший ступив у потрібний бік.
- Не скажу, але якщо ти не проти, - відводячи погляд униз, вона пішла за ним.
- Ні, не проти, - дочекавшись поки перша сяде дівчина, він сів поруч та облокотився спиною на спинку лавки.
Обидва замовчали без відчуття зніяковіння, бо в двох вони відчували себе комфортно. Вітер ставав сильніше, зелене листя на деревах ворушилось створюючи вокруг більш спокійну атмосферу. Біля цього місця нікого не було, зараз травень й всі дерева майже повністю покрилися зеленим листям. Природа розквітала й показувала себе в повній красі. Дівчина зробила так само як й хлопець, а ще запрокинула голову вверх ледве заплющив очі. Біля нього спокійно, але закохане серце завжди прискорює свій ритм, коли він опиняється занадто близько. Коли дивиться довго, обіймає або ледве доторкається до плеча, щось емоційно розповідаючи. Вони ще не пара, дівчині лячно уявити те, як вона це розповість, в очікуванні реакції. А реакція може бути будь якою. Через ці думки вона стала сумніше, але з думок її відволік його голос.
- Не проти якщо я запалю? - дістаючи з карману пачку цигарок та чорну запальничку, він ще не діставав цигарку, а чікав відповіді.
- Чому ти питаєш? Не проти звісно, - вона вирівнюється та вже уважно дивиться на нього, спостерігаючи як його пальці обережно дістали сигарету, а його губи зжали фільтр між собою.
- Можливо тобі не подобається вигляд або запах, - відповів він з сигаретою у роті та запалюючи запальничку, одразу підніс її ближче до себе, щоб запалити.
- Ні, все добре, можеш не питати, коли захочеш палити, - вона продовжувала дивитись уважно на його губи та руки, які захищали цигарку від повітря, котре може її загасити.
Погляд уважний та захоплений. Він прибираючи пачку й запальничку знову до карману зіпки, запрокинув голову назад, та роблячи тягу в легені, почав випускати густий дим. Дивиться вперед на листя котрим грається вітер, а потім неочікувано для дівчини переводить погляд на неї. Робе ще одну затяжку, й вона бачить як виразніше стають його вилиці. Опускаючи погляд, він повільно звільняє дим, та дивиться вже собі під ноги, начебто про щось замислився. Вона ж, трохи нахилив голову в бік, наважилась спитати:
- Даш мені теж спробувати? - на її лиці читався сором.
- Навіщо? - він посміхнувся, повністю перемикаючи увагу на неї.
- Та просто.
- Це погано, якщо що.
- Я знаю, - дівчина продовжувала уважно спостерігати за ним, який дивився як тліє цигарка й попіл стає все більше,
що він скоро впаде.
Він замовчав, перевівши погляд на неї. А вона дивиться у відповідь та чекає на його відповідь. Мовчання між ними на довго не затримується, він струшуючи попіл з сигарети, сідає до дівчини трохи ближче та повертається боком, щоб було зручніше. Тягне свою руку до її губ в якій цигарка, там де фільтр, й чекає поки вона зробе затяжку. Цього вона не очікувала, що не зрозумів що трапилось, її очі округлилися й цим поглядом вона дивилася на нього. Він лише посміхнувся, але продовжував чекати. Несміливо вона все ж обережно взяла губами сигарету й зробила тягу, яка одразу начебто вдарила в горло. Усуваючись, вона трохи вдихнула повітря й відчула як це повітря разом з димом потрапляє у легені. Вона зовсім трохи починає кашляти, відчуваючи як чуттєво важко стало дихати.
- Ти як? - поцікавився він.
- Нормально, - відповіла вона невпевнено, намагаючись глибоко дихати.
- Це неприємно, та воно тобі не треба, - після цих слів, він затягнувся та подивився що залишилось десь тяги дві.
- Я ніколи не палила, це через незвичку.
- Але все рівно, - він натякнув на свої слова, які він сказав до цього.
- Дай ще одну, - сказала вона через декілька секунд мовчання, протягуючи свою долоню, щоб взяти сигарету.
- Воно тобі не треба, - повтори він, підіймаючи руку до своїх губ, але доторкаючись сигарети.
- Це ж не каже про те, що після цього я почну палити постійно, - відповіла дівчина, продовжуючи дивитись на хлопця.
- Якщо так, - його погляд зупинився на її очах.
Затягуючись цигаркою, він нахилився до лиця дівчини. Виразним поглядом, якому наполовину заважало русе волосся, він розглядав її риси обличчя так близько вперше. Її щоки стрімко почервоніли, а губи відкрилися без змоги щось сказати. Хлопець дивиться уважно, поки не повертає обличчя у бік випускаючи дим, а деяку його частину забирає з собою, коли наближається ще сильніше вже до її губ, яких він торкається своїми. Через її відкриті вуста, трохи важкого диму потрапляє до неї, але на це немає часу звертати увагу. Він цілує її наполегливо, вимагаючи повної уваги на себе. Її долоні торкаються його лиця притягуючи до себе ближче. Пальці сковзять по лінії щелепи перескочуючи на вилиці і щоки. Вона сминає його губи, а він її. Перший язиком торкається її, начебто дає впевненість у тому, що вона також була активна в поцілунку. А це дівчину змушує ще сильніше засоромитись, через що бути такою впевненою в поцілунку в неї немає змоги. Він своєю долонею також бере її за лице притягуючи до себе. Проходить по губам язиком й посувається, дивлячись їй в очі. Сигарета вже догоріла, й вже незважаючи на неї уваги, він просто кидає її на землю, притопчуючи носком кросівка.
- Це… - не знаючи що ще сказати, вона просто витріщилася на нього.
- Не будеш палити?
- Це змушує мене навпаки почати це робити, - дівчина посміхнулась, продовжуючи здивовано дивитися в його очі.
- Навіщо?
- Щоб так як тільки що, ти робив частіше.