Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Місяць потому.
Йону стояв перед дзеркалом, застібаючи ґудзики своєї чорної сорочки.
В цей час на його ліжку сидів Нірагі, спостерігаючи за діями демона.
- ти впевнений, що вже час?
- вибач, але так. За цей місяць картка з іменем Нарі приходила двічі, Ю Рі ледве не постраждав, а твої колеги та начальство вже косо дивляться на тебе через те, що допомагаєш мені.
- Йону..—Нірагі встав з ліжка і підійшов до Йону. - я знаю, що ти більше не хочеш ризикувати їхніми життями та моєю роботою, але для тебе це буде останнім, що ти зможеш зробити в цьому житті. Невже іншого способу немає?
- немає, так буде краще не тільки для мене.
- Йону, ти егоїст.
Демон трохи усміхнувся і поклав руку на плече жнеця.
- я теж тебе люблю, Нірагі.—взяв свій піджак зі спинки стільця і вийшов з кімнати.
- тому я й не хочу щоб ти перетворився на попіл, ідіот.—Нірагі видихнув і пішов до своєї кімнати, переодягнувся і перемістився до чайної.
- Кім Нам Хо, п’ятдесят років, причина смерті–автокатастрофа. Все правильно?
- правильно.—відповів чоловік, сидячи навпроти Нірагі.
- Сін Джи, тридцять років, причина смерті–автокатастрофа, ви були водієм, правильно?
- так, все вірно.—відповів інший чоловік, сидячи поруч з першою душею.
- пийте чай, після чого відправитеся на свої місця.
Старший чоловік здивовано подивився на чашку.
- тобто я маю пити те саме, що і цей простолюдин?
- тут всі рівні.
- ти хоч знаєш хто я такий? Я директор фірми, а він просто мій водій. Це різні рівні життя, тому я не буду пити те саме, що і він.
Нірагі вдарив кулаком по столу і подивився на душу.
- повторюю востаннє. Тут всі рівні. Тобі взагалі не варто відкривати свого рота і говорити мені щось про рівні в житті. Сін Джи чесно працював на таку мерзоту, як ти, а ти весь цей час працюючи в фірмі крав гроші та обманював людей, через тебе багацько працівників залишалися без чесно зароблених надбавок, через що не мали змоги навіть дітей погодувати. Повір, тебе чекає страшна розплата за все, що ти натворив в цьому житті своїми руками, язиком та очима. Тому пий чай і забудь про свій статус за життя, тут він нічого не означає.—Кім Нам Хо перелякано взяв свою чашку і мовчки випив чай, після чого без колишньої гордості в діях та словах виконав всі настанови Нірагі.
- сподіваюсь ти добряче отримаєш за свої дії.—мовив Нірагі, складаючи папері з іменами померлих душ.
- Судзукі Нірагі.
- так?
- отже правильно.—проговорили два чоловіка в чорних костюмах, сідаючи за стіл.
- нащо прийшли?
- начальство відправило тебе навідати. Сідай.—жнець сів навпроти чоловіків.
- і чого бажає начальство.
- Судзукі Нірагі, ти неодноразово порушував кодекс жнеця, використовуючи свою силу на власні потреби, ще розголошував дату смерті, через що душа так і не потрапила до нас.
- отже, начальство хоче покарати мене за всі дії. Гаразд, я прийму будь яке покарання, це буде справедливо.
Інший жнець схилив голову на бік.
- на твоєму місці я би не радів так сильно.
- ти ж не на моєму місці, тому і радіти нема чому.
- годі вам сперечатися. Нірагі, начальство винесло тобі покарання, а ще ти будеш відстороненим від роботи на деякий час.
- добре, нехай буде так, як зручно особам зверху.
Один із жнеців витягнув руку вперед, від чого Нірагі схопився за голову і впав на коліна.
Він прагнув дізнатися якомога більше про своє минуле життя, а зараз це обернулося покаранням для нього.
Перед очима постали кадри з його життя, а точніше з життя Ван Рі.
Юнак продовжував не жити, а просто існувати. Новина про смерть його коханого вщент зруйнувала його світ, викидаючи в нещадну реальність. Через місяць по смерті Мун Йону, Ван Рі ніяк не міг лишитися думки про те, що варто мститися кривавому правителю.
Хлопець прийшов до палацу і працював там півроку при імператорі, весь цей час отруюючи правителя.
« - не довго тобі залишилося щасливо правити і жити своє життя, розважатися з жінками, випивати та тішитися думці, що трон лише твій.»
На роковини смерті спадкоємця по імперії розлетілась новина, що імператор раптово покинув цей світ.
Ван Рі залишив палац і пішов на берег моря, куди часто приходив з Мун Йону.
« - пробач, що так довго, я ні на мить не переставав думати про тебе, не переставав кохати тебе.
Йону, обіцяю знайти і любити тебе в інших життях так само сильно, як зараз.»
Після сказаного Ван Рі отруїв себе, через що і був покараний після своєї смерті.
Жнеці встали з місця і подивилися на Нірагі, який встав на ноги, притримуючись за стіл.
- ти відсторонений від роботи на місяць, поки начальство вирішує, що з тобою робити далі.—Нірагі кивнув і сів за стіл, закриваючи обличчя руками.
В офісі Ю Рі.
- дядечку, ти вирішив працювати на місці?
- та ні Ю Рі, мені треба завершити деякі справи, поки є час.
- знову збираєшся в Америку?
Йону трохи помовчав, а потім поглянув на племінника.
- можна і так сказати. До речі, через годину в Хі Нарі закінчується вступний екзамен до коледжу.—Ю Рі посміхнувся.
- я зрозумів, дякую дядечко Йону.—демон пішов до свого кабінету, сів за стіл і ввімкнув ноутбук.
«Договір на купівлю авто»
- точно не завадить.—постукуючи пальцями по столі Йону продовжив заповнювати потрібні документи.
«Договір на передачу прав командування компанією»
- сподіваюсь ти впораєшся, головне не ображайся на мене.—заповнюючи поля в договорі говорив Йону.
- і останнє.
«Передача прав новому власнику будинку»
Ще двадцять хвилин і справи було вирішено.
Йону взяв листки паперу і телефон.
- здрастуйте, мені потрібен кур’єр на двадцять п’яте число цього місяця…
Ввечері Нарі повернулась додому, приготувавши вечерю вона радісно сіла за стіл, чекаючи на Йону, Нірагі та Ю Рі.
- ти не сильно втомилась, щоб ще таку вечерю готувати?
- о ні, сьогодні я здала вступний екзамен і зовсім скоро дізнаюсь результати, це треба відсвяткувати Йону.
- вітаю спасіння, не перестаю дивуватися твоєму оптимізму.
- дякую дядечко жнець, без вас я би не впоралась, куди там без ваших жартів та віри в мене?
- ай, нікуди.—Нірагі трохи посміхнувся і сів за стіл поруч з Йону.
Ю Рі вже сів біля Нарі.
- що ж, Нарі приклала багато зусиль для того, щоб дійти до цього моменту.—Йону подивився на дівчину. - я пишаюсь тобою, продовжуй так само впевнено йти до своєї цілі і обов’язково стань найкращим дитячим кардіологом.
Нарі посміхнулась і вдячно кивнула.
- і я пишаюсь тобою, Нарі, радий, що ти того дня почала жити у дядечка і ми познайомилися.
- Ю Рі, Ромео в тобі так і не заснув?
- дядечку жнець, ну що ти таке кажеш?
- він так жартує, Рі, ти ж його знаєш.
По вечері Нірагі та Ю Рі пішли до своїх кімнат.
Йону залишився з Нарі, допомагаючи їй прибрати зі столу.
- після вступу будеш жити в квартирі поруч з коледжем?
- так, я вже знайшла варіант, тому проблем не буде.
- молодець, якщо будуть якісь проблеми-просто скажи про це Рі.
- добре, ти збираєшся кудись їхати?
Йону обперся об стіну і подивився на дівчину.
- не зовсім, Нарі, нам пора завершити одну справу.
- Йону..вже?
- завтра, тільки поки не говори про це Нірагі, а Ю Рі взагалі не говори, будь ласка.
- вони ж всеодно взнають.
- так, але поки що не потрібно тривожити їх подібним.
- отже, ми більше не побачимося?
- думаю так.
Дівчина відклала тарілку і підійшла до Йону, міцно обіймаючи його.
- може ще трошки потерпиш?
Йону обережно обійняв Нарі.
- я більше не можу відкладати це на потім. Чим більше я тягну-тим небезпечніше це для тебе та Рі.
- це через привид імператора?
- через нього теж, а ви давно заслуговуєте жити щасливо та спокійно.
- що мені казати Ю Рі згодом?
- я не знаю, Нарі, сподіваюсь ти щось вигадаєш, щоб це не надто сильно вразило хлопця.
- мені буде бракувати тебе.
- ай, Нарі, тільки не плач, гаразд? Тобі треба думати про навчання, тим паче тобі більше не доведеться перейматися через мене.
Час відпочивати, не сиди довго, а мені ще треба дещо зробити.—Нарі відійшла від Йону.
- навіть зараз ти зануда.—трохи посміхнулась, витираючи сльози.
- завжди таким буду. Дякую Нарі.—демон з посмішкою пішов до кімнати Нірагі.
- ще не спиш?
- ні.—жнець припіднявся, дивлячись на Йону.
- картки Нарі немає, не переймайся.—знову ліг і закрив очі.
- я не для цього прийшов.—закрив двері і ліг поруч з Нірагі.
- в своєму ліжку страшно?
- дуже.
- ну, я так і думав.—Нірагі підсунувся ближче, кладучи голову на живіт Йону.
- ти чимось засмучений?—спитав демон, погладжуючи жнеця по голові.
- ти був правий, мене покарали за всі дії і відсторонили від роботи на місяць.
- як покарали?
- показали момент, через який я став жнецем.
- хочеш про це поговорити?
- особливо нема про що. Виявляється я пішов до палацу і пробув там поруч з імператором, увесь цей час даючи йому отруту до їжі. Коли він помер, я і себе отруїв, на цьому кінець sad story.
- через мене і тобі довелось страждати.
Нірагі подивився на Йону.
- чого це раптом?
- ти вирішив мстити, а потім скоїв самогубство, тепер платиш за скоєне.
- ей…—погладив пальцем по щоці. - навіть якщо би я міг повернутися в минуле, я зробив би так само, тому що тоді в мене забрали тебе, а залишити це просто так повний абсурд. Не варто зараз думати про те, що було тисячу років тому і не смій звинувачувати себе в тому, що сталося тоді і що є зараз.
- ти такий серйозний, навіть не хочеться сперечатися.
Нірагі посміхнувся і прикрив очі.
- правильний варіант.
Йону з посмішкою продовжив гладити Нірагі по голові.
- проживи це життя щасливіше, ніж в імперії.
- я вже щасливий, тому що ти поруч.
- пообіцяй щасливо жити навіть якщо мене не буде поруч.
- ти зараз прощаєшся зі мною?
- ні, просто пообіцяй і обов’язково дотримайся обіцянки.
- обіцяти не буду, але постараюсь, а ще..—нову подивився на Йону. - думаю вже помітно, що моя обіцянка виконана повністю.
Йону посміхнувся. - помітно, не хвилюйся.
- люблю тебе, нечиста сила.