Гностицизм — низка релігійних течій, що розвивалися паралельно з християнством. Гностицизм, в його розвинених формах, представляв собою поєднання східних і елліністичних мотивів з християнською інтерпретацією історії та призначення людства. Загальним для гностичних систем є різкий дуалізм — протиставлення духу і матерії. В основі гностичного міфу лежало уявлення, що світ наповнений злом і це зло жодним чином не могло бути створене Богом. Звідси слідувало, що світ створений або обмеженою у своїй могутності силою, або наперед визначено злою, яку гностики іменують Деміургом. Мета гностицизму полягає у возз’єднанні людини зі справжнім Богом завдяки таємному знанню — гнозису.